Пам’яті солдата-стрільця Миколи Іванова

Пам’яті солдата-стрільця Миколи Іванова

Хвилина мовчання
Укрінформ
Ціною свого життя врятував двох побратимів

Його девізом по життю було: «головне - не скиглити». Мешканець Рівненщини Микола Васильович Іванов загинув 26 травня 2024 року поблизу села Берестове Куп’янського району Харківської області під час виконання бойового завдання.

Він народився в селі Нова Мощаниця Здолбунівського району Рівненської області 31 березня 1970 року в сім'ї, де росли шестеро дітей. Навчався в Ступнівській середній школі, вчився лише на «відмінно» та «добре». Кажуть, що учнем був дисциплінованим, врівноваженим, спокійним, вихованим.

Після закінчення школи в 1987 році пішов працювати в колгосп трактористом. У травні 1988 року Миколу призвали в армію. Після служби знову повернувся до роботи в колгоспі, а в 1998 році вже трудився робітником в Мізоцькій школі-інтернаті. Пізніше Миколу перевели на посаду помічника директора з господарської роботи. Працював також будівельником в інших містах та на місцевому підприємстві з обробки деревини.

Земляки діляться, що чоловік був відповідальним та умів організувати робочий процес.

У перші дні широкомасштабного вторгнення, 27 лютого 2022 року, вирушив без вагань до військкомату - вважав це своїм громадянським обов'язком.

Служив солдатом-стрільцем - помічником гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4722.

Воїн загинув 26 травня 2024 року поблизу села Берестове Харківської області під час виконання бойового завдання. Микола отримав несумісні з життям вогнепальні поранення внаслідок скиду гранатного боєприпасу з ворожого дрону. Як розповідає його донька Наталія, він своїм тілом накрив гранату, що прилетіла в окоп, і так врятував життя двох побратимів.

Микола виховав двох доньок, вкладаючи у них любов до праці та навчання. Вони розповідають, що тато був дуже працелюбним, чуйним, усім допомагав та ніколи нічого не просив натомість. Мав веселу вдачу. Його девізом по життю було «головне - не скиглити». Останнім часом полюбив рибалку, хоча до служби нею не займався.

Фото з сімейного архіву

Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу Центру культури, дозвілля та туризму Мізоцької селищної ради

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-