Хто побореться за «Оскара»? «Золотий глобус» та BAFTA окреслили коло фаворитів
Початок тижня ознаменувався двома надважливими кіноподіями, які вже досить виразно, хоча й не до кінця, окреслили приблизну розстановку на майбутньому, вже 89-у за ліком «Оскарі», на який лишилося чекати ще півтора місяця. У ніч на понеділок назвав своїх переможців «Золотий глобус», а наступного дня своїх номінантів оголосила BAFTA. Отже, вже є підстави поговорити про ймовірних фаворитів, середнячків та невдах, яким навряд чи світить якась перспектива від американських кіноакадеміків. Звісно, із поправкою на непередбачуваність останніх, яка неодноразово дивувала як спеціалістів, так і широкий загал.
Отже, про ймовірних фаворитів «Оскара».
Перед упевнено веде «Ла-Ла Ленд». Картина Дем'єна Шазелла спочатку встановила новий рекорд на «Золотому глобусі», вигравши в усіх семи категоріях, де була номінована, і не відсапуючись, отримала 11 номінацій від Британської кіноакадемії. Тож наразі запальний сентиментальний мюзикл - чи не єдиний, що може стовідсотково розрахувати на потрапляння до фінальної вісімки претендентів на «Оскар» у головній номінації - «Найкращий фільм». Адже якими б неочікуваними не бували рішення американських кіноакадеміків, навряд чи їх хтось зрозуміє та вибачить, якщо ця стрічка залишиться без відзнак.
Тим більше, що в інших фільмів-кандидатів у «напівлегкій» вазі (комедія, мюзикл) шанси низькі: це стосується картин «Жінки ХХ сторіччя», «Сінг Стріт», «Флоренс Фостер Дженкінс» і, за всієї до нього поваги, - «Дедпула» (всі ці фільми потрапили до п'ятірки претендентів на «Золотий глобус» у відповідній категорії).
Натомість категорія «Найкращий фільм-драма» може делегуватися у головну номінацію «Оскара» в повному складі, хоча шанси «Лева» і «З міркувань сумління» мені видаються дещо скромнішими. BAFTA може ще додати до них стрічки «Прибуття» та «Я, Деніел Блейк», а ще є амбітне «Мовчання» Мартіна Скорсезе. Та й «Народження нації» Нейта Паркера, думаю, зарано списувати з рахунку попри скандал, пов'язаний із постановником. Тим більше, що не треба забувати і про скандал минулорічний - з «білим Оскаром», який може внести корективи в «Оскар» нинішній, а заразом і додаткову інтригу: яка картина, де афроамериканці на провідних ролях, стане основним конкурентом для решти? Наразі бачу таких дві: «Місячне світло» і тільки-но згадане «Народження нації». Зробити однозначний вибір на користь якоїсь із них поки важко.
Врешті-решт, і якась темна конячка з-за рогу Американської кіноакадемії цілком може вистрибнути, тож диспозиція тут окреслюється вельми цікава, а суперництво очікується гостре.
У наступній за авторитетом, режисерській номінації склад кандидатів теж досить рівний, а боротьба передбачається неабияка. Дещо нижчими, знову ж таки, вважаю шанси Мела Гібсона («З міркувань сумління»), для якого успіхом буде вже потрапляння до фінальної п'ятірки номінантів. Відтак прогнозую четвірку постановників від «Золотого глобуса» плюс Дені Вільньов («Прибуття») та Кен Лоуч («Я, Деніел Блейк»). Хто з них виявиться шостим зайвим, передрікати не берусь, а переможця в цій категорії - й поготів.
Як ніколи сильні виконавці збираються, аби боротися за найкращу чоловічу роль. Як на мене, п'ятірку номінантів у тій самій категорії від BAFTA хоч бери і відправляй на «Оскар» у повному складі, настільки гідних претендентів тут відібрали. Проте як завжди втручаються «але». Перше з них - це чорношкірий актор, який не обов'язково виграє, але присутній у числі номінантів на «Оскар» буде (знову ж таки, дивись про «білий «Оскар»). Хто ним стане? Думаю, найвищі шанси в Дензела Вашингтона («Огорожі»). В разі, якщо таки повернуть «із небуття» «Народження нації», конкуренцію Дензелу може скласти той самий Нейт Паркер, котрий за сумісництвом, окрім режисерства, зіграв у своєму фільмі ще й головну роль. Варто пам'ятати і про «Мовчання»: Ендрю Гарфілда, якщо йому не поталанить із номінацією за роль у картині «З міркувань сумління», цілком можуть висунути на «Оскар» за роль у стрічці Скорсезе, адже робота Ендрю в ній на перший погляд виглядає досить сильною.
Що стосується жіночої номінації, то до вручення «Золотих глобусів» найвище котирувалися акції Наталі Портман за роль дружини/удови президента Кеннеді у стрічці «Джекі». Вони наразі мало що втратили, і на «Оскарі» Наталі також вважатиметься фаворитом. Проте перемога Ізабель Юппер, яка отримала «Золоту кульку» за роль у фільмі «Вона», котрим гучно нагадав про себе Пол Верховен, довела, що потужну конкуренцію Наталі буде забезпечено. Так, її напевно обіцяє Меріл Стріп («Флоренс Фостер Дженкінс»), не найнижчими є також шанси Емі Адамс («Прибуття») та Емілі Блант («Дівчина в потягу»). Здавалося б, я маю ще назвати й Емму Стоун за роботу в «Ла-Ла Ленді», але серед цього загалу вона не виглядає достатньо переконливою, як до речі, і Райан Гослінг у відповідній чоловічій номінації. Одна річ - «Золотий глобус», де комедії та мюзикли змагаються в окремій категорії, як і актори, що в них грають - там і Гослінг, і Стоун були майже беззаперечними лідерами та дуже прогнозовано перемогли. І зовсім інша - «Оскар», де номінація загальна, одна на всіх, і серйозних конкурентів значно більше. Тож і Емма, і Райан, гадаю, можуть вважати за щастя, коли взагалі потраплять до фінальних п'ятірок.
Мало чим поступається і «другий план». У чоловічій категорії п'ятірки номінантів у «Золотого глобуса» та BAFTA майже збіглися, а вельми цікавим винятком стала картина «Флоренс Фостер Дженкінс», де у Голлівудській асоціації іноземної преси та Британській кіноакадемії побачили двох різних претендентів на перемогу - Саймона Хелберга та Х'ю Гранта відповідно. Одним із найімовірніших переможців наразі називають Махершалу Алі: як не як, і «Глобус» здобув, та й уже згадуваний «білий Оскар» може втрутитися як вагомий фактор впливу. Але особисто я завчасно не робив би висновків. Суперники в Алі серйозні - досить згадати хоча б Джеффа Бріджеса («За будь-яку ціну») - відтак боротьба і тут точитиметься ще та.
Стосовно кращої жіночої ролі другого плану, то в цій категорії дещо серйознішими здаються аргументи Мішель Вільямс за роль у «Манчестері біля моря», хоча конкурентки, в тому числі Ніколь Кідман («Лев»), відстають ненабагато.
А ось де суперники відстають набагато, так це в категоріях «Найкраща пісня» і «Найкраща музика». Якщо ймовірність перемоги «Ла-Ла Ленду» в акторських номінаціях на «Оскарі» доволі низька, то у двох вищезгаданих - майже беззаперечна, за всієї поваги до решти. Джастін Гурвіц справді виклався на повну - результат вражає.
Натомість інтрига повертається, коли ми переходимо до номінацій «Найкращий фільм іноземною мовою» та «Найкращий мультфільм». У першій на «Золотому глобусі» моду диктували французи: із 5 номінантів стрічки «Вона» та «Божественні» були суто французькими, а третю - «Комівояжер» Франція зняла у копродукції з Іраном. На «Оскарі» буде зовсім інакше: із фільмів, що змагалися на «Золотому глобусі», до шорт-листа на «Оскарі» потрапили лише «Комівояжер» (як іранський фільм) і німецький «Тоні Ердманн». Гідну конкуренцію складають їм і решта сім картин, з яких до 24 січня оберуть остаточну п'ятірку номінантів, і де я виокремив би передусім стрічку Ксав'є Долана «Це лише кінець світу», яку висунула Канада.
Багато достойників і серед кандидатів на кращий мультфільм. Особисто я вболіватиму за «Кубо: Легенду про самурая» - вподобав я її й годі! - але визнаю, що їй буде неймовірно важко: імовірні конкуренти «Ваяна», «Співай», а тим більше «У пошуках Дорі» та «Зоотрополіс» не пасуть задніх та мають великі амбіції, підкріплені й цікавим сюжетом, і бездоганним візуальним рядом, і гарною музикою, та й касовий успіх у прокаті - не останній аргумент для кіноакадеміків.
Запекла, як ніколи, боротьба точитиметься і в технічних номінаціях, де до залучених до номінацій основних напевно додадуться «Фантастичні звірі та де їх шукати», «Бунтар-один: Зоряні війни. Історія», «Доктор Стрендж», «Шпигуни-союзники», може і ще когось забув чи не вирахував, перепрошую. Нічого не маю проти спін-офу «Зоряних воєн» - навпаки, я в захваті! - але, сподіваюсь, кіноакадеміки віддадуть належне команді «Фантастичних звірів...»: їхні зусилля варті винагороди, та й у «Докторі Стренджі» «технарі» дарма хліб не їли.
Як палкий шанувальник акторського таланту Едді Редмейна, десь в уяві вимальовую його номінацію на «Оскар» як кращого актора (заслужив, і ніхто не переконає мене у протилежному!), але з жалем визнаю, що ця мрія суперечить всім гласним і негласним законам, традиціям і тенденціям в Американській кіноакадемії. Але ж мріяти не заборонено!
Отже, тепер чекаємо 24 січня, коли «Оскар» оголосить номінантів, і щодо претендентів на статуетки можна буде вести вже зовсім предметну розмову.
Михайло Коронкевич, Київ.
