Як Росія використовує акції родичів військовополонених в інформаційній війні

Відомо, що у 2025 році витрати Кремля на пропаганду зростуть на 13% до рекордного показника 1,4 млрд доларів. Левова частка ресурсів буде спрямована на те, щоб дестабілізувати країни Заходу, проте пріоритетною ціллю для Москви залишається Україна. Ворог вже давно втратив надію нав’язати українцям псевдоцінності «русского мира» і робить ставку на те, щоб розколоти Україну зсередини. Для цього російські спецслужби намагаються маніпулювати нашим внутрішнім порядком денним, роз’ятрювати супротивності, сіяти розбрат і недовіру.

Механіка маніпуляцій

Серед найбільш чутливих проблем України є звільнення військовополонених. У Москві чудово розуміють, наскільки сильно Київ прагне повернути додому захисників, і саме тому вдаються до цинічних ІПСО, які поєднують в собі як суто інформаційні елементи, так і комплексні операції «на землі». Одна з таких спроб дестабілізації українського суспільства сталася 14 січня 2023 року. Той день запам’ятався не лише тим, що російська ракета влучила у житловий будинок у Дніпрі, спричинивши загибель 46 осіб, зокрема шістьох дітей. Також 14 січня у Києві проходив мітинг родичів українських бійців, які зникли безвісти або знаходяться в полоні. Головною вимогою мітингу, адресованою українській владі, був обмін за формулою «всіх на всіх». 

У щирому бажанні людей дочекатися своїх близьких з полону неможливо сумніватися. Проте російські спецслужби проводять велику роботу для того, щоб спрямувати ці справедливі почуття на шкоду Україні. Ще з самого початку повномасштабної війни ворог почав створювати у соціальних мережах фейкові сторінки бойових частин Сил Оборони, а також різноманітні групи, в яких від імені українських бійців публікується «неофіційна правда» про події на фронті і ситуацію у підрозділах. Також функціонують десятки телеграм-каналів, які мімікрують під українські й також поширюються фейкові та провокаційні повідомлення. 

Саме такі джерела, за якими стоять російські спецслужби, здійснювали «інформаційну накачку» перед мітингом 14 січня, а також одразу після нього. Ось приклад публікацій, які з’явилися у фейковому телеграм-каналі 81 ОАеМБр:

Уважні читачі могли помітити, що інформація про мітинг, в якому взяли участь близько 200 осіб, проілюстрована фотографією з Євромайдану. А ще – здивуватися, про яку таку «вченість» бійців намагаються дізнатися люди. Останнє – це типова помилка автоперекладу з російської на українську. Ну а фотографія з часів Майдану була використана чи то для посилення психологічного ефекту, чи то в надії переконати аудиторію в тому, що на вулиці столиці вийшла багатотисячна демонстрація. 

Важливо звернути увагу на наратив, який просувають російські спецслужби. Він полягає в тому, що «командири» і «влада» нібито кинули полонених напризволяще і нічого не роблять для їхнього звільнення і навіть приховують від їхніх родичів важливу інформацію. А відтак, єдине, що їм залишається – це протестувати і проти «влади», і проти «командирів». Це хрестоматійний прийом воєнної пропаганди. У такий спосіб агресор намагається переконати українців в тому, що їх головний ворог – у Києві, а не у Москві. В цьому випадку такий прийом застосовувався щодо окремої суспільної групи – родичів полонених і зниклих безвісти, яку ворог намагається використати у своїх цілях.

А для того, щоб спровокувати у жертви ще більший відчай, Росія без оголошення причин скасувала обмін полоненими, який був запланований якраз на 14 січня 2023 року. Ось так виглядає брудний і цинічний шантаж Кремля.

У кривому дзеркалі пропаганди

З того часу Росія не припинила використовувати мітинги родичів полонених та зниклих безвісти у власній пропаганді. Таким прикладом є мітинг, що відбувся у Києві 16 жовтня 2024 року. 

Мітингувальники вимагали, щоб профільні структури надавали більше інформації щодо полонених та зниклих безвісти військових і передали відповідне звернення представнику Офісу президента. А тепер подивимось, як цю публічну акцію використала російська пропаганда.

