З початку окупації росія впроваджує на Кримському півострові політику знищення та привласнення історичної та культурної спадщини України. Відбувається це у вигляді незаконних археологічних розкопок, «реставрації» місцевих пам'яток, спотворення їхньої історії. Нині музеї Севастополя та Криму опинилися перед новою загрозою – тотального пограбування, вивезення експонатів до росії у межах так званої «евакуації». Деякі експонати вже запаковані та готові до переміщення. Про це в інтерв'ю Укрінформу розповіла старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
БІБЛІОТЕКУ МОНАСТИРЯ СВ. ВОЛОДИМИРА МОГЛИ ПЕРЕДАТИ РПЦ
- Український Генштаб повідомляв, що гауляйтери в Криму видали “наказ про порядок евакуації музеїв”. Своєю чергою у МКІП заявили, що російська влада під приводом “евакуації" готується пограбувати музеї. Що наразі відбувається в музеях тимчасово окупованого Криму та Севастополя?
- Крим і Севастополь отримують різні накази з росії. Щодо Севастополя: рік тому окупанти видали “наказ” про підготовку до евакуації колекцій чотирьох музеїв міста. Йдеться про Національний заповідник «Херсонес Таврійський», Севастопольський художній музей ім. Крошицького, об’єднаний музей панорами і діорами, музей військово-морського флоту. Останній підпорядковується чорноморському флоту рф, і, за моїми спостереженнями, чимало цінних експонатів з його колекції вивезли ще до 2014 року. Щодо художнього музею, то колекції спакували під приводом ремонту та реконструкції.
Упродовж 2021 року співробітники кримських музеїв та “управління культури” Криму вели листування про виділення коштів на підготовку експонатів до вивезення. Станом на сьогодні гроші виділили. Є інформація, що в Херсонесі Таврійському вже все запаковане.
- Які експонати росіяни можуть викрасти із Херсонесу Таврійського?
- Всю наукову колекцію, речі 1-2 категорії з основного наукового фонду. Це весь спектр археологічних знахідок: надгробки, мармурові стели, древні надписи, античний посуд, ювелірні, релігійні предмети, монети тощо. Адже археологи, зокрема і моя експедиція, передавали до Херсонесу все, що знаходили на території Севастополя.
Але, окрім археологічних знахідок, Херсонес має ще й цінний науковий архів, якому понад 100 років. Це весь літопис його досліджень. Архів ніколи не вивозили, під час Першої та Другої світових воєн його закопували і ховали співробітники, які залишалися в місті під окупацією. Однак, схоже, росіяни планують викрасти і його.
Херсонес – це ще й цінна наукова бібліотека, що має рідкісні видання XIX – початку XX століття. Це також бібліотека монастиря Святого Володимира – окрема колекція культурного надбання з цінними церковними книгами. Ще до 2014 року її вимагав повернути Володимирський собор. Достовірно невідомо, що зараз із цією бібліотекою, на жаль, існує велика загроза, що її передали російській православній церкві.
РОСІЯНИ ФАКТИЧНО ЗНИЩИЛИ ДРЕВНЄ ПЕРЕДМІСТЯ ХЕРСОНЕСА
- Що змінилося в Херсонесі Таврійському за роки окупації?
- Найгірше, що заповідник через певні фонди фактично підпорядковується російській православній церкві. І це нівелює факт, що Херсонес — це пам'ятка світової спадщини, античне і середньовічне місто-держава. Він має унікальну містобудівну систему. Як саме місто, так і хора — сільськогосподарська околиця — мають ідеальне містобудівне планування, з паралельними і перпендикулярними вулицями, однаковими районами-інсулами та однаковими сільськогосподарськими ділянками, які належали громадянам. Це означає, що демократичний лад поліса був повністю витриманий, громадянин володів конкретним наділом. Так було далеко не у кожному полісі, і збереження матеріальних залишків цього міста-держави у навколишньому ландшафті є однією з причин, чому Херсонес — єдина пам’ятка Всесвітньої культурної спадщини в Північному Причорномор’ї, яка охороняється ЮНЕСКО.
Нівелюючи значення античного Херсонесу, росіяни формують концепцію, нібито це “колиска русского православія”. Залишки кам’яних споруд античного часу закривають неприпустимими для використання на таких пам’ятках металевими риштуваннями, сценами, театральним приладдям, громіздкими оглядовими майданчиками. Відкритими лишаються християнські пам'ятки. Першокласникам у севастопольських школах розповідають, мовляв, прийшов «русскій князь Владімір и покрестил в Херсонесе россию». І потім діти, яким натепер виповнилося 7-8 років і які не бачили за свого життя синьо-жовтого прапора, приходять у Херсонес - і їм знову розказують байки про російське православ'я. Уявляєте, який пропагандистський вплив це має?
