Крим з водою і без: окупанти продовжують спекулювати кризовою темою

Росія вкотре погрожує міжнародними позовами через призупинення Україною водопостачання для Криму після перекриття Північно-Кримського каналу. Так, глава підконтрольного Кремлю «парламенту» Криму Володимир Констянтинов заявив, що російська влада готується подати позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу.

З його слів, роботи буде багато, він назвав її «початком великої претензійної роботи», що почнеться з російських судів, а закінчиться міжнародними. Зверталася до ООН через припинення подачі дніпровської води і всім відома депутатка Держдуми, а колись не менш відома сепаратистка та «прокурор» окупованого Криму Наталія Поклонська. Та й взагалі тема звинувачень України у водній кризі на окупованому півострові – одна з найбільш затребуваних та розкручених останнім часом на просторах російських пропагандистських ЗМІ.

Та попри спроби спекулювання Кремля на темі водопостачання Криму, офіційна позиція України залишається незмінною: вода у Північно-Кримський канал піде на півострів лише після деокупації. Про це неодноразово заявляли українські посадовці, такою є позиція міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, представництва президента в Автономній Республіці Крим, адже, відповідно до норм міжнародного права, відповідальність за цивільне населення на окупованій території несе держава-окупант, тобто – Росія. Це стосується, звичайно ж, і проблеми забезпечення населення водою. Та, мабуть, Кремлеві було не до роздумів про воду, модернізацію водогонів чи опріснювальних установок, бо з початку окупації усі думки зводилися до намагання перетворити півострів на потужний мілітаризований форпост.

А тим часом, в окупованому Криму водна проблема лише загострюється: десятки великих водосховищ обміліли або зовсім виснажені, якісної прісної води катастрофічно не вистачає. Крим, де зазвичай мало опадів та високий рівень випаровування влітку через високу температуру, безпосередньо залежить від природно-кліматичних умов. Відчутні проблеми з водою виникли в окупованому Сімферополі й найближчих до нього регіонах влітку минулого року. Так, у Сімферополі, Ялті, Бахчисараї вода подається за графіком, в Алушті та Євпаторії – лише кілька годин на добу, за графіком та ще й сумнівної якості. Жителі півострова скаржаться на те, що вода іноді має жовтуватий відтінок і тече зі слабким напором, через що багатьом не вдається скористатися бойлерами для підігріву.

Як відомо, Сімферополь та ще багато населених пунктів довкола нього забезпечувалися водою з трьох великих водосховищ, рівень води в яких минулої осені впав до критичних позначок. Окрім водосховищ, водні запаси окупанти поповнюють також із підземних джерел. Екологи вже б’ють на сполох, передбачаючи екологічну катастрофу через те, що регулярне використання води з підземних джерел призведе до засолення ґрунту на півострові. Протягом літа та осені в Криму пересохло чи обміліло чимало природних озер, які живилися підземними джерелами води та талою водою з гір. Пересохло відоме озеро Сасик-Сиваш між містами Євпаторія та Саки, зникло озеро Богайли у Сакському районі.

Та окупаційна влада в Криму не лише не приховує катастрофи, яку вона спровокувала на півострові, а й намагається нею спекулювати, забуваючи, що саме Росія відповідає за забезпечення доступу до води мешканців окупованого нею Криму. Про це заявила й офіційний представник управління Верховного комісара ООН з прав людини Елізабет Тросселл. За її словами, в управлінні Верховного комісара ООН вважають, що країна-агресор Росія несе головну відповідальність за забезпечення доступу до води для населення окупованого Криму.

При цьому вона вказала, що Україна повинна підтримувати здійснення економічних, соціальних і культурних прав і постійно тримати в полі зору відомості про те, чи може вона прийняти заходи для забезпечення достатнього рівня життя для жителів півострова.

На думку багатьох експертів, питної води, утвореної з природних стоків, – для потреб мирного населення Криму цілком достатньо, а криза та значний дефіцит води зумовлені потребами російських військових баз та промислових об’єктів.

Москва поширює інформацію про наміри забезпечити північну частину Криму водою в 2023 році. Для цього нібито розроблено Національний проєкт «Чиста вода». Водночас українські науковці скептично оцінюють заяви про розвідку додаткових природних запасів прісної води у Криму, що потребує значних зусиль та коштів на оновлення водомережі півострова. Не стоїть осторонь проблеми й очільник Кремля. Путін, наприклад, вважає, що прісну воду для анексованого Криму можна закачати з-під Азовського моря. Саме таку версію вирішення водного питання він висунув під час своєї великої прес-конференції. Але як і коли може початися такий процес – він не уточнив. Підконтрольна Росії влада повідомляла також, що планує використовувати водоспади на півдні Криму як додаткові джерела для забезпечення жителів міста водою.

Як відомо, основним джерелом постачання води на момент початку окупації Криму був Північно-Кримський канал, водопостачання яким було припинено у травні 2014 року за рішенням Державного агентства водних ресурсів України.

Тоді окупанти заявили, що обійдуться без водопостачання «хунти», переконуючи себе і світ у тому, що півострів може забезпечувати себе водами з Краснодарського краю та підземними джерелами.

Та не так сталося, як бажалося. За роки окупації Криму самопроголошена «влада» бездумно вичерпала практично всі запаси питної води, сформовані природними стоками, а водосховища фактично вже перетворилися на деградаційні екологічні об’єкти. Тому все, до чого зараз вдається окупаційна влада Криму – це спекулювання та маніпуляції на болючому питанні, а також регулярні заклики до жителів півострова економити воду. 

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства