Удари по військових аеродромах і заводах рф - це не загроза ескалації війни, а шлях до її завершення

Укотре повертаюсь до арифметики війни. Це важливо. Бо дає розуміння розвитку ситуації і пропонує ухвалення певних рішень. Моделювання перспектив ґрунтується на аналізі базових факторів: наявних сил сторін, їхніх технічних резервів, потенціалу оборонно-промислового комплексу, мобілізаційного ресурсу, стану економіки та інших важливих чинників. Здатність розуміти та аналізувати ці фактори викристалізується у рішення, які матимуть визначальну роль. Рішення, що допоможуть нівелювати сильні аргументи ворога.

ЯКЕ ПИТАННЯ «№1» У ВІЙНІ?

Згадайте початок війни: росія багатократно переважала ЗСУ в кількості танків, артилерійських стволів, РСЗВ та фактично у всьому. За два з половиною роки війни  Сили оборони знищили понад 8500 (!) танків росармії, понад 17000 (!) артсистем, близько 1000 (!) засобів ППО, близько 370 літаків, майже 2500 крилатих ракет. Яка армія Європи має такий арсенал? Сили оборони завдали ворогу безпрецедентних втрат завдяки стійкості наших воїнів, раціональній тактиці ведення війни та ефективному застосуванню наявних засобів ураження!

Звертаю увагу на те, що одним з головних ударних кулаків росармії в її веденні війни є артилерія. Командування росармії було впевнене, що їхня артилерійська потуга пропалить українську лінію оборони. Питання «№1» у війні – які сили й засоби вогневого ураження є у сторін, скільки стволів, боєприпасів різної номенклатури тощо. Росіяни ще перед війною прорахували, що Україні критично бракуватиме  різних боєприпасів. Наші найбільші бази та арсенали  впродовж кількох років поспіль вибухали. Росіяни були переконані, що їхні запаси боєприпасів незрівнянно більші.  Навіть за сумарні запаси артснарядів європейських країн-партнерів України. Упродовж двох з половиною років широкомасштабної війни росіяни щомісяця випускали по позиціях наших захисників, прифронтових містах понад 300 тисяч снарядів. Були періоди, коли прилітало і значно більше. Артилерія рф накривала великі площі, запаси снарядів давали змогу. Розрахунок командування росармії був чіткий і зрозумілий – під таким вогнем українські сили не вистоять…

ЗАХІДНІ АРТСИСТЕМИ МОЖУТЬ НІВЕЛЮВАТИ ПЕРЕВАГУ ВОРОГА В КІЛЬКОСТІ СНАРЯДІВ, ЯКЩО СПІВВІДНОШЕННЯ – 1 ДО 3, АЛЕ НЕ 1 ДО 8

Але спрацювали наші контраргументи. Ми й надалі стримуємо просування  ворога, попри їхню перевагу в артилерії, техніці, особовому складі та домінуванні в небі. Водночас, нагадую, ми вже знищили понад 17000 російських артсистем (!). Так, у них ще є запаси артилерії радянського виробництва, але вони не безмежні. За певними зразками техніки та озброєння рф наближається до тієї точки, коли не зможе компенсувати щоденні втрати.

Які чинники спрацювали на нашу користь? Серед ключових факторів – точність і далекобійність ударів західними зразками артилерії і тактика їнього застосування: один постріл – одне ураження! У росіян немає таких високоточних снарядів, які нам надали союзники. Російська арта явно програє західним артсистемам і в дальності стрільби. Надважлива і тактика застосування озброєння. А також – маневреність, прохідність, швидкість розгортання, наявність автоматизованих систем управління, скорострільність. Як приклад, наші екіпажі на західних САУ: вони швидше та результативніше виконують бойові завдання. Нам вдається переважати і перегравати ворога в контрбатарейній  боротьбі. І це – ключові фактори у протистоянні з  російською артилерією.

Воднораз треба розуміти, що технологічність, точність, далекобійність західних артсистем можуть нівелювати перевагу ворога в кількості снарядів, наприклад, якщо співвідношення – 1 до 3,  але не 1 до 8, як це було в деяких періодах на початку 2024 року.

Уміння витрачати менше для досягнення необхідного результату – це також математика війни.  І тут варто сказати про безпілотні системи, роль яких у цій війні стрімко зростає. Ударні дрони, особливо починаючи з 2024 року, суттєво збільшили статистику знищеної ворожої техніки: танків, артсистем на полі бою та ворожих літаків на їхніх аеродромах у глибокому тилу. У контексті цієї теми доречно сказати й про досвід боротьби українців з Чорноморським флотом. Україна не мала кораблів, але знищила значну частину ворожих, а інші загнала в російські бухти. Це – показовий приклад асиметричної відповіді ворогу на його перевагу в кількості зброї.

