Памʼяті головного сержанта Яра Батога
Командир розвідувальної групи Яр Батог загинув 10 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Нью-Йорк на Донеччині.
Яр народився 15 липня 1997 року у селищі Сосниця Чернігівської області. Закінчив місцеву гімназію, після чого вступив до Інституту міжнародних відносин Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка. Крім того, вивчав політичні науки у Гранадському державному університеті (Іспанія).
Працював у міжнародній правозахисній організації Amnesty International, Гаазькому центрі стратегічних досліджень (Нідерланди), у відділі комунікації з міжнародними партнерами НЕК “Укренерго”. Крім того, Яр у 2017-2019 роках був аналітиком платформи VoxCheck - готував низку матеріалів з аналізом політичних подій. Стажувався в Українському інституті майбутнього.
"Знаєте, є такі хлопці – розумні, з енциклопедією знань у голові, знанням двох мов, професійні в усьому, відповідальні та зібрані, цілеспрямовані, на яких завжди можна покластися і в роботі, і в житті. Із щирим серцем, чудовим почуттям гумору і чарівною посмішкою. Таким був наш Яр", - написала керівниця департаменту комунікацій та міжнародного співробітництва КНУ Марія Цатурян у Фейсбуці.
Паралельно з роботою хлопець проходив конкурсний відбір на навчання у Колумбійському та Джорджтаунському університетах (США). А ще багато подорожував: відвідав Колумбію, Ефіопію, Туреччину, Кенію, Танзанію, мандрував різними куточками України.
Попри те, що був заброньований, Яр у квітні 2022 році добровольцем вступив до лав ЗСУ. Проходив військову службу на посаді головного сержанта 2-ї розвідувальної роти 1-го розвідувального батальйону військової частини А4051.
Уже воюючи проти окупантів, у 2023 році Яр був зарахований на навчання у США до двох університетів одночасно. І попросив відстрочку - не від служби, а у навчанні. Керівництво обох університетів пішло назустріч військовослужбовцю.
"Яр воював на Східному напрямку. За 2 роки війни став командиром розвідгрупи. Дбав про свій підрозділ, як про родину: сам організовував збори на «мавіки», автівки. Приїжджав у відпустку та розповідав, як хоче взяти участь у реформуванні української армії", - згадує Цатурян.
"З перших днів пробував потрапити у військо, але наплив бажаючих був шалений. Покликали лише на початку квітня, з тих пір і воюю у розвідці. Мотивація моя незмінна - відстояти наше право на вільне життя. Не вийде просто сидіти і чекати на Перемогу, треба її наближати своїми діями", - казав Яр своїм колегам.
Він розумів, що на фронті легко можна загинути чи отримати поранення, що будуть втрати серед побратимів. Це завжди важко, але морально себе постійно до цього готуєш.
"Вистачило навіть короткого знайомства з ним, щоби зрозуміти, що це людина надзвичайно глибокого розуму та інтелекту. Людина з внутрішнім стрижнем, яка чітко знає, чого вона хоче у житті", - згадує про Яра експертка із безпекових студій і міжнародних відносин Катерина Кістол.
Головний сержант Яр Батог загинув 10 липня 2024 року в районі населеного пункту Нью-Йорк на Донеччині. У серпні ДНК-експертиза підтвердила загибель 27-річного захисника.
"Він був командиром розвідувальної групи. Дуже розумна, смілива та щира людина. ...Друже, ти завжди залишишся в наших сердцях! Ми зробимо усе, щоб помститись", - написав друг воїна Олег Горбачов.
Прощання з Яром відбулося у рідній Сосниці 13 серпня, а 15 серпня - у Києві. Поховали Захисника України на Байковому кладовищі.
У 2022 році військовий був нагороджений грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків у ЗСУ, у 2023 році - нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», отримав нагрудний знак «Ветеран війни – учасник бойових дій». У 2024 році нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Yar Batoh, Фейсбук-сторінка Олег Горбачов, Фейсбук-сторінка Olena Shkarpova, VoxCheck
