Чи потрібне Державній прикордонній службі України досудове слідство: погляди незацікавленого вченого

ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВІЙНИ: ЧИ ГОТОВА УКРАЇНА ДО НОВИХ ВИКЛИКІВ?

Світ стоїть на порозі трансформації, де звичні методи ведення війни відходять у минуле. На зміну їм приходить гібридна війна – підступна та багатогранна, де головною зброєю є не танки та літаки, а політичні інтриги, економічний тиск, інформаційна дезінформація та дії диверсійних груп. Агресор діє під покровом таємниці, використовуючи «м’які» методи впливу, прагнучи не до фізичного знищення, а до дезорієнтації противника, зміни його політичного курсу та встановлення контролю. Україна, як форпост Європи, опинилася в епіцентрі цієї нової реальності. Державна прикордонна служба України, що стоїть на захисті суверенітету держави, має бути готова до протидії гібридним загрозам. Необхідно не лише модернізувати її технічне оснащення, але й чітко визначити правовий статус, розширити повноваження та запровадити інститут слідчих. Лише маючи потужну й ефективну прикордонну службу, здатну діяти на випередження, Україна зможе протистояти викликам гібридної війни та захистити свій суверенітет. Чи готова Україна до цих викликів? Це питання, на яке має відповісти не лише держава, але й кожен громадянин.

ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ: МЕЖІ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД ЗАКОНОМ

У демократичному суспільстві діяльність правоохоронних органів є фундаментом правопорядку. Проте, важливо усвідомлювати, що їхні повноваження не є безмежними. Вони чітко регламентовані чинним законодавством, що встановлює межі їхньої компетенції у кримінально-процесуальних відносинах. У правничій літературі зазначається, що держава, встановлюючи кримінально-процесуальну компетенцію, розподіляє повноваження між різними органами з метою забезпечення ефективного кримінального провадження. Ключовим критерієм такого розподілу є функціональне призначення кожного правоохоронного органу, тобто його здатність виконувати завдання кримінального процесу. Предмет компетенції уповноважених органів охоплює два основні аспекти: 1) кримінально-правовий, що стосується видів кримінальних правопорушень, які входять до сфери відповідальності цього органу; 2) кримінально-процесуальний, що включає характеристики особи, зв’язок між справами, можливість застосування альтернативних процедур та територіальні межі повноважень.

Кримінально-правовий аспект є динамічним, оскільки сьогодні діяння визнається кримінальним правопорушенням, а завтра – звичайний вчинок. І навпаки. Кожен такий крок – це зміна меж, в яких діють правоохоронці. Криміналізація – розширення їхніх повноважень, декриміналізація – звуження. Але це лише одна сторона медалі. Інша – кримінальний процес, який тісно пов'язаний з тим, що законотворцями визнається кримінальним правопорушенням. Чинне законодавство чітко розмежовує, хто і за що відповідає. Підслідність та підсудність – ось два кити, на яких тримається кримінальне правосуддя. Ці поняття – не просто слова. Вони визначають, хто має право розслідувати кримінальне правопорушення, а хто – судити. Це – гарантія того, що кожне кримінальне правопорушення буде розглянуто компетентними органами, а кожен обвинувачений – судом, який має право винести справедливий вирок.

У світі кримінального правосуддя існує чіткий розподіл обов’язків, який гарантує, що кожне правопорушення потрапляє до рук компетентних слідчих. Цей розподіл називається «підслідністю». Уявіть собі, що кожен слідчий може розслідувати будь-яке кримінальне правопорушення. Це призведе до хаосу та безладу. Щоб цього не сталося, існує система, яка визначає, який саме орган має право розслідувати конкретне кримінальне правопорушення. Це гарантує, що розслідування проводиться професійно, неупереджено та відповідно до закону. Підслідність – це не просто випадковий розподіл справ. Це чітка система правил, яка регулює, хто і що розслідує. Ці правила визначають, які органи мають повноваження розслідувати певні категорії кримінальне правопорушення, враховуючи їх складність, характер і інші фактори.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Підслідність – це не просто формальність. Це ключовий елемент ефективного кримінального процесу. Вона забезпечує:

• Законність: Гарантує, що розслідування проводяться уповноваженими органами.
• Ефективність: Дозволяє слідчим спеціалізуватися на певних типах злочинів, що підвищує якість розслідування.
• Справедливість: Запобігає зловживанням та забезпечує неупереджене розслідування.

Отже, підслідність – це фундамент, на якому будується справедливе та ефективне кримінальне правосуддя.

РЕФОРМА КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ: ІЛЮЗІЯ ЗМІН ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ СТАГНАЦІЇ?

Україна роками намагається реформувати свою кримінальну юстицію, але результати цих зусиль залишаються невтішними. Правоохоронна система загрузла в болоті неефективності, де розмиті повноваження, плутанина в компетенціях і надмірна бюрократія паралізують її роботу. У цій системі, де панує хаос, принцип верховенства права стає лише порожнім звуком.

ЧИ ЗМОЖЕ УКРАЇНА ВИРВАТИСЯ З ЦЬОГО ЗАЧАРОВАНОГО КОЛА?

Реформа кримінальної юстиції – це не просто зміна вивісок, а фундаментальна перебудова всієї системи. Вона вимагає чіткого розподілу повноважень, злагодженої роботи правоохоронних органів та викорінення бюрократичної тяганини. Лише тоді ми зможемо побудувати справедливе суспільство, де закон буде рівним для всіх.

Згідно з чинним законодавством, Державна прикордонна служба України (далі – ДПСУ) є ключовим гарантом безпеки та суверенітету держави. Її місія – непорушність кордонів, захист від незаконних проникнень та контроль за дотриманням прикордонного режиму. ДПСУ здійснює ретельний контроль за перетином кордону особами, транспортними засобами та вантажами, запобігаючи контрабанді й іншим незаконним діям. Особлива увага приділяється лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями, де ризики дестабілізації є особливо високими. Окрім того, ДПСУ захищає економічні інтереси України в її морській зоні, контролюючи діяльність іноземних суб’єктів і міжнародних організацій. Розвідувальна й оперативно-розшукова діяльність є невід’ємною частиною роботи служби, спрямованої на виявлення та нейтралізацію загроз національній безпеці. ДПСУ також бере активну участь у боротьбі з організованою злочинністю, нелегальною міграцією та тероризмом, діючи в тісній співпраці з іншими правоохоронними органами. У випадку виникнення незаконних збройних формувань чи інших кримінальних угруповань, які намагаються порушити кордон, ДПСУ готова до рішучих дій.

КОРДОН У ВОГНІ: ЧОМУ УКРАЇНІ ТЕРМІНОВО ПОТРІБНІ СЛІДЧІ ПІДРОЗДІЛИ В ДЕРЖПРИКОРДОНСЛУЖБІ

Нелегальна міграція та контрабанда – рани на тілі України, що кровоточать. Із кожним днем, із кожною годиною, поки триває війна, вони стають дедалі глибшими. ДПСУ – форпост нашої безпеки, але чи достатньо в неї сил, аби стримати цей натиск? Статистика – невблаганний свідок. У 2024 році кількість кримінальних проваджень за незаконний перетин кордону (ст. 332 Кримінального кодексу України (далі – КК) зросла на 10%, а підозр – на шокуючі 36%. Це не просто цифри, це – виклик, кинутий нашій державі. Оперативники ДПСУ працюють на межі можливостей, передаючи матеріали до Національної поліції. Проте, як показує практика, лише 8% справ доходять до вироків, а реальне покарання несуть одиниці. Це – промовистий сигнал про неефективність системи.

Чому так відбувається? Відповідь очевидна: бракує спеціалізованих слідчих підрозділів у самій ДПСУ. Тільки уявіть, скільки часу та ресурсів втрачається на передачу справ між відомствами! Скільки злочинців уникають покарання через бюрократичну тяганину! Слідчі ДПСУ – це не просто мрія, це – нагальна потреба. Вони мають взяти на себе досудове розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з перетином кордону (ст. 332, 332¹, 332², ч. 4 ст. 358 КК України). Це дозволить: 1) прискорити розслідування; 2) підвищити якість доказової бази; 3) посилити невідворотність покарання.

Кордон – це не просто лінія на карті, це – рубіж, що відділяє нас від хаосу. І ми не маємо права дозволити, щоб цей рубіж був прорваний. Створення слідчих підрозділів у ДПСУ – це не просто реформа, це – інвестиція в нашу безпеку, у наше майбутнє.

