Військовий омбудсмен - складова реформи воєнної юстиції
Захищаючи Україну її захисники все частіше і самі потребують захисту. На одинадцятому році війни проблемних питань не бракує. Поліпшити ситуацію із захистом прав людей у погонах та їхніх сімей покликана інституція військового омбудсмена, що отримала старт напередодні нового року.
Як буде формуватися ця державна структура в режимі воєнного стану та за яких умов вона стане ефективною, в матеріалі Укрінформу.
30 грудня 2024 року Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) на пост уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів сімей воїнів.
«Зараз головне завдання – разом із Міністерством оборони України, разом із громадянським суспільством підготувати законопроєкт про військового омбудсмена та всі необхідні системні основи роботи цієї інституції. Наші воїни мають отримати дієві інструменти захисту своїх прав, і має відбутися реальна модернізація управління людьми в Силах оборони України», – вказав президент.
У ВИНЯТКОВИХ ВИПАДКАХ ОМБУДСМЕН ЗАСТОСОВУВАТИМЕ ДИСЦИПЛІНАРНУ ВЛАДУ
В ефірі телемарафону вже 1 січня 2025 року Ольга Решетилова повідомила, що робота над законопроєктом «Про військового омбудсмена» знаходиться на завершальній стадії: «Ми над ним працювали і раніше, я входила до робочої групи, яка створена на базі Міністерства оборони, і він уже практично фіналізований. Я думаю, що буквально найближчими днями остаточна версія буде представлена Президенту, і я сподіваюся, що ми зможемо її обговорити і вносити в парламент».
В роботі майбутнього інституту військового омбудсмена обов’язково будуть вивчені та враховані результати опитування, що триватиме протягом двох тижнів у застосунку Армія+. Відповідаючи на 12 запитань, українські захисники зможуть визначити свої позиції та вказати на основні функції, що очікуються від військового омбудсмена
Оцінюючи значний обсяг звернень та скарг від військових, Ольга Решетилова зазначає, що на її переконання в майбутньому Офісі військового омбудсмена має бути щонайменше 3 територіальних управління, а його кадровий штат орієнтовно має налічувати близько 150 людей, які матимуть доступ до державної таємниці. Окрім того, в кожному силовому відомстві має бути створений структурний підрозділ, що відповідатиме за права військовослужбовців.
«Насамперед я переконана, і ми про це пишемо в законопроєкті, що в кожному відомстві має бути створений також підрозділ, який відповідає за права людини. Як, наприклад, у Міністерстві оборони створено центральне управління захисту прав військовослужбовців. Вони, попри те що в них не укомплектований досі штат, попри всі проблеми, показали свою ефективність, і я переконана, що такі самі підрозділи мають бути у Нацгвардії, у Держприкордонслужбі, СБУ та інших, для того щоб дати їм можливість внутрішньо вирішити свої проблеми. Тобто якась частина скарг, проблемних питань буде надходити туди. Якщо вони будуть недієвими і неефективними, тоді включається Офіс військового омбудсмена», - зауважила Решетилова.
«Найголовніший інструмент військового омбудсмена - розгляд і реагування на скарги. Ми хочемо в законі прописати дуже обмежений термін реагування, можливо, 3 або 5 днів. Буквально вчора у мене було звернення про побиття військовослужбовця в одному з підрозділів, і це ті випадки, коли потрібно дуже швидко реагувати, включати військову службу правопорядку, правоохоронні органи, повідомляти вищому командуванню. І завдання омбудсмена, його офісу буде в тому, щоб реагувати на це швидко, не відкладати звернення, тому що бувають випадки, коли військовослужбовцю загрожує небезпека».
«Ми припускаємо, що у виняткових випадках омбудсмен застосовуватиме дисциплінарну владу. Ми будемо вносити зміни до дисциплінарного статуту, до інших статутів, а також зміни до адміністративного кодексу. Омбудсмен повинен мати право звертатися до суду в разі критичних ситуацій, наприклад для заборони обіймати певні посади», - зазначила Решетилова.
КЛЮЧОВОЮ УМОВОЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІЙСЬКОВОГО ОМБУДСМЕНА МАЄ БУТИ ЙОГО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Час вимагає змін. По суті інститут військового омбудсмена має дати додатковий імпульс та пожвавити процес комплексної розбудови повноцінної системи військової юстиції в Україні – реформування ВСП у військову поліцію, як окремого правоохоронного органу зі спеціальним статусом (з функціями досудового розслідування та оперативно-розшукової діяльності), перегляду підходів до роботи військових прокурорів, суддів, адвокатського корпусу тощо. Визначальним фактором у налагодженні ефективної взаємодії на сьогодні є відпрацювання нормативно-правової бази.
Законодавче підґрунтя для роботи інституту військового омбудсмена має чітко закріплювати не лише всі необхідні повноваження для виконання функцій, але і його незалежність. При цьому важливо, щоб військовий омбудсмен діяв безпосередньо в структурі Сил оборони чи мав тісний зв’язок із ними, оскільки багато питань стосується комунікації між військовими підрозділами та органами управління.
Ключовим аспектом ефективності військового омбудсмена має бути його незалежність. При цьому надання такому органу доступу до державної таємниці і внутрішньої інформації вимагає високого рівня довіри, але водночас не можна допустити, щоб ця інституція була підконтрольна військовому керівництву чи залежала від політичної волі.
Сьогодні у світі існує декілька моделей функціонування військових омбудсменів. Залежно від інтегрованості в певну правову систему виділяють парламентську, виконавчу, гібридну (поєднує парламентську та виконавчу) та незалежну моделі. Який вибір зробить Україна – покаже час.
Коментуючи Укрінформу питання щодо розбудови інституту військового омбудсмена, Микола Голомша (перший заступник генпрокурора України, 2014 р.), зокрема зазначив:
«Загальна тема військового омбудсмена під час війни та при наявності мільйонної армії надзвичайно об’ємна та вкрай актуальна. Враховуючи внутрішньодержавний і міжнародний фактори діяльності цього інституту можемо стверджувати, що його актуальність не зникне і за тривалий повоєнний період.
Нині у створенні правового поля, законотворцям варто прийняти до уваги досвід функціонування незалежної чи парламентської моделей військового омбудсмена, адже вони максимально відповідають «Венеціанським принципам». Нагадаємо, що незалежна модель військового омбудсмена передбачає створення окремого органу або посади, що працює незалежно від виконавчої влади. Такий омбудсмен призначається парламентом, підзвітний йому і суспільству, що гарантує автономність і неупередженість у його діяльності».
Микола Зорик, Київ