Окрім того, росіяни фактично знищили древнє передмістя Херсонеса. Біля самого міста розташовувався давній некрополь із у тому числі ранньохристиянськими похованнями, а також доволі бідне передмістя. Адже схоже, що у Херсонесі відбувалося те саме, що у давньому Римі, де в катакомбах таємно збиралися християни. Про це свідчать, зокрема, крипти із ранньохристиянськими старожитностями. У передмісті і некрополі можна було простежити зміни в поховальному обряді, виникнення монастиря Богородиці на Дівочій горі, який функціонував і після загибелі Херсонеса. Цей монастир згадується в турецьких джерелах XVI століття, турки його не знищили.
Але під час російської окупації сталося те, що сталося. Військові частини, які розташовувалися на території передмістя Херсонеса, рф передала фонду «Нова історія». Це фонд рпц, який очолює російський митрополит тихон, так званий духовник путіна. І останній фактично зараз керує Херсонесом через свого ставленика - директора заповідника єлєну морозову.
Упродовж кількох місяців на 25 тисячах квадратних метрів у передмісті Херсонеса росіяни проводили те, що вони називають “розкопками”. Фактично це знищення історичної спадщини. Спочатку вони загнали туди екскаватори. Севастопольці обурилися, адже такі підходи до цього історичного місця вражають усіх. Після цього на “розкопки” загнали сотні людей. Очевидно, археологічні пам'ятки не цікавили росіян, роботи проведені таким чином, що інформація про давнє минуле втрачена назавжди.
ПІВОСТРІВ “РОЗКОПУЮТЬ” ПІД ВІЙСЬКОВУ ІНФРАСТРУКТУРУ
- Подібним чином росіяни проводять всі “археологічні дослідження” у тимчасово окупованому Криму?
- Річ у тім, що вони розкопують під військову інфраструктуру. Розпорядником коштів для цих робіт є міноборони росії. За будь-яким законодавством перед тим, як почати будівництво в місцях з археологічними пам'ятками, треба провести відповідні дослідження. Таким чином провели псевдорозкопки для будівництва траси Таврида, “кримського мосту”, проєктів по Севастополю. Про якість там не йдеться, робили як прийдеться. Ми не знаємо, які там були археологічні знахідки і де вони осіли. Навіть якщо їх передали у кримські музеї, то ці експонати з великою вірогідністю полетять до москви. російські археологи, які працювали як підрядні організації міноборони росії, фактично брали участь у злочині.
- Давайте повернемося до музеїв АР Крим. Що відомо наразі про їхні колекції, чи готують їх так само, як і музеї Севастополя, до вивезення?
- Більшість великих заповідників Криму закриті для відвідувачів. Пояснюють це ремонтом, реконструкцією, інвентаризацією... Під прикриттям цього колекції, звісно, теж можуть вивезти, та поки нам про це невідомо. Але під найбільшою загрозою - колекції невеликих музеїв. Адже ніхто точно не знає, які там експонати, їх можуть не впізнати, навіть якщо будуть продавати на чорних ринках... Згадати хоча б ялтинський історико-літературний музей з цікавою східною колекцією, музей у санаторії “Дніпро” із археологічною колекцією римської військової залоги Харакс... Немає жодної інформації, що відбувається з бахчисарайськими музеями, в яких зберігалися знахідки з печерних міст.
КРИМСЬКІ ПАМ'ЯТКИ ВКЛЮЧЕНІ ДО РОСІЙСЬКИХ РЕЄСТРІВ
- Одразу після окупації Криму російський уряд заявив, що взяв під свою юрисдикцію кримські культурно-історичні об'єкти. Тоді ж у рф видали наказ про включення понад 220 культурно-історичних пам'яток окупованого Криму до переліку об'єктів федерального значення. Тобто курс на пограбування кримських музеїв був закладений ще у 2014-му році?
- Так. росія в Криму одразу зайнялася паспортизацією пам'яток культурної спадщини. Адже до окупації, на жаль, Україна не паспортизувала культурно-історичні об'єкти, і нині ми не маємо реєстру кримських пам'яток місцевого значення. Стосовно Севастополя, у земельному кадастрі України є реєстр ділянок, виділених під археологічні пам'ятки, тобто ми можемо говорити про державну власність України на ці ділянки. Щодо кримських музеїв - немає й цього. Ще добре, що в законодавстві прописано, що пам'яткою археології є пам'ятка знайдена або не знайдена. Це дозволяє нам говорити про державну власність на них.