Україна посилила боротьбу з нелегальною міграцією, взявши на себе жорсткі зобов’язання перед міжнародною спільнотою. Приєднавшись до Протоколу, що є доповненням до Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, наша держава зробила рішучий крок у протидії цьому ганебному явищу. Відтепер організатори незаконного перетину кордону, ті, хто наживається на чужому горі, постануть перед суворим судом. Виготовлення фальшивих документів, їх використання для незаконного в’їзду чи виїзду, а також надання притулку нелегалам – все це каратиметься за законом. Більше того, кримінальна відповідальність чекає не лише на виконавців, а й на тих, хто планує кримінальні правопорушення, хто бере участь у них, хто очолює злочинні синдикати, що займаються незаконною міграцією. Закон не знає поблажливості до тих, хто намагається обійти встановлені правила, хто ставить під загрозу безпеку нашої держави. Цей крок – свідчення того, що Україна не лише декларує європейські цінності, але й втілює їх у життя. Ці заходи спрямовані на боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, яка використовує незаконну міграцію як джерело прибутку.

ЄВРОПА НА ПЕРЕДОВІЙ БОРОТЬБИ З ТРАНСКОРДОННОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ: ОГЛЯД ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННИХ СЛУЖБ

Європейський Союз та його країни-партнери активно протидіють транскордонній злочинності, яка становить серйозну загрозу для безпеки та стабільності регіону. Ключову роль у цьому відіграють прикордонні служби, кожна з яких має свої особливості та повноваження.

У Словаччині розслідування злочинів, пов’язаних з нелегальною міграцією та торгівлею людьми, є компетенцією Національного підрозділу боротьби з незаконною міграцією, що входить до складу Прикордонної поліції та поліції у справах іноземців. Цей підрозділ займається розслідуванням таких злочинів, як: 1) незаконний перетин кордону (стаття 355 Кримінального кодексу, покарання від 1 до 20 років позбавлення волі); 2) нелегальне перебування, працевлаштування та фіктивні шлюби (стаття 356, покарання від 2 до 8 років); 3) торгівля людьми (стаття 179, покарання від 4 до 25 років).

Румунська прикордонна поліція, підпорядкована Міністерству внутрішніх справ, провадить розслідування злочинів, скоєних у прикордонній зоні. Їхні повноваження включають: проведення допитів підозрюваних та свідків; проведення обшуків і виїмки доказів з дозволу прокурора або судді; спостереження та прослуховування телефонних розмов за рішенням суду; проведення таємних операцій; здійснення арештів та затримань згідно з Кримінально-процесуальним кодексом. Прикордонна поліція фокусується на злочинах, пов’язаних з безпекою кордону та імміграцією.

Прикордонна поліція Молдови, згідно з законом «Про прикордонну поліцію», має право проводити кримінальні розслідування транскордонних злочинів, таких як торгівля людьми, нелегальна міграція, контрабанда та підробка документів. У складі Головного Інспекторату Прикордонної поліції діє Управління кримінальних розслідувань, яке здійснює кримінальне переслідування через свої територіальні підрозділи.

Прикордонна служба Латвії розслідує контрабанду товарів і тютюнових виробів (стаття 190 Кримінального закону, покарання від громадських робіт до 10 років позбавлення волі). Право на проведення слідчих дій мають посадові особи: 1) податкової та митної поліції у справах, пов’язаних з доходами держави та митницею; 2) Державної прикордонної охорони у справах, пов’язаних з незаконним перетином кордону, нелегальною міграцією та злочинами, скоєними прикордонниками.

Прикордонна служба Литви розслідує: 1) контрабанду товарів (стаття 199(1) Кримінального кодексу, покарання до 8 років позбавлення волі); 2) контрабанду підакцизних товарів (стаття 199(2), покарання до 8 років). Розслідування контрабанди проводять: 1) митниця в пунктах пропуску; 2) прикордонники на «зеленому кордоні» та в пунктах пропуску, де вони є єдиними перевіряючими. Можливе проведення кримінального(оперативного) розслідування, та санкціоновані дії проникливого характеру.

Федеративна Республіка Німеччина. Німецька поліція використовує відкриті слідчі дії та негласні оперативно-розшукові заходи, регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом. Негласне прослуховування можливе лише за рішенням судді у справах про тяжкі злочини. Прокуратура розслідує злочини з метою визначення можливості публічного обвинувачення, але не зобов’язана детально досліджувати всі обставини. Тягар доказування повністю лежить на суді. Процедура оформлення слідчих дій не деталізована, протоколи складаються лише в разі дій, проведених суддею. Прокуратура є органом досудового розслідування та гарантом законності, але не може втручатися в дії незалежного слідчого.

