На голосуванні під час 16-го засідання Міждержавного комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО кримськотатарський елемент Орьнек за поданням України включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини (НКС) людства. Укрінформ вітає громадську організацію «Алєм» з результатами великої роботи, пов'язаної з популяризацією Орьнека в Україні й у світі.
Про те, з чого починалася ця робота, яка її ідея і скільки часу зайняв весь процес від підготовки досьє до ухвалення рішення ЮНЕСКО, в інтерв’ю агентству розказала голова громадської організації «Алем» Есма Аджієва.
КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ТРАДИЦІЙНИЙ ОРНАМЕНТ У КУЛЬТУРНІЙ СПАДЩИНІ СВІТУ
- Отже, з чого почалася робота, результати якої стали відомі сьогодні?
- На самому початку я розуміла, що це досить амбітний план, він вимагатиме багато часу, зусиль, фінансів, а також старанності у вивченні протоколів ЮНЕСКО. Але результати цього варті. Весь процес зайняв понад чотири роки.
Із вдячністю згадую першу після переїзду з Криму підтримку проєкту «Візерунки миру», яку нам надала Швейцарська Конфедерація у 2016 році. Для нас це був не просто проєкт, а місце соціалізації та спілкування людей, які змушені були жити далеко від рідного дому, традицій і культури. За великим рахунком це стало відправною точкою, оскільки ми активно комунікували, обмінювалися інформацією зі знавцями Орьнека, які живуть на материнській території цього елемента, у Криму. За останні майже 30 років було накопичено величезний масив інформації про елемент та майстрів-носіїв. Велика заслуга в цьому засновника творчого об’єднання «Чатир Даг», заслуженого художника України Мамута Чурлу, команда якого займається практичною і дослідницькою діяльністю у цьому напрямку. І тоді стало очевидно, що настав час структурувати весь обсяг практик і знань та внести його в інституційне поле.
Перший результат, якого нам вдалося досягти, – це включення на початку 2018 року елементу «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Для цього від громадської організації «Алєм» ми подали до Міністерства культури пакет документів на елемент, який було розглянуто Експертною радою з питань нематеріальної культурної спадщини. За підсумками голосування Експертна рада рекомендувала Міністерству культури включити Орьнек до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Протягом 2018 року, завдяки фінансовій підтримці УКФ і Швейцарської Конфедерації, ми підготували номінаційне досьє на елемент до ЮНЕСКО, яке у березні 2020 року було відправлене на розгляд Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО від держави Україна з метою включення елемента «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
- В Україні багато ініціатив щодо включення національних елементів до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Розкажіть, як виглядає процес підготовки документів?
- Номінаційне досьє – це не просто бланк, який може заповнити будь-яка грамотна людина, науковець або чиновник. Воно складається з 3-х частин: по-перше, формуляра, який описує як сам елемент, так і участь носіїв елемента і зацікавлених спільнот у процесі підготовки цього досьє. Потрібна згода носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини та пов’язаних з ним спільнот на включення його до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Причому вони виступають у досьє не в якості статистів, а як співтворці досьє. Необхідно підготувати також медіаматеріали про елемент, 10-хвилинний фільм та 10 фотографій, які повинні продемонструвати функціонування елемента на практиці, тобто, показати не просто створені вироби, а й те, як працюють майстри.
Відповідно до цього, у нашому випадку авторами номінаційного досьє можна вважати насамперед майстрів, які практикують Орьнек та які надавали всю необхідну інформацію про елемент і формували «дорожню карту» охорони й подальшої популяризації елемента. Це зокрема, і згаданий вище заслужений художник України Мамут Чурлу. Зацікавленою стороною у цьому процесі виступали наша громадська організація «Алєм», що взяла на себе функцію координатора підготовки номінаційного досьє, а також Український культурний фонд та Швейцарська Конфедерація, за фінансової підтримки яких були створені номінаційне досьє і перша колекція ужиткового мистецтва кримських татар з орнаментами Орьнек в Україні.
Організаційну підтримку нам надавало Міністерство культури та інформаційної політики України. Особливо хочу подякувати голові Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, міжнародному фасилітатору ЮНЕСКО з Конвенції про охорону НКС Іллі Фетисову, який консультував щодо послідовності дій для підготовки досьє, відповідності тексту та медіаматеріалів вимогам ЮНЕСКО.
