Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.

"Українські далекобійні санкції завдають відчутних ударів по російському нафтопереробному сектору. Станом на кінець вересня 2026 року із 38 основних російських НПЗ 15 були виведені з експлуатації, ще 12 — скоротили обсяги виробництва нафтопродуктів", — заявляють в ГУР.

Унаслідок цього загальні обсяги нафтопереробки на цих підприємствах зменшилися на 55,4% порівняно з початком року.

Найскладніша для РФ ситуація склалася у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах, де через зупинку нафтопереробних підприємств постраждали потужності ПАТ "Славнефть-ЯНОС", ТОВ "Киришинефтегазсинтез", АТ "Рязанская нефтеперерабатывающая компания", АТ "Газпромнефть-Московский НПЗ" і ТОВ "Лукойл-Пермнефтеоргсинтез".

Сукупна частка цих підприємств становить близько 33% загальних обсягів нафтопереробки в Росії.

Водночас продовжують працювати НПЗ, розташовані у віддалених регіонах РФ. Серед них — АТ "Газпромнефть-Омский НПЗ", АТ "Ачинский НПЗ", ТОВ "НефтеХимСервис", АТ "Хабаровский НПЗ", ТОВ "Марийский НПЗ" і ТОВ "Ванинский НПЗ".

У вересні цього року загальний обсяг нафтопереробки на цих підприємствах становив 906 тисяч барелів на добу — на 147 тисяч барелів більше, ніж на початку року. Отже, на ці НПЗ припадало близько 24% усієї нафтопереробки в РФ.

Робота віддалених підприємств дозволяє Кремлю тимчасово компенсувати дефіцит пального. Однак можливості такого заміщення обмежені географічним розташуванням підприємств. Доставка нафтопродуктів ускладнена через нестачу рухомого складу залізниці та автомобільних цистерн, зазначають в розвідці.

Крім того, у 2027 році обсяги виробництва на цих НПЗ можуть скоротитися через перенесення на цей період технічних робіт, запланованих цьогоріч.

"Про серйозність ситуації свідчить і рішення Кремля обмежити доступ до інформації про обсяги нафтопереробки. Відповідні зміни передбачені указом Путіна від 28 вересня № 686. Це унеможливлює незалежний моніторинг галузі та створює умови для поширення недостовірних даних, зокрема про обсяги виробництва дизельного пального, серед країн, зацікавлених у закупівлі російської нафти", — підкреслюють в ГУР.

Точні удари Сил оборони по об’єктах російської нафтової галузі завдали економіці РФ збитків на понад 23,2 млрд доларів. Це майже дорівнює сукупному доходу галузі за 2025 рік, який становив 26,6 млрд доларів.

Водночас Росія стикається з дедалі більшими труднощами під час ремонту й обслуговування пошкоджених об’єктів через міжнародні санкції та високу вартість необхідного обладнання. Витрати на заміну пошкодженого обладнання можуть сягати понад 20 млрд доларів.

"Отже, попри спроби перерозподілити навантаження між уцілілими підприємствами, Росія не здатна повною мірою забезпечувати власні потреби в нафтопродуктах і водночас виконувати експортні зобов'язання. Ба більше, росіяни почали імпортувати паливо з інших країн за допомогою “сірих схем” в обхід міжнародних санкцій", — ідеться в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, російський експорт нафти зріс одночасно зі збільшенням обсягів переробки нафти на внутрішніх НПЗ на тлі тимчасового затишшя в українських атаках на російські нафтопереробні підприємства.

Фото: t.me/exilenova_plus