Десять місяців оборони Вовчанська
Близькість Вовчанська до українсько-російського кордону (5 км) сприяла тому, що центр Вовчанської міської громади був окупований двічі – 24 лютого 2022 року, в перший день російського вторгнення на територію України, і 15 травня 2024 року, коли ворог захопив частину міста.
До вторгнення в центрі громади проживало близько 17 000 осіб, на сьогодні місто практично безлюдне і зруйноване. Але попри це, в місті та його околицях все ще тривають бойові дії.
Хто тримає десятимісячну оборону – цікавився фотокореспондент Укрінформу, який відвідав Вовчанськ на Харківщині і поспілкувався з командиром 2-го стрілецького батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Юрієм.
Комбат Юрій має військове звання майор. Не кадровий офіцер. Закінчив Кропивницьку льотну академію, військову кафедру за спеціальністю "оператор безпечної посадки вертольотів і літаків".
З першого дня повномасштабного вторгнення став командиром взводу в даному батальйоні, пройшов Херсон, Бахмут-1, Бахмут-2, потім хлопці зайшли в Куп'янськ-1, Куп'янськ-2, а з 15 травня 2024 року б'ються за Вовчанськ.
АЕРОРОЗВІДКА, СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА АМЕРИКАНСЬКИЙ КУЛЕМЕТ «БРАУНІНГ»
- Вовчанськ повністю розбитий, але ми стоїмо в ньому з 15 травня минулого року. Ідуть інтенсивні бої. Противник масово завдає мінометні, артилерійські удари.
Наша піхота сидить у підвалах, погребах, що дозволяє максимально захиститися від скидів противника.
Противник майже щоденно намагається досягти тактичного успіху, пройти малими групами, закріпитися. За допомогою аеророзвідки і спостереження, яке відбувається на самих позиціях, ми намагаємось їх виявити ще на підходах і завдати максимальне вогневе ураження по піхоті.
Серед іншого, у нас є надійна хороша зброя, яка працює відмінно – це американський кулемет «Браунінг». Коли він працює, противник просто тікає. Дуже вони бояться його. Набоїв у нас достатньо.
ПОПРИ СПРОБИ НАСТУПУ, ЗА РІЧКУ ВОВЧУ ВОРОГ НЕ ПЕРЕЙШОВ
Близько трьох місяців тому о 6-й годині ранку почався їх наступ. Заїжджало близько 20 одиниць броньованої техніки. В смугу три бригади не доїхало, 17 заїхало з піхотою. В результаті нашої роботи знищено 17 бронеавтомобілів і більше сотні піхотинців. Ніхто не втік. Без варіантів.
Військовослужбовці противника намагаються по одному підкрадатися до наших позицій, щоб закинути в рюкзак якусь ТМку (танкову міну) для підриву, для знищення нашої позиції. Також вони за допомогою БПЛА накидають вибухівку на наші позиції, потім пробують її здетонувати, щоб відбувся вибух. Плюс дистанційно мінують протипіхотними мінами перехрестя, шляхи. На підходах до міста використовують дрони на оптоволокні для ураження нашої техніки. На жаль, протидії на оптоволокно немає. Попри зусилля та хитрощі, противник несе втрат набагато більше, ніж ми – в десятки разів!
Зрозуміло, що ми максимально доцільно використовуємо ті боєприпаси, які нам надають. Якщо один біжить, то в нього з танка стріляти не будуть. Прилетить «мавік», скине ВОГ, який на порядок дешевше.
Ми стоїмо, виконуємо завдання, противника подавили. Зараз уже нема таких масових штурмів, наступів, як було на початку. Я думаю, ми задачу свою виконали повністю. Противника зупинено на даній ділянці, тактичного успіху він не має. За річку Вовчу не перейшов. Стоїмо ми на західній частині міста Вовчанська.
ЯКЩО ПРИЙДЕ КОМАНДА «СТОП ВОГНЮ», НЕ БУДЕМО ПЕРШІ ПОРУШУВАТИ ЗАБОРОНИ
З приводу перемир'я думаю, що нічого кардинального не зміниться. Можливо, менше буде обстрілів, але росіяни будуть пробувати, і думаю, що будуть заходити, будуть якісь сутички в будь-якому випадку. З нашої сторони зрозуміло, якщо прийде така команда – стоп вогню – то ми, відповідно, не будемо перші порушувати заборони.
Сподіваємося на краще, а там буде видно. Хоча якби було перемир'я, то вже б трішки людей у відпустки повідпускати до своїх рідних. Весна, треба трохи відпочити...
Олександр Клименко, Харківська область
Фото автора