СМИСЛИ, ЯКІ НЕСЕ ОРЬНЕК
- Справді копітка праця, що потребує часу, зусиль та знань. А що концептуально дає включення Орьнек до Репрезентативного списку елементів НКС людства? У чому культурна цінність цього кримськотатарського орнаменту, як він розповідає про корінний народ Криму?
- Кримськотатарський орнамент Орьнек є вагомим компонентом сучасної культури кримських татар. Саме сучасної культури, я на цьому хочу акцентувати увагу, оскільки основна інтерпретація терміну «нематеріальна культурна спадщина» – це «жива спадщина». Для Орьнека – це система символів та їхніх значень, яка застосовується у вишиванні, ткацтві, гончарстві, карбуванні, ювелірному мистецтві, різьбленнi по дереву, малюванні по склу, настінному розписі, тобто у різних видах ужиткового мистецтва та в багатьох традиційних ремеслах.
Майстри розуміють значення символів і складають із них змістовні орнаментальні композиції. Все більше людей хочуть носити одяг, який містить візерунки Орьнек. Жінки замовляють майстриням феси – жіночий головний убір, який одягається як на свята, так і в будні. Багато хто з кримських татар хоче мати вдома вишиті панно з Орьнек, розписувати стіни у себе в помешканнях композиціями Орьнек з побажаннями добробуту та збільшення родини, користуватися посудом, на який нанесені орнаменти Орьнек. Жінки і дівчата поєднують сучасний одяг з ювелірними виробами кримськотатарських майстрів із традиційними орнаментами, вбачають у цьому елемент етнічної самоідентифікації.
- Які саме смисли несе кримськотатарський Орьнек?
- Поширеними символами Орьнека є рослини і дерева, які означають людей різної статі та віку – наприклад, троянда символізує заміжню жінку, тополя або кипарис – чоловіка, тюльпан – чоловіка або юнака, мигдальний горіх – незаміжню дівчину, зображення гвоздики – знак літньої людини, символ мудрості, життєвого досвіду. Символізм зображуваних рослинних орнаментів завжди підкреслюється наданням їм незвичної кольорової гами. Трапляються цікаві поєднання символів, коли, наприклад, тюльпан зображується всередині троянди, що символізує любов чоловіка та жінки або їхнє весілля. Є багато символів-оберегів.
Якщо ви звернули увагу на назву елемента, до списку включається не орнамент як такий, а саме знання та практика, пов'язані з його використанням. Тобто йдеться про спільноту, її цінності, традиції та взаємодію людей. Завдяки включенню елемента до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства всі ці ремесла і його носії-майстри будуть широко представлені світові. Таким чином, уся нематеріальна культурна спадщина кримських татар стане більш видимою та впізнаваною. Орьнек стане зрозумілим ширшому загалу як мова символів, а не просто красивий спосіб декорування. На світовому рівні будуть популяризовані не лише самі орнаменти, а й смисли, що передаються символічною мовою Орьнек – цінність міцної родини, вірність у коханні, гармонія у стосунках чоловіка і жінки, важливість продовження роду, повага до старших.
- Чи передбачає включення Орьнека до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства преференції для кримськотатарської культури?
- Включення елемента до списків ЮНЕСКО – початок шляху, а не кінцева мета. Тепер має бути проведена велика робота, яка називається «охорона елемента», тобто система заходів з метою забезпечення життєздатності елемента НКС, а саме – дослідження, збереження, захист, популяризація, підвищення його ролі та передання наступним поколінням.
Якщо говорити про емоційну складову, визнання Орьнек культурною спадщиною людства для кримськотатарського народу посилює почуття самобутності та спадкоємності, гордості за свій народ.
Різні організації щорічно оголошують конкурси для дослідників та носіїв нематеріальної культурної спадщини, надаючи фінансову підтримку проєктам, спрямованим на вивчення, розвиток та популяризацію нематеріальної культурної спадщини. У знавців та практиків Орьнек з'являється реальний шанс на фінансову підтримку.
ПОТЕНЦІАЛ КРИМСЬКИХ ТАТАР ДЛЯ ЗБАГАЧЕННЯ КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ
- Чи багато ще у світі не розкритих для людства зразків нематеріальної культурної спадщини? Що цінують у них експерти насамперед?
- На сайті ЮНЕСКО, починаючи з 2008 року, опубліковані сотні елементів. Але ще великий обсяг культурної спадщини залишається поза увагою світової спільноти. Кожен народ, його традиції та культурні практики є унікальними. Жива спадщина, не тільки зовнішні форми, а також і розуміння та збереження внутрішніх глибоких смислів і значень, що передаються в громадах із покоління до покоління – ось що цінне для експертів насамперед.
- Ваша організація у жовтні презентувала глядачам новий проєкт «Емєль», який представив старовинний кримськотатарський пісенний фольклор. Яка мета та ідея цього задуму, скільки пісень записано? Розкажіть про виконавців.
- «Емєль» із кримськотатарської мови перекладається як «прагнення». У контексті проєкту це означає прагнення зберегти, прагнення пізнати, прагнення відтворити та прагнення донести кримськотатарську народну пісню. Унікальність проєкту в тому, що вперше здійснено намір, націлений на ознайомлення широкої українськомовної аудиторії з поетичним світом і музикою кримськотатарського пісенного фольклору через відеоряд. Популяризація кримськотатарського пісенного фольклору здійснювалась не лише його носіями – кримськими татарами, зокрема Джамалою, Ельвірою Сарихаліл, Аліє Хаджабадіновою, Ділявером Османовим, а й українськими артистами, які спеціально вивчили кримськотатарські народні пісні для цього проєкту. Зокрема, у ньому взяли участь актори Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, народні артистки України Наталія Сумська та Тетяна Міхіна, заслужені артисти України Олександр Печериця та Дмитро Чернов, головний хормейстер театру ім. І.Франка Сусанна Карпенко.
- Кримські татари, які з дитинства чули народні пісні, прослухавши відео, відзначили точні, справжні музичні інтонації українських виконавців. На що вони орієнтувалися, розпочинаючи роботу над непростим для них матеріалом?
- Робота здійснювалася у тісній співпраці з українськими фольклористами, що є першим досвідом такої співпраці для кримськотатарського культурного середовища. Українським фольклорним ансамблем «Божичі» та його керівником Іллею Фетисовим надано записаний учасниками колективу в 2005 та 2006 роках у Криму архів кримськотатарських народних пісень, який сформовано із записів виконавиць 1920-1930-х років народження. До звукового оформлення акапельно виконаних пісень створила оригінальний супровід знана композиторка Алла Загайкевич.
Анімований візуальний ряд відеороликів заснований на художньому перекладі пісні українською мовою та орнаментальних композиціях Орьнек, що відображають зміст пісні. Наприклад, виконання пісні Дмитром Черновим про молодого чоловіка, який змушений виїхати з дому, швидше за все, з метою захисту близьких, супроводжується візуальним рядом елемента selbi (тополя), що символізує молодого чоловіка, захисника.
- Скільки всього створено відеороликів?
- Всього 10 відеороликів, які розміщені у вільному доступі на каналі Alem_Ornek в YouTube.
- Які ще зразки культури кримських татар може презентувати світові корінний народ Криму? Чи потрібна сьогодні в цілому інформація про кримських татар в Україні?
- Сьогодні як ніколи важливо заохочувати і поширювати цінності, поведінку і погляди, які сприяють діалогу та зближенню культур – відповідно до принципів Загальної декларації ЮНЕСКО про культурне розмаїття. Кримськотатарська культурна спадщина різноманітна, витончена та смислова, чи це орнаменталістика, чи хореографія, музика, мова, чи гастрономічна спадщина. У кожному з культурних проявів люди можуть відкрити для себе привабливий елемент.
Упевнена, інформація про корінний народ – кримських татар – є затребуваною, особливо в контексті того, що багатокультурність країни – це не загроза цілісності нації, а потенціал для збагачення культурного капіталу сучасної України.
РЕЖИМИ МИНАЮТЬ, ЕМОЦІЙНА ПАМ’ЯТЬ ЗАЛИШАЄТЬСЯ
- Що, на вашу думку, важливіше сьогодні для кримських татар – зберегти багату спадщину чи активніше рухатися вперед?
- Орьнек якраз є наочним прикладом, що демонструє тезу збереження актуальності, а не тільки старовинності форм вираження елементу, коли свобода людської творчості може реалізовуватися в межах традиційних смислів. Я сказала б, що вміле збереження культурної спадщини у глобалізованому світі надає впевненості в активному русі вперед, без втрати свого коріння.
- Укрінформ розповідав про юних дослідників секції «Кримськотатарська гуманітаристика», відкритої за вашою ініціативою при Малій академії наук України. Якими є сьогодні успіхи ваших вихованців, чи триває робота студії «Фідан» з вивчення кримськотатарської мови, літератури та історії?
- Так, у 2017 році з ініціативи громадської організації «Алєм» на базі Малої академії наук України було створено секцію «Кримськотатарська гуманітаристика», яка дозволяє дітям вивчати історію, культуру і мову кримських татар як науковий об'єкт. Ця культурно-освітня ініціатива сприяє впровадженню мистецьких практик в освітній процес та допомагає у формуванні поняття культурної ідентичності дітей та молоді – потенційної нової генерації культурних амбасадорів. Звичайно, ми досі підтримуємо цю ініціативу в міру потреби, але система вже працює самостійно, і діти в різних куточках України з інтересом займаються дослідженням культури кримських татар.
На сьогодні 193 юних дослідники мають можливість займатися в гуртках, відкритих у 21 територіальному відділенні секції «Кримськотатарська гуманітаристика» у шести областях України – Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській та Сумській. У навчальних програмах передбачено, зокрема, вивчення значень елементів Орьнек, щоб юні науковцi могли продовжити свої дослідження з цієї теми.
З 2019 року в студії «Фідан» на базі МАН ведуться заняття для дітей-переселенців із Криму. Це учні, які в перспективі планують займатися науковими дослідженнями у сфері кримськотатарської культури.
Як результат – захищено близько 40 наукових робіт, з них 9 юних дослідників посіли І та ІІ призові місця на національному рівні та стали лауреатами стипендії президента України.
- Чи може сьогодні рядовий кримський татарин, який не володіє професійними навичками та тонкощами художньої творчості, представляти культуру народу в світі? Яким має бути «культурний шорт-лист» сучасного кримського татарина, окрім інформації про те, що його народ 1944 року незаконно депортували з Криму?
- Мідник у Бахчисараї, що виготовляє джезву, «зшиваючи» краї металу особливою технікою «tiş» (зуб), знання про яку століттями з покоління в покоління передаються у спадок, навіть і не думає в цей момент, що він носій елемента і своєю роботою сприяє його охороні. Він просто з трепетом ставиться до знань, які передали його пращури і намагається їх зберегти, займається своєю улюбленою справою, отримує задоволення від результату та радує оточуючих. Коли до нас приходять гості, ми частуємо кавою, готуючи її у джезві, створеній майстром із дотриманням традиційних технологій.
Традиції та культурні практики нерозривно пов'язані з нашим повсякденним життям. В обох випадках ми є амбасадорами кримськотатарської культури, тільки в різних її проявах.
Я дуже розумію суть вашого питання. Нам не можна забувати сумні віхи нашої історії. У той же час, ми повинні знайти сили та емоційний ресурс для світлої пам'яті про тих людей, завдяки яким ми сьогодні зберегли свою культурну спадщину і, власне, свій кримськотатарський народ.
Тому завдяки Орьнек, ми можемо висловити світлу пам'ять, зображаючи наших бабусь і дідусів мовою орнаментів у вигляді гвоздики – символу мудрості та життєвого досвіду, маму в образі троянди, або батька в образі тополі – символу захисника, сміливості та стійкості.
Орьнек може бути зразком того, наскільки важливою для етнічної самоідентичності є нематеріальна культурна спадщина. Адже багато в чому завдяки збереженню своєї нематеріальної культурної спадщини, кримські татари не розчинилися серед інших народів і зберегли свій етнос в умовах депортації в Центральній Азії та Росії. Режими минають, емоційна пам'ять залишається.
Зера Аширова, Київ
Фото Олени Худякової
Короткий словничок: орьнек – орнамент; алєм – світ, всесвіт; емєль – прагнення; фідан – паросток; фес – жіночий головний убір.