Вітчизняна «оборонка»: прорив усупереч обставинам

В Україні стрімкими темпами розвивається оборонно-промисловий комплекс. Без перебільшення. Всупереч обставинам. Ми досягнули за 2 роки того, чого не вдавалося у мирний час за десятиліття. В умовах, коли підприємства ОПК перебувають під постійними ворожими обстрілами, коли зброярі відчувають фінансовий, кадровий дефіцит і не лише.

У 2022-му було допущено до експлуатації лише кілька десятків нових зразків озброєння та військової техніки вітчизняного виробництва. У 2023 – понад дві сотні! А за неповних 8 місяців 2024-го Міноборони кодифікувало, допустило до експлуатації у ЗСУ вдвічі більше новинок ОВТ ніж за весь минулий рік. Йдеться саме про зразки українського виробництва.

Оцінюючи розвиток вітчизняної «оборонки» за 2,5 року широкомасштабної російської агресії, справедливо говорити про значне збільшення обсягів виробництва озброєння та техніки за достатньо широкою номенклатурою. А також, що надважливо, про освоєння випуску нових зразків ОВТ! Наголошую, йдеться про виробництво високотехнологічної зброї.

Нині вітчизняні зброярі виробляють боєприпаси, засоби РЕБ, БпАК, НРК, бронемашини, самохідну артилерію, спецтехніку, стрілецьку зброю тощо. Деякі зразки зброї українського виробництва є унікальними за характеристиками і це доведено результативним застосуванням у бойових умовах. Але деталізувати не можу.

З лютого 2022 року допущено до постачання у військах майже 190 БпАК (різних типів та призначення), близько 40 НРК, півтора десятка зразків стрілецької зброї, понад 150 боєприпасів різних модифікацій (більшість з яких – для безпілотників). За деякими зразками безпілотників Україна – світовий лідер. Багато хто у світі зацікавлений у зброї та техніці українського виробництва, яка пройшла випробовування на полі бою. І це найкраща реклама.

Ми продовжуємо активно працювати над розвитком інноваційних проєктів. Завдання наших інженерів, виробників роботизованих комплексів, щоб «залізні солдати» поступово все більш замінювали людей на полі бою. Роботизовані опорні пункти стануть нашою асиметричною відповіддю на кількісну перевагу агресора у живій силі та техніці. Реалізація цього проєкту – перспектива не з далекого майбутнього.

Технології – це те, що змінює хід війни. Це те, у чому в нас має бути перевага. При цьому треба розуміти, шо і росіяни не стоять на місці. Вони вивчають уроки війни. У технологічному розвитку ми мусимо бути попереду ворога, це реальний шанс змінити ситуацію на фронті на нашу користь. Для цього нам необхідні швидкі рішення і максимально вкладатися у розвиток інноваційних проєктів.

Від початку широкомасштабного вторгнення спроможності української «оборонки» зросли у рази. Це факт. Багато країн досягають таких цілей довгими роками. До прикладу, якщо говорити про виробництво безпілотників, технологічну зброю, що знищує російську техніку за мільйони доларів. На землі, у воді та небі. Які б’ють по військових об’єктах агресора у його глибокому тилу, або про ті, які потопили десятки кораблів Чорноморського флоту. Або говорити про нові засоби ураження, протитанкове озброєння, снайперські гвинтівки, які вражають цілі на рекордних дистанціях. Або про значне нарощення обсягів виробництва боєприпасів. Є прогрес у виробництві й інших зразків зброї. Але детально про це говорити не можу.

Потреби Сил оборони у зброї та техніці нині величезні. Тому розвиток вітчизняного оборонно промислового комплексу залишається абсолютним пріоритетом. Збільшення обсягів виробництва зброї та техніки за широкою номенклатурою, освоєння виробництва нових зразків ОВТ, їх масштабування – це базове завдання, бо це питання виживання держави. Наше завдання у перспективі бути максимально самодостатніми у забезпеченні потреб ЗСУ. І це дуже непросто.

Для його виконання ми стимулюємо розвиток вітчизняної «оборонки». Ми створюємо сприятливі умови для вітчизняних виробників ОВТ. Так, термін кодифікації (допущення нового зразка до постачання у війська) скорочено до 10 днів. Крім того, ми пропонуємо виробникам безкоштовно випробовувати свої вироби на військових полігонах ще на ранніх стадіях виробництва. Йдеться про проєкт під назвою «залізний полігон». Це відкритий для виробників полігон, обладнаний усім необхідним для випробувань різних типів військових виробів. Зброярі отримають необхідну допомогу військових науковців та зворотній звʼязок, яке озброєння та техніка нині нам потрібна в першу чергу і з якими характеристиками. Така практика допоможе у рази скоротити шлях від конструкторського задуму до постачання нового зразка озброєння ЗСУ.

Також треба сказати, що сьогодні обсяги виробництва ОВТ в Україні виходять за рамки наявного бюджетного фінансування. Тому ми дуже зацікавлені у тому, щоб країни-союзники закуповували зброю та техніку для ЗСУ в українських зброярів.

Ще одним пріоритетом є створення спільних підприємств. І такі підприємства вже є. Дуже важливо, що в українському ОПК почали працювати іноземні кошти, це підвищує потенціал наших оборонних виробництв. Створення спільних підприємств є взаємовигідним для обох сторін. Для нас – це необхідні інвестиції у розвиток вітчизняних оборонних підприємств та нові технології. Для іноземних партнерів, це можливість у майбутньому покращити свої позиції на світових ринках ОВТ. Бойовий досвід українських воїнів, зброї та техніки дуже цінний для світових виробників ОВТ.

Олександр Сергій, заступник міністра оборони України

Фото пресслужби 32 окремої артилерійської бригади

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства