У листопаді ЗСУ встановили два рекорди з ліквідації ворога. Відхилення 3-5%
У листопаді 2024-го Силами оборони України було встановлено одразу два рекорди по нанесенню втрат особовому складу ворога. А саме:
- Протягом місяця російська окупаційна армія втратила вбитими та пораненими 45 720 своїх солдатів, що вважається найвищим показником від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Передній рекорд був встановлений у жовтні ц.р. – майже 42 тисячі.
- 28 листопада українські військові знищили та поранили 2 030 окупантів, що є також найвищим показником втрат противника за добу від 24 лютого 2022 року. Попередній рекорд – 1 950 – було встановлено 11 листопада ц.р.
Погодьтеся, цифри – просто шалені. Але наскільки їх можна вважати достовірними? Звідки Генштаб бере інформацію, як відбуваються підрахунки? Чи існує якась похибка, як у соціологічних дослідженнях? Можливо, «двохсотих/трьохсотих» росіян насправді менше, або навпаки – більше? А втім, якщо цифри справді такі – про що це свідчить? Нумо з'ясовувати.
Офіційні дані Генштабу в цілому адекватно відображають ситуацію
«Мені достеменно невідомо, як конкретно Генштаб проводить щоденний аналіз та підрахунок втрат окупантів. Але загально – існує система, яка базується на кількох рівнях верифікації, а саме: фото- та відеофіксація, а також дані з місць подій – звіти підрозділів, які діють безпосередньо на позиціях. Наприклад, якщо кулеметна точка під час бою знищує роту ворога (80-100 осіб), це документується та передається нагору», – коментує Укрінформу військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Скільки реально після такого умовного бою окупантів вижило, отримало поранення або назавжди залишилося в українському чорноземі – це вже інше питання.
«Тобто, чи можуть такі підрахунки мати похибку? Безумовно, але незначну. Приблизно 3-5%, що в умовах сучасної війни цілком допустимо. Ба більше, з урахуванням того, які тенденції на сьогодні спостерігаються в російській армії, а також з урахуванням численних верифікацій, які проводять з 2022 року різні моніторингові групи та OSINT-аналітики (Bellingcat, Conflict Intelligence Team, InformNapalm тощо), можна говорити, що офіційні цифри, оприлюднені Генштабом, не сильно відрізняються від неофіційних, незалежних джерел, а тому є достовірними й такими, що в цілому адекватно відображають ситуацію», – стверджує військовий експерт.
Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Петро Лакійчук розповідає, що поточний підрахунок втрат противника – справа завжди невдячна. По-перше, в умовах бою у командирів є інші, більш актуальні задачі, ніж рахувати скільки ворогів «задвохсотили/затрьохсотити». І це правильно.
«По-друге, у верхнього штабу є власні методики, які звіти про втрати ворога враховувати, а які – ні. Це може здаватися несправедливим, мовляв, ми знищили десяток орків, а оперативний штаб «зарахував» тільки одного. Але саме дотримання методики дозволяє мати більш-менш об'єктивну картинку по ураженню противника. А для штабу – це головне, а не заповнення таблички «задвохсочених» москалів для ЗМІ. Статистика втрат ворога – побічний продукт роботи Генштабу, не більше», – каже він.
За його словами, насправді реальні втрати ворога можуть бути навіть більші, ніж дає у своїх щоденних зведеннях Генеральний штаб.
«Але дізнаємося ми про них колись, після Перемоги, коли буде час й усі можливості», – додав Лакійчук.
Рекордні втрати окупантів за жовтень і листопад – мобресурс РФ виходить у мінус
«Втрати серед російських окупантів протягом жовтня і листопада не просто досягли рекордних показників, а перевищили мобілізаційний потенціал Росії, який протягом більшої частини 2024 року коливався в межах 35-40 тисяч осіб щомісяця», – акцентує Олександр Коваленко.
Якщо Сили оборони України збережуть цей темп, ворог опиниться в умовах дефіциту особового складу, що матиме критичні наслідки для його армії.
«Російська влада розуміє, що йде в мінус, а тому намагається компенсувати втрати, комбінуючи репресивну мобілізацію з фінансовими стимулами», – каже експерт.
У деяких регіонах запроваджують примусову мобілізацію, одночасно обіцяючи значні грошові виплати.
«Одноразова виплата становить 5 мільйонів рублів, також пропонують скасування заборгованості за кредитами до 10 мільйонів рублів. Загалом людина, яка підписує контракт, може отримати 150 тисяч доларів прибутку – це кошти, які більшість населення не здатне заробити за все життя. Тобто набрав собі кредитів на 100 000 доларів, підписав контракт – отримав ще 50 тисяч, тобі скасували всі кредити. Тут вже не просто жарт про білу LADA, а значно більший стимул. Втім, якщо кількість убитих зросте до понад 45 тисяч бійців на місяць, це все одно стане серйозною проблемою для російської машини війни», – підкреслив Коваленко.
Загальна кількість російського угруповання – 565 000. Це величезна цифра, яка поки дозволяє ворогу компенсувати втрати. Якщо людей не вистачає в якомусь підрозділі, то просто залучаються сусідні. Це ми бачимо на прикладі Курської області, де тамтешні угруповання підсилили підрозділами з інших напрямків.
