Миротворчі місії в Україні нині є малоймовірними - аналітики
Про це йшлося під час презентації дослідження аналітичного центру "Об’єднана Україна" "Миротворчі місії: види та перспективи застосування для України", що відбулася в Укрінформі.
"Сьогодні ми поговоримо про можливі миротворчі місії для України. Я кажу "можливі", адже наразі в основному сценарії розвитку подій ми не бачимо цієї вірогідності. Але події розвиваються стрімко, та в багатьох інших сценаріях цей інструмент може виявитися корисним. Миротворці - один із загальновизнаних та використовуваних інструментів підтримки миру. І варто зробити його аналіз в рамках загальної дискусії про побудову архітектури стримувань Росії в майбутньому, щоби у нас вже були варіанти формату місії, мандату місії", - сказав експерт із політичних та безпекових питань "Об’єднаної України" Ігор Попов.
За словами політолога й експерта "Об’єднаної України" Петра Олещука, є низка причин, чому миротворців не використовуватимуть на території України зараз. Серед неочевидних - проблеми з фінансуванням.
"Зрозуміло, що будь-яка місія передбачає серйозне фінансування через відповідні інституції. І важко собі уявити, які бюджет міг би бути виділеним для потреб місії масштабу зупинки нинішньої війни Росії проти України", - сказав він.
Олещук підкреслив, що однією із найголовніших проблем є нестача політичної волі. Він уточнив, що миротворчі місії діляться на ті, що встановлюють мир, що підтримують мир, а також на ті, що наглядають за дотриманням домовленостей про припинення вогню. Експерт зауважив, що вони діють на основі мандату, який видається міжнародною організацією, що направляє цю миротворчу місію.
"Коли ми говоримо про встановлення миру, це означає достатньо широкий мандат на застосування силових засобів. Зокрема, присутність масштабного військового контингенту і навіть використання силових засобів для реалізації мандату. Тобто це мало стосується реалій України: важко собі уявити, що знайдеться якась зовнішня сила, нехай під мандатом ООН, яка буде застосовувати силові засоби для того, щоб зупинити російську агресію проти України. Це більшою мірою пасує для держав, де є певна внутрішня нестабільність", - сказав він.
Олещук додав, що головною проблемою місії з підтримання миру є те, що для її застосування необхідне попереднє політичне регулювання, яке потім фіксується у відповідних міжнародних актах. І одним з елементів закріплення цього політичного врегулювання є застосування миротворчої місії. Експерт зауважив, що спостережні місії наглядають за дотриманням умов припинення вогню, однак, за його словами, вони не завжди є ефективними.
У своєму дослідженні аналітики доходять висновку, що різноманітні миротворчі місії під егідою різних організацій, не лише ООН, можуть застосовуватися після завершення війни в Україні. За їхніми оцінками, "найбільш реалістичним" є впровадження місії зі спостереження за дотриманням перемир'я. Водночас експерти підкреслюють, що досвід роботи моніторингової місії ОБСЄ щодо нагляду за дотриманням Мінських домовленостей на Донбасі до 2022 року показав, що вони є малоефективними. Зазначається, що будь-які миротворчі місії для такого глобального конфлікту, як російсько-українська війна, можуть розглядатися як частина загальних та комплексних планів і виконувати допоміжну функцію.
Як повідомляв Укрінформ, за даними ООН, населення України скоротилося на 10 млн осіб, або приблизно на чверть, з початку повномасштабного вторгнення Росії внаслідок відтоку біженців, падіння народжуваності та смертності від війни.