росія ж після паспортизації одразу включила наші пам'ятки до своїх реєстрів місцевого, державного, федерального значення, у такий спосіб додала їх до системи російських федеральних юридичних відносин. Херсонесу, приміром, вони надали статус пам'ятки федерального значення.
- Відомо, що росіяни вивозять колекції з музеїв Криму та Севастополя на виставки. Чи повертають їх на півострів?
- росіяни використовують експонати кримських музеїв для своїх виставкових проєктів. Але я не бачу в цьому системного вивезення, воно готується під “евакуацію”. Мені відомо про переміщення на експозиції в росію картин із севастопольського художнього музею. Їх не повернули та продовжують експонувати за межами Криму.
- Чи відомо, що відбувається з експонатами колекції скіфського золота, які залишилися в окупованому Криму?
- У кращому разі вони вже запаковані і перші в черзі на вивіз. У гіршому – їх уже немає в Криму. Добре, що на момент окупації найцінніші з точки зору мистецтвознавства експонати опинилися за межами Криму і зараз у нас є хороший шанс їх повернути. В найближчому майбутньому ми очікуємо на закінчення судових баталій і кінцеве рішення щодо колекції скіфського золота, яке вивозили на виставку в Нідерланди. Велика ймовірність, що вона повернеться в Україну. Згідно з останніми повідомленням МЗС, нідерландці надали інформацію, що росія не подала касаційну скаргу на рішення суду, оскільки не знайшла юридичної фірми, яка б погодилася представляти її інтереси. Тобто нідерландці не хочуть ні за які гроші мати справу з росіянами, і це показово.
РФ СЛІД ЗАБОРОНИТИ БРАТИ УЧАСТЬ У СВІТОВИХ КУЛЬТУРНИХ ПРОЄКТАХ
- Усунення росії від головування в ЮНЕСКО може позитивно вплинути на роль організації у збереженні культурної спадщини Криму?
- росію треба не лише усувати від головування в ЮНЕСКО, їй треба забороняти брати участь у світових культурних проєктах, відстороняти від культурного та наукового менеджменту. росія фінансувала великі наукові та культурні проєкти по всьому світу. А за російським балетом, археологією йде російська зброя. Потрібно, щоб вони перестали фінансувати ці проєкти навіть через десяті руки. Вони намагатимуться це робити як через інші країни, так і через міжнародні організації, в тому числі і громадські, на які мають фінансовий вплив. Також росія виходить на чорний ринок різних країн світу із музейними експонатами. Ми маємо цьому перешкоджати, в ЮНЕСКО вже намагаються робити кроки для запобігання торгівлі культурною спадщиною на чорному ринку.
На жаль, досі існує проблема нерозірваних зв'язків українських та російських музейників, мистецтвознавців. Але громадянська позиція українських істориків та археологів означена чітко. Спілка археологів ще в 2014-му висловила своє ставлення до того, що відбувається в Криму. Науковці Інституту археології також підтримують неможливість подальшої роботи з росіянами.
- Розкажіть, будь ласка, які роботи ви проводили в Криму як археолог?
- У Крим я приїхала студенткою-практиканткою і лишилася там на 15 років. Спочатку працювала в міжнародному проєкті з дослідження Херсонеса і хори під керівництвом проф. Дж. Картера (Інститут класичної археології Техаського унверситету, Остін, США), який ставив на меті якраз номінування Херсонеса Таврійського і його хори до списку пам’яток всесвітньої культурної спадщини. Згодом, створивши експедицію, розпочала власні дослідження в Інкермані. Працювала разом із саперами на об’єкті розмінування Інкерманські штольні, археологічна назва якого – пам’ятка національного значення поселення Уч-Баш. Брала участь в інших експедиціях на запрошення кримських археологів. Захистила в Інституті археології НАН України кандидатську дисертацію за матеріалами досліджень, які зберігаються в Криму, переважно у Національному заповіднику «Херсонес Таврійський». Зараз результати моїх досліджень опубліковані в трьох монографіях і десятках статей, вийшло чимало науково-популярних робіт.
Ми також готували оновлену експозицію для античного залу Херсонеського заповідника щодо відносин грецького поліса з довколишніми варварськими племенами, а також по одній із найяскравіших пам’яток Криму доантичного часу – поселенню Уч-Баш, розкопками якого я займалася з 2006 року і вимушена була припинити у зв’язку з окупацією. Наскільки мені відомо, цей проєкт росіяни не реалізували.
Валентина Рингель
Фото: Геннадій Мінченко