НОВІ ПОСТАВКИ АРТИЛЕРІЇ, БРОНЕТЕХНІКИ, БОЄПРИПАСІВ ДЛЯ РОСІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ ТРЕБА ЗНИЩУВАТИ ДАЛЕКО ВІД ЛІНІЇ ФРОНТУ

Що далі? Військові заводи в росії працюють цілодобово, плюс боєприпаси ззовні. Чи  реально нам досягнути паритету з рф у кількості снарядів? Так, якщо їх значно менше доставлятимуть до передової. Це проста арифметика. Проста в розумінні, якщо є відповідні інструменти впливу. Я маю на увазі, якщо в нас буде достатньо сучасної зброї далекого радіусу дії. І наші партнери приберуть червоні лінії щодо її застосування. Коли ми зможемо завдавати ударів по російських базах, арсеналах, логістичних маршрутах. Нові поставки артилерії, бронетехніки, боєприпасів російським підрозділам треба знищувати ще далеко від лінії фронту. За таких умов у нас є шанси вибити один з головних інструментів ведення війни росармії – їхню артилерію. І не лише її.

Ще один козир росіян у війні – домінування в небі. Для просування своєї піхоти, починаючи з кінця 2023 року, росіяни все частіше та масовіше застосовують керовані авіаційні бомби (КАБи) різної потужності по наших позиціях та прифронтових населених пунктах.

ЩО МОЖЕ «ПРИЗЕМЛИТИ» ВОРОЖІ ЛІТАКИ ТАКТИЧНОЇ АВІАЦІЇ?

У разі домінування ворога в небі, якщо в нас наразі немає можливості збільшення авіапарку, треба знижувати активність їхньої тактичної авіації іншими засобами. Зміцнювати систему ППО, збільшувати кількість ударного озброєння далекого радіусу дії тощо. Це теж арифметика війни.

Потужна система ППО може «приземлити» ворожі літаки тактичної авіації та убезпечити наші міста від ракет росіян. Саме тому в переліку першочергових потреб України залишаються засоби ППО та ракети до них. Йдеться про різні комплекси, різного радіусу дії: близького, середнього, дальнього. Найважче захистити прифронтові населені пункти, адже на реагування з моменту запуску ракети є лічені хвилини. Тут насичення комплексів ППО має бути високим. Але тут і ризик їхнього уражень ворогом – найвищий.

ДАЛЕКОБІЙНА ЗБРОЯ – АРГУМЕНТ ДЛЯ КРЕМЛЯ, ЩО ЦІНА ВІЙНИ ДЛЯ РФ ЗАНАДТО ВИСОКА

Якими мають бути військові рішення на перевагу ворога в артилерії, домінування у небі, тривалий ракетний терор? Удари по базах і арсеналу ворога, його аеродромах. А також – підприємствах, які є генераторами доходів російського бюджету та виробниками зброї, знаряддя вбивства українців та руйнування нашої цивільної інфраструктури, енергосистеми. Необхідно постійно й акцентовано знижувати військовий потенціал російської армії. Повторюю, носії ракет і бомб, тобто літаки, з військової точки зору найбільш ефективно знищувати саме на аеродромах. Щоб ослабити фронтові ворожі підрозділи, треба цілити високоточними та далекобійними ракетами по арсеналах ворога в тилу, знищувати запаси снарядів, пального, техніки…

Це найбільш ефективна тактика ведення війни з огляду на військові переваги росіян. Це найбільш прагматичний та дієвий спосіб  посадити росіян за стіл переговорів на наших умовах. Ефективні інструменти війни – далекобійна зброя та зняття бар’єрів, це відповідь на головне питання нашого суспільства – коли завершиться війна?

Далекобійні засоби ураження та зняття червоних ліній на їхнє застосування по військових об’єктах росії – це не загроза ескалації війни, а шлях до її завершення. Бо саме далекобійна зброя, авіація, потужна система ППО найшвидше наблизять той момент, коли у кремлі остаточно зрозуміють, що росармія не може досягти успіху в Україні, що ціна війни занадто висока для росії.

Іван Гаврилюк, генерал-лейтенант, перший заступник міністра оборони України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства