Пам'яті бойового медика Вадима Шумади

Пам'яті бойового медика Вадима Шумади

Хвилина мовчання
Укрінформ
Рятував життя побратимів на передовій до останнього подиху

Вадим народився 6 грудня 1980 року в Києві. Закінчив з відзнакою Київський національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. Став лікарем-анестезіологом.

Вадим працював у провідних клініках Києва, професійно розвивався і навчав іноземних студентів. Був надзвичайно ерудованим, завжди з книгою в руках, яку змушений був змінити на зброю.

"Я анестезіолог ось вже 18 років. До війни працював як з дорослими, так і з дітьми. Ніколи не тримавши в руках зброю, прийшов у військо простим солдатом, бо не міг допустити втрату можливості називати себе українцем, розмовляти своєю мовою, допустити зайд на свою землю. Доля звела мене зі справжніми людьми, патріотами та воїнами. Я пам'ятаю пов'язані з війною злети та втрати, я втрачав побратимів, війна змінила мене. Зараз я тут, на війні, і з іншими побратимами намагаюсь бути максимально ефективним, рятуючи життя наших хлопців", - писав Вадим у Фейсбуці.

З першого дня повномасштабного вторгнення РФ чоловік доєднався до ТРО "Азов-Київ", ССО "Азов", з якої згодом утворилась Третя Окрема штурмова бригада. Виконував обов'язки старшого бойового медика 1-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону.

"Ми з ним познайомилися у травні-червні 2022 року, коли Вадим привозив важких поранених 5-го Центру ССО «Азов-Київ». Мене вразила його зібраність і точність в діях, здавалося, що він військовий лікар з досвідом. Коли дізналася, що мобілізований анестезіолог, наполягала командирувати його в стабпункт, категорично відмовився. Відповів, що хоче дати шанс на життя воїнам якнайближче до місця поранення", - розповіла відома волонтерка Оксана Корчинська.

Вадим виконував бойові завдання на Запорізькому та Херсонському напрямках, у Бахмуті, Андріївці, на Харківщині та Луганщині. За час служби він врятував життя багатьох побратимів.

Медик загинув 10 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Новоєгорівка Сватівського району на Луганщині. Йому було 43 роки.

"Шумада Вадим … ти на кожне свято казав телефоном, що я твій янгол-охоронець. А тепер ти наш?! Вибач, що зробили для тебе так замало! Дякую і вклоняюся до землі за те, що ти зробив для всіх нас. Але до того, що ти віддаси життя неможливо було приготуватися. Лети у Вальгаллу, мужній воїне та талановитий лікарю! Ти назавжди стібками та хрестиками вишитий в моєму серці. Щирі співчуття родині! Господи, як боляче…", – написала колега Тетяна Приходько.

"Лікар з великої літери, що завжди допоможе, підтримає та заспокоїть", - згадують його колеги зі столичної клініки VerumExpert.

Вадим був нагороджений медаллю "За врятоване життя", командири частини зробили подання на нагородження його орденом "За мужність ІІІ ступеню".

У захисника залишилися дружина, двоє дітей та мама.

Рідні створили петицію, в якій просять Президента присвоїти Вадиму Шумаді звання Героя України (посмертно). Підтримати її своїми голосами можна за посиланням.

«Сьогодні пів року, як мій Герой залишив цей світ. Не вірю досі. Цим постом і петицією хочу й прошу нагадати про його титанічні заслуги. Нехай памʼять про Вадима шириться світом, і допомагає нам жити та боротись далі», - звернулася дружина Ірина Шумада у Фейсбуці.

Шана і слава Воїну!

Фото: Інстаграм VerumExpert, Фейсбук-сторінка Ірина Шумада

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-