«Але при цьому втрачається боєздатність інших підрозділів. Тобто це покроковий процес, який впливатиме на міцність всієї російської армії. Зараз ми дійшли до показників, які дозволяють дійсно виснажувати Росію не тільки в техніці, але й у людях. Російський військово-промисловий комплекс має досить низький показник нульового циклу виробництва техніки. Більшість техніки – це та, яку відновлюють з радянських запасів. Колись вони закінчаться і залишиться тільки власне виробництво, яке не покриває втрат, яких вони зазнають», – сказав військовий оглядач.
Та навіть зараз дефіцит техніки призводить до курйозів: в зоні бойових дій помічали УАЗи, «Ниви», «Волги», «Жигулі», гольф-кари та навіть… електросамокати, якими окупанти штурмують позиції наших військових.
«Такий імпровізований підхід свідчить про кризу технічного забезпечення. Це новий етап деградації. Очевидно, скоро окупанти штурмуватимуть посадки на моноколесі, – іронізує Коваленко. – Втім, треба розуміти, що зростання піхотної компоненти на тлі дефіциту техніки змушує противника використовувати навіть такі диковинки. Головне для їхнього командування – прискорити пересування середньостатистичного піхотинця, при цьому не важливо, як і на чому це відбуватиметься».
Цілком можливо, що в наступні місяці буде новий добовий рекорд знищених і поранених окупантів, і не один
Причина рекорду в понад 2 тисячі знищених/поранених окупантів за добу, який ЗСУ встановили 28 листопада, – у збільшенні інтенсивності ворожих «м'ясних штурмів».
«М'ясні штурми», їх ще називають «штурми піхоти» часто відбуваються без підтримки будь-якої бронетехніки. Саме тому росіяни зазнають таких шалених втрат. Приблизно 10% особового складу доходять до позиції, які їм наказали захопити. Тобто зі 100 окупантів доходять 10, а з 10 – лише 1. Потім вони знову рухаються по трупах, по «трьохсотих» і не забирають їх, тому що їм потрібно виконати поставлене завдання. Росіяни прямолінійні та не цінують своє життя та життя солдатів», – каже Олесь Маляревич, заступник командира батальйону ударних БпАК «Ахіллес» 92 ОШБр.
Саме через такі дії російського військового керівництва в наступні кілька місяців згаданий цифровий рубіж, можливо, з’являтиметься у зведеннях Генштабу набагато частіше. Не виключена й поява нового добового рекорду.
Але чи варта мети подібна «стратегія» агресора?
«Протягом наступних двох-трьох місяців ми, ймовірно, спостерігатимемо збільшення кількості втрат російських окупантів, що перевищуватимуть 2000 осіб на день. Це пов'язано з їхніми спробами активізувати наступ на більшості напрямків. Головна мета – продемонструвати силу та вплинути на майбутнього президента США Дональда Трампа, намагаючись переконати його у необхідності домовленостей із Росією замість подальшого її послаблення», – вважає Олександр Коваленко.
З ним погоджуються й інші коментатори.
Іван Тимочко, голова Ради резервістів сухопутних військ ЗСУ: «2 тисячі… На мою думку, це не рекорд. Ми матимемо останні два місяці точно рекордні цифри, оскільки все ближче інавгурація Трампа. Російський диктатор далеко не впевнений, що він матиме серйозні привілеї в контексті переговорного процесу. Він чудово розуміє, що виходити на переговори в тій ситуації, в якій він зараз, це позиція серйозної слабкості. «Друга армія світу» тупцює в нас у Донецькій області, яку вона хотіла зайняти за три дні, з шаленими рекордними втратами, не в змозі виконати свої плани».
Павло Нарожний, військовий експерт, засновник БО «Реактивна пошта»: «Путін, очевидно, сподівається, що Трамп буде йти на переговори. Він вважає, що в нього є вікно можливостей десь до 20 січня або 1 лютого, коли Трамп уже буде в Овальному кабінеті. Путін хоче піти на переговори з позиції сили. І тому кидає зараз багато особового складу в бій. Відповідно ЗСУ більше окупантів вдається знищити».
Отже, слід готуватися до того, що в наступні дні, тижні Росія не зважатиме на втрати, прагнучи створити ілюзію «невичерпних ресурсів».
«Але, як я уже говорив, технічний потенціал російської армії зменшується, вони все більше покладаються на піхоту. І це дійсно може призвести до подальшого зростання їхніх втрат протягом зими. Ймовірно, після інавгурації Трампа, в лютому, ми побачимо тимчасове зниження активності. Але загалом 2025 рік стане роком масового застосування росіянами піхоти. Зараз у ЗСУ етап виснаження ворожого людського ресурсу. Наша армія повинна максимально ефективно адаптуватися до цих умов, щоб завдавати ворогу значних втрат. Відповідно можуть бути змінені деякі підходи до тактики ведення бойових дій», – резюмував Олександр Коваленко.
Мирослав Ліскович. Київ
