Пам’яті вчительки Юлії Дугінової

Юлія народилася 21 травня 1987 року у Краматорську на Донеччині. Пішла школи вступила у Донбаський державний педагогічний університет (ДДПУ), де отримала диплом вчителя математики та інформатики.

Ще школяркою вона проявила себе як скромна, доброзичлива, дуже старанна та талановита людина. При цьому була дуже активна і прагнула брати участь у всіх шкільних заходах.

«Юлія була дуже вихованою дівчиною. Вона ні з ким не сварилася, не ставила себе вище за когось. Скільки було в нас класних годин на теми працьовитості, патріотизму, охорони природи та інші! І вона все це сприймала, як якийсь закон, що от потрібно робити так і не інакше… Це така працьовита дівчина, ви навіть не уявляєте. А найголовніше – вона кожному хотіла допомогти. Така вона була», - розповідає класна керівниця Катерина Ульянова.

У розмові з місцевими журналістами вона підкреслила, що Юлію пам’ятає наполегливою у досягненні поставленої мети: якщо та чогось хотіла досягти, то завжди це робила.

Доцент кафедри ДДПУ Олександр Кадубовський зауважив, що й у виші викладачі та одногрупники пригадують дівчину як розумну, щиру, талановиту, виховану, тактовну та цілеспрямовану людину.

Після закінчення університету Юлія працювала вчителем математики та інформатики в закладах освіти Краматорська та області.

Останнім місцем її роботи напередодні повномасштабної війни була кафедра природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання у Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, де вона працювала методисткою.

Одна з колег Анна Анохіна, згадуючи шкільні роки, каже, що разом з Юлією вони були вихованками гуртка позашкільного дозвілля «Декоративно-прикладного мистецтва», шили м’які іграшки. Потім також разом працювали в Державній реабілітаційній установі «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас». 

- Юлія також викладала «Ментальну арифметику»: сама розробила і використовувала унікальну методику викладання незрячим і нечуючим людям. Якось був на реабілітації молодий хлопчина, який нічого не бачив і не чув. Юлія придумала для нього наклеїти на клавіатуру літери зі шрифтом Брайля, залишалася індивідуально займатися з ним у свій власний час. І результати цих зайнять були чудові, - написала Анна.

Юлію любили і поважали не лише слухачі, яким вона викладала, а й колеги, бо вона жодному не відмовила у допомозі.

Дівчина була дуже творчою, дбала про свого старенького песика, на роботу любила їздити на гіроскутері... Але в лиху годину не змогла не стати на захист своєї землі.

Та 19 вересня 2023 року Юлія Дугінова загинула, виконуючи службовий обов’язок у лавах ЗСУ.

- Я не знала до повідомлення про її загибель, що вона пішла служити. Новина про загибель стала шоком. Як так?.. Вона не встигла стати мамою... Але, мабуть, не змогла сидіти склавши руки, і пішла наближати нашу Перемогу. Гаряче серце справжнього Патріота. Так, вона була такою... І неймовірно шкода, що пішла так рано і так несправедливо. Пишаємось і пам'ятаємо, - заявила її однокласниця Олена Дрига.

«Колеги завжди пам’ятатимуть її щирість, доброзичливість, професіоналізм, добрі справи та світлу душу. Шана та вічна пам’ять Героїні, яка стала на захист рідної України та кожного з нас! Герої та справжні патріоти не вмирають, вони залишаються у наших серцях», - наголосили на сторінці Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Попрощалися із захисницею 23 вересня 2023 року у Краматорську. Юлію Дугінову поховали на місцевому цвинтарі.

Шана і честь Героїні!

Фото із соцмереж