Фінська прикордонна охорона займається профілактикою правопорушень, особливо в сферах нелегальної імміграції та багатопрофільних аварій на морі. Вони проводять онлайн-розвідку кіберзлочинів та розслідують звичайні кримінальні справи, виявлені під час моніторингу. Прикордонна служба активно співпрацює з митницею та поліцією в рамках PTR-співпраці.

Поліцейська служба Норвегії, підпорядкована Міністерству юстиції та громадської безпеки, відповідає за прикордонний контроль, кримінальні розслідування та переслідування.

ЗАХИСТ КОРДОНІВ: НАЗРІЛА РЕФОРМА ПРАВООХОРОННОЇ СИСТЕМИ

Міжнародний досвід чітко вказує на необхідність негайного обговорення питання про надання органам ДПСУ повноважень щодо здійснення дізнання та досудового розслідування низки кримінальних правопорушень. Йдеться про кримінальні правопорушення, які безпосередньо пов’язані з охороною державного кордону та боротьбою з контрабандою. Пропонується запровадити слідчі органи в ДПСУ та чітко визначити їх повноваження, надавши їм можливість розслідувати кримінальні правопорушення, передбачені статтями 201, 201¹, 201³, 201⁴ та 305 Кримінального кодексу України. Ці статті стосуються контрабанди товарів, культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, зброї та наркотичних засобів тощо. Аргументація цього кроку очевидна: переважна більшість цих кримінальних правопорушень вчиняється безпосередньо на державному кордоні. Тому саме прикордонники, які першими стикаються з порушниками, зможуть забезпечити максимально якісне, оперативне та всебічне збирання доказів і аналіз матеріалів кримінальних справ. Реалізація цієї реформи дозволить не лише підвищити ефективність боротьби з контрабандою, але й зміцнити національну безпеку України.

Контрабанда – це не просто незаконне переміщення товарів через кордон. Це складне і багатогранне явище, що охоплює широкий спектр протиправних дій. Особливу небезпеку становить контрабанда специфічних предметів, виявлення та розслідування якої вимагає від правоохоронних органів високого професіоналізму та злагодженості дій. Йдеться про незаконне переміщення через митний кордон культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (за винятком гладкоствольної мисливської зброї), частин вогнепальної нарізної зброї, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, лісоматеріалів цінних і рідкісних порід дерев, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, а також фальсифікованих лікарських засобів. Ці кримінальні правопорушення не лише завдають значних економічних збитків державі, але й становлять серйозну загрозу національній безпеці та здоров’ю громадян. Вони підривають основи правопорядку, сприяють поширенню корупції й організованої злочинності. Особливу увагу слід приділити контрабанді зброї та боєприпасів, яка може дестабілізувати суспільство та призвести до зростання рівня насильства. Не менш небезпечним є незаконне переміщення наркотичних засобів, що руйнує життя людей та підриває здоров’я нації. Боротьба з контрабандою – це завдання, що вимагає консолідації зусиль усіх правоохоронних органів, а також активної участі громадянського суспільства. Лише спільними зусиллями ми зможемо подолати це злочинне явище та забезпечити безпеку нашої держави.

У разі, якщо в ході розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним переправленням осіб через державний кордон, підробленням документів або порушенням порядку в’їзду/виїзду з окупованої території, виявляються факти, що свідчать про торгівлю людьми, контрабанду зброї, наркотиків, культурних цінностей, лісоматеріалів або підакцизних товарів, то розслідування цих кримінальних правопорушень буде покладатися на слідчих Державної прикордонної служби. Це означає, що прикордонники отримують право розслідувати не лише кримінальні правопорушення, пов’язані з перетинанням державного кордону, але й супутні їм кримінальні правопорушення, що мають транснаціональний характер. Таке розширення повноважень дозволить більш ефективно боротися з організованою злочинністю, яка використовує державний кордон для своїх незаконних операцій.

Таким чином, підслідність, як ключовий елемент кримінального процесу, визначає, який саме орган досудового розслідування має право й обов’язок проводити слідчі дії у конкретному кримінальному провадженні. Саме цей орган приймає рішення про:

• підготовку обвинувального акту у кримінальному провадженні та направлення його до суду;
• підготовку та подання клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
• винесення постанови про закриття кримінального провадження;
• підготовку та подання клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Запровадження досудового слідства та визначення підслідності Державної прикордонної служби є важливим кроком у зміцненні правопорядку на кордонах України та боротьбі з транснаціональною злочинністю.

Ігор Митрофанов, доктор юридичних наук, професор Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства