Що відомо про події на Судженському напрямку
У зв’язку з тим, що відбувається на Судженському (Курському) напрямку, варто звернути увагу на склад сил та засобів противника, які він там розгорнув (або може розгорнути протягом найближчого часу).
Далі – у публікації експерта «Інформаційного спротиву».
1. Спочатку трохи «вихідної» інформації.
Оцінювати та аналізувати той потік інформації, який вчора зранку хлинув з того напрямку у зв’язку із останніми подіями, як на мене, поки що не варто… З однієї простої причини – він дуже рясно пересипаний з обох сторін відвертою дезою, різною «спецінформацією» і просто брехнею.
Хто, куди й наскільки глибоко – геть незрозуміло.
Єдине, що можливо впевнено сказати, це те, що на цьому напрямку протягом двох минулих діб обидві сторони дуже активно та інтенсивно застосовували увесь спектр конвенціональної зброї, зокрема бойову авіацію, а також артилерійське та ракетне озброєння.
Окрім того, у російському прикордонні відбулася серія боїв різного масштабу та розмаху, у результаті чого ЗСУ вдалося взяти полонених.
Також можна стверджувати, що ЗСУ діють принаймні на двох тактичних напрямках:
● у бік с. Зелений Шлях, уздовж східного берега р. Снагість;
● у бік, власне, м. Суджі, уздовж дороги Р-200, північніше від р. Олешня.
Інформація щодо просування або його відсутності – також дуже спірна та непідтверджена. Є дані, про «просування на 7–7,5 км», а є дані про взагалі відсутність будь-якого руху (тоді постає питання – звідки взялися полонені?).
Обсяг та склад українських сил та засобів, які беруть участь в цих діях, також поки що є, скажімо так, дискусійними. То «мова» про 300 бійців (по суті, батальйон), то про якісь «тисячі солдатів та десятки одиниць техніки».
У зв’язку з цим на цей час можемо лише тільки опосередковано стверджувати про те, що розмах та обсяг цих дій, а також їх зміст такий, що зумовив у російського командування необхідність «перемещать на данное направление резервные силы и средства».
2. Тому варто більш уважно придивитись до того, що саме противник має на цьому напрямку й може притягнути туди додатково…
Перше, що варто зауважити, це той факт, що події відбуваються у смузі дії угрупування військ (УВ) противника «Север», або краще сказати – визначеного комплекту військ (сил) «Ленинградского военного округа» (ЛВО), які розгорнуті на території трьох російських прикордонних областей: Брянської, Курської та Бєлгородської.
Так, це саме воно тепер «вперлося» у м. Вовчанськ і намагається прорватися на тили нашого Куп’янського угрупування по дирекції Вовчанськ – Білий Колодязь – Великий Бурлук, але поки що не може навіть форсувати р. Вовча в районі або в межах самого міста.
Тому, як на мене, не думаю, що нинішні події на Судженському напрямку, скажімо так, мають випадковий, у оперативному розумінні, характер. Це – явно складники одного чіткого задуму (плану) ЗСУ, щодо протидії противнику загалом і на Харківському, й на Сумському операційних напрямках.
Загалом до УВ «Север» (ЛВО) входять:
● 6-та загальновійськова армія (ЗВА), яка має у своєму складі принаймні 2 окремих мотострілецьких бригади – 25-ту та 138-му ОМСБр (обидві тепер задіяні в районі Вовчанська);
● 11-й армійський корпус (18-та мотострілецька дивізія / МСД, а також – 7-й окремий мотострілецький полк / ОМСП);
● 44-й армійський корпус (72-га МСД + 128-ма ОМСБр);
● 14-й армійський корпус (АК) – 80-та та 200-та ОМСБр, які перебувають на інших операційних напрямках і поки що повною мірою у подіях на Харківському операційному напрямку не задіяні.
А також ряд інших частин та підрозділів зі складу УВ та «воєнних округів», що діють на інших операційних напрямках.
Окрім цього, варто зазначити, що безпосередньо на Судженському напрямку були розгорнуті підрозділи 71-го мотострілецького полку (МСП) зі складу 42-ї МСД 58-ї ЗВА «Южного военного округа» (ЮВО).
Так, ви не помилились, це «частково» ті самі «дон-дон»-підрозділи, які протягом кількох останніх діб через «смертельную угрозу», яка виникла для них внаслідок масованого та інтенсивного застосування ЗСУ засобів ураження, різко «поліпшили» свої позиції на цьому напрямку.
Як стає зрозуміло, головні сили УВ «Север» на цей час задіяні саме по напрямку на Вовчанськ та Липці (тобто на Харківському, а не Сумському операційному напрямку, де відбуваються останні події):
● обидві бригади 6-ї ЗВА – там;
● 44-й АК також, окрім двох батальйонів;
● й 11-й АК там само, можливо, – без 7-го ОМСП.
Ще більше, там само задіяні й передані у «тимчасове користування» його командуванню резерви, які штатно не входять до складу ЛВО – 155-та окрема бригада морської піхоти (ОБр МП), 83-тя окрема десантно-штурмова бригада (ОДШБр) і навіть 2-га окрема бригада спеціального призначення (ОБр СпП).
Загалом, виключно за моїми власними оцінками, УВ «Север», на цьому етапі має у своєму розпорядженні:
● до 72–75-ти тисяч особового складу (о/с);
● приблизно до 320–350 танків;
● десь до 760–770 бойових броньованих машин (ББМ);
● під 800–820 артилерійських систем (АС);
● й до 150–160 одиниць реактивних систем залпового вогню (РСЗВ).
Я, звісно, можу й помилятися, але, на мій суб’єктивний погляд, «порядок цифр» – десь такий.
3. Тепер – трохи конспірології.
Зрозуміло, що «без особливої потреби» росіяни, офіційно, не заявляли би про пересування на Судженський напрямок якихось, поки що не названих, резервів. А це вже фіксується (звісно, у Бєлгородській обл., а також безпосередньо у Курській та Брянській, по напрямку – на Курську обл.). Очевидно, російське командування «таки встревожили» ці події у його прикордонні на Курщині.
Думаю, ключовим чинником для їх подальшого розвитку стане питання – наскільки серйозно воно їх сприймає насправді, а не на словах.
Так, допустити реальне переміщення частини військ (сил) УВ «Север» з Харківського на Сумський операційний напрямок – цілком можливо… Але в якому обсязі та якому складі? Чи не може це бути «підігруванням» ЗСУ у складанні в них хибних уявлень щодо реакції російського командування на події у Курській обл.?
Загалом здатне це вплинути на ситуацію «під Вовчанськом»?
Звісно, здатне.
Однак наскільки вагомо?
Отже, поки що запитань «у зв’язку» із подіями на Судженському напрямку – більше, ніж реальних, а головне – аргументованих відповідними результатами, відповідей.
Тому уважно слідкуємо за розвитком подій.
Костянтин Машовець, координатор групи «Інформаційний спротив»
реклама