До Криму передадуть "Вірші з війни", видані кримськотатарською
Про це повідомив автор книжки - член Національної спілки письменників, заступник командира добровольчого батальйону ОУН в 2014 р., голова Української військової організації Борис Гуменюк під час її презентації в Укрінформі.
"Ця книжка вийшла у видавництві "Ярославів Вал". Спільними зусиллями - видавництва, ОУН та УВО - значну частину накладу хочемо передати в Крим: кримським дітям і вчителям, тим осередкам, які знаходяться в Криму і зберігають рідну мову, рідну культуру, які борються і чекають на той день, коли російські окупаційні війська і російська влада заберуться звідти і Крим знову повернеться в склад України", - сказав Гуменюк.
Він уточнив, що книжка вийшла коштом видавництва. Її наклад - 500 примірників, 400 із яких ближчим часом будуть у Криму. "Наступного тижня ми поїдемо в Чонгар, до хлопців, які блокують Крим, з виставою "Блокпост Україна" (п'єсу за своїми віршами написав сам Гуменюк - ред.). І, звичайно, ми знайдемо спосіб, як передати 400 примірників книжки до Криму. Якщо буде необхідність, книжка буде додрукована і буде передаватися в Крим", - зазначив поет.
Гуменюк подякував перекладачу віршів - Maye Safet. "Ми ніколи з нею не зустрічалися. Вона мешкає в Криму. Вся комунікація відбувалася тільки через Фейсбук. Багато кримських татар казали, що переклад дуже високого рівня, збережено все, що є в українському варіанті", - підкреслив він.
Водночас поет уточнив, що Maye Safet - це псевдонім, і ця її робота є виявом великої мужності. "Це заангажована книжка, це книжка солдата, який стоїть на боці своїх побратимів, своєї країни. Якщо хочете, це антиросійська книжка. Я сакралізую образ українського воїна, бо вважаю, що це правильно. Так і повинен робити представник культури - сакралізувати власного солдата, власну армію. Тому взятися за переклад такої книжки, мешкаючи в тилу ворога, - це велика мужність. Тому, звісно, це не справжнє ім'я. І ми не можемо, на жаль, її назвати. Але ми обіцяли їй, що обов'язково презентуємо цю книжку в Криму", - сказав Гуменюк.
Він також додав, що писав вірші в планшеті на передовій і, коли з'являвся інтернет, виставляв їх на своїй сторінці на Фейсбуці. На той час, коли починав писати, він був єдиним з письменників, що був на війні і безпосередньо брав участь у бойових діях. І реакція читачів на вірші "була приголомшуюча". Друзі-літератори ці тексти, які народилися ще влітку 2014-го, швиденько зібрали докупи і зробили книжку. І вже у вересні на Форумі видавців перший варіант "Віршів з війни" презентували широкому загалу і за три дні продали близько тисячі примірників.
"Ціну призначили 30 грн. Але тільки 10 відсотків платили 30 грн. Люди платили 50, 100, 200, 500, тисячу гривень, тисячу доларів. Один чоловік приніс тепловізор за 6 тисяч доларів і взяв книжку. Тобто мова йде про мільйони гривень. На всі ці кошти куплялися каски, бронежилети, берці, джипи. І все це їхало на фронт. Ця книжка йшла і як нагорода волонтерам, які допомагали фронту", - розповів Гуменюк.
З того часу книжка витримала кілька перевидань. Окрема вірші, зокрема й "Заповіт" ("Після Тараса Григоровича Шевченка я б ніколи не набрався нахабства називати так вірш, але коли вірш написався, стало зрозуміло, що це заповіт", - сказав автор) перекладені більш як 10 мовами. Скоро буде книжка польською, в недалекому майбутньому - англійською, німецькою, французькою та італійською.
"Доповнений варіант "Віршів з війни" видав "Ярославів Вал". Вона ще буде перевидаватися і доповнюватися, бо є вірші, які писалися влітку і восени цього року", - зазначив Гуменюк.
Ініціатор видання кримськотатарською мовою Ельвіра Булат - засновник і директор СМАРТ Бізнес Академії - зізналася, що "Вірші з війни" на Фейсбуці, були перші вірші, які вона читала українською. "Вони стали публікуватися на той момент, коли Крим уже був окупований. А коли я вперше взяла в руки книжку і прочитала "Заповіт", вирішила, що обов'язково треба перекласти ці вірші на кримськотатарську мову - щоб наш народ в Криму почув це і щоб кримські татари і українці краще знали один одного. Основна ідея була - донести біль, який є в книжці, до кримських татар, тому що в нас спільна доля з українцями і спільний ворог. Треба, щоб два народи більше любили один одного і розуміли, що вони дійсно - брати", - наголосила вона.
Її підтримав перший заступник голови Держкомтелерадіо, голова ОУН Богдан Червак: "До війни ми з кримськими татарами були сусідами і взаємини будували, як із сусідами. Під час війни, коли на нашу землю прийшов московський окупант і в першу чергу був загарбаний Крим, ми зрозуміли, що ми тепер не сусіди, що ми - брати і сестри".
Він нагадав, що збірку "Вірші з війни" Держкомтелерадіо висунуло на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка, і подякував Міністерству інформаційної політики за організацію презентації. "З точки зору реалізації державної інформаційної політики цей захід надзвичайно важливий", - підкреслив Червак.
А радник міністра інформаційної політики України з питань Криму Еміне Джеппар висловила переконання, що видання "Віршів з війни" кримськотатарською - це символ солідарності з кримськотатарським народом, який переживає окупацію.
"Окупаційна влада Криму почала широку інформаційну кампанію з дискредитації України - що Україна забула про кримських татар, не пам'ятає про Крим. Але Україна - не лише політики, чиновники. Україна - це люди, зокрема такі, як Борис Гуменюк. І його робота - це ще один доказ того, що Україна не забула про Крим, що люди за свою батьківщину борються. І переклад цієї роботи - це знак солідарності. І те, що ця книга з'явиться в Криму, - це дійсно велика підтримка", - зазначила Джеппар.