Почнемо із загальних даних. За результатами моніторингу Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, протягом 16-17 жовтня повідомлення про мітинг стали «хітом» російської пропаганди. І це не дивно, адже мала місце скоординована інформаційна операція, у котрій було залучено 108 дезінформаційних джерел, які розмістили 122 публікації на дану тему, охопивши аудиторію 1,29 млн.

Найбільш активно дезінформація поширювалась через телеграм-канали, тому що саме цей месенджер користується в Україні найбільшою популярністю і є прямою точкою входу роспропаганди на українську аудиторію.

Остання таблиця не повинна спантеличувати: значна частина російських пропагандистських ресурсів мімікрують під такі, що мовлять з України або інших країн. У такий спосіб спецслужби РФ намагаються ввести в оману якомога більше українців, приховуючи справжнє походження дезінформації. Це, до речі, типовий прийом пропаганди, про що свідчать дослідження Центру стратегічних комунікацій.  

Які ж меседжі і наративи просувалися в рамках даної інформаційної операції?

– «Українці збираються на Майдан проти Зеленського»;

– «Українці більше не хочуть воювати»;

– «Доведених до відчаю вдів блокують силовики»;

– «Влада веде війну до останнього українця»;

– «ЗСУ зазнають катастрофічних втрат» тощо.

Згадки про «Майдан вдів» – це відлуння попередньої операції російських спецслужб «Майдан-3», яку Москва намагалася реалізувати у навесні поточного року. Операція, як відомо, провалилася: українці не поставили під сумнів легітимність Президента Володимира Зеленського і не вийшли, як бажали у Кремлі, на «третій Майдан». Однак, будь-які протестні чи мирні публічні акції, що відбуваються в Україні, російська пропаганда прагне представити як початок масових заворушень, які призведуть до краху «режим Зеленського». Це потрібно для того, щоб створити в українців відчуття, що країна знаходиться на межі, що ресурс її внутрішньої єдності вичерпано, а керівництво держави ось-ось втратить контроль за ситуацією. А відтак, запевняє пропаганда, треба чимшвидше приймати умови Кремля і підписувати капітуляцію.

Що ж стосується родичів військовополонених та зниклих безвісти, російські спецслужби реалізують подвійну стратегію. По-перше, Москва всіляко ухиляється від обміну за формулою «всіх на всіх», хоча президент Зеленський виступає з подібною ініціативою ще з 2022 року. Понад те, росіяни всіляко гальмують обмінний процес і знущаються з полонених. Це потрібно насамперед для того, щоб створити в українському суспільстві максимальну напругу, насамперед – серед рідних та близьких полонених захисників. Так російські спецслужби прагнуть використати дезорієнтованих фейками, доведених до відчаю людей для того, щоб розхитати український тил.

А по-друге, маніпулятивне, брехливе висвітлення подібних акцій покликане підірвати стійкість українського суспільства. Спостерігаючи за такими акціями крізь призму пропагандистських джерел, людина може зробити висновок, що служба в ЗСУ – це «квиток в один кінець»; що держава кинула напризволяще і своїх захисників, і їхні родини; що подальший опір агресору лише примножує кількість жертв, але війна все одно закінчиться поразкою України тощо. Очевидно, що саме такі настрої прагне поширити в нашому суспільстві Москва.

Реалії інформаційної війни

До того ж мітинг 16 жовтня відбувся якраз у день, коли президент Зеленський представляв у Верховній Раді План перемоги України. Цей збіг, звісно ж, не оминули увагою російські пропагандисти: мовляв, поки Зеленський презентує свій «нереалістичний» план, українські жінки нібито протестують проти влади і вимагають припинення війни. Маніпуляція? Так. Росія веде проти України інформаційну війну, в якій не діють жодні правила і конвенції. Задача ворога – дезорієнтувати і деморалізувати наше суспільство і підірвати його стійкість до опору.

Тому Центр стратегічних комунікацій закликає громадян довіряти лише перевіреним джерелам інформації і не піддаватись на маніпуляції ворога. Російські спецслужби використовують не лише елементарні прийоми пропаганди. Вони можуть збирати дані родичів військовополонених, поширювати фейки від імені наших захисників і здійснювати точковий інформаційний вплив на середовище їхніх родичів та близьких (зокрема через групи на соціальних платформах). Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими закликає бути пильними і не дозволяти ворогу вносити деструктив в діяльність громадських організацій та ініціатив, які в той чи інший спосіб опікуються долею військовополонених.

Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу