Українські кінопрем’єри-2018: Крути, війна на Донбасі та трансформери
Особисто мені з-поміж інших цікаві передусім історичний жанр, байопіки, тобто – біографічні фільми про визначні історичні постаті. Та й стрічка, яку вважають своєрідною відповіддю культовим «Трансформерам» Майкла Бея, теж, гадаю, варта уваги. Виходячи з усього цього, власне, я і формував свій ТОП-10 цьогорічних українських прем’єр.
1. «Коли падають дерева»
Після блискучих минулорічних «Припутнів» Аркадія Непиталюка споріднена за жанром драма про життя у провінції режисерки Марисі Нікітюк, для якої ця стрічка стала дебютом у повному метрі, відразу потрапила до мого переліку найочікуваніших українських прем’єр 2018 року. Тим більше, в центрі сюжету – знову кілька поколінь однієї родини, жорсткі соціальні реалії, непрості життєві історії, складні стосунки… Якщо до цього додадуться цікавий продуманий сюжет й акторська гра, хоча б не гірша, аніж у тих самих «Припутнях», є всі підстави розраховувати на цікаве, емоційне видовище.
До речі, ця стрічка є копродукцією п’яти країн: України, Іспанії, Франції, Польщі та Македонії. Світова прем’єра фільму «Коли падають дерева» відбудеться на 68-му Берлінському міжнародному кінофестивалі в лютому 2018 року. Точної дати виходу стрічки в український прокат наразі немає.
2. «Іній»
Цей фільм розповідає про драматичне і, на жаль, трагічне українське сьогодення на Донбасі. Знята в копродукції Литви, України, Франції та Польщі, картина литовського режисера Шарунаса Бартаса намагається осмислити реалії українсько-російської війни на Донбасі через історію та сприйняття сторонньої людини – литовця Рокаса, який доправляє гуманітарний вантаж на схід України.
Окрім того, що стрічка висувалася на «Оскар» від Литви, втім, на жаль, не потрапивши навіть до шорт-листа, та участі славетної французької актриси Ванесси Параді, особисто мені фільм цікавий ще й конкретно польським баченням збройного конфлікту на Донбасі. Не знаю, наскільки вагомою стала думка саме польських учасників цього кінопроекту для остаточного варіанту сценарію, але думаю, певною мірою її врахували.
Не забуваймо, що минулоріч у Польщі вийшла на екрани дуже суперечлива «Волинь», яка ще раз нагадала про непрості українсько-польські історичні взаємини, тож польський погляд вже на українсько-російське протистояння дуже цікавить. Що ж, аби зробити свої висновки, лишилося чекати трохи більше місяця: в український прокат «Іній» вийде 1 березня 2018 року.
3. «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила»
Мультфільм Олега Маламужа цьогоріч має стати однією з головних анімаційних прем’єр (серед інших можна згадати ще «Клару» Олександра Клименка). До роботи над адаптацією казки Олександра Пушкіна залучали голлівудських консультантів, тож в історії кохання мандрівного артиста Руслана і княжої доньки Людмили та лиходійства злого чаклуна Чорномора можна завважити риси та деталі, притаманні діснеєвським анімаційним стрічкам. Це було помітно навіть у короткому тизері, а більш розлогий трейлер це тільки підтвердив.
Відповідно й орієнтовано «Викрадену принцесу», як, до речі, і вже згадану «Клару», вочевидь, передусім на західний ринок. З одного боку популяризація власної анімації Україні аж ніяк не завадить, а з іншого – хотілося б більше суто своїх сюжетів.
Й один із таких вже на підході, щоправда, вже у 2019-му. Маю на увазі мультфільм «Мавка: Лісова пісня» – цілком український автентичний матеріал. «Викрадену принцесу» ж в українських кінотеатрах можна буде побачити вже із 7 березня 2018 року.
4. «Тарас: Повернення».
Постать Тараса Шевченка настільки велика и велична в усіх вимірах та розуміннях, що про неї можна і варто зняти кілька серіалів, а не те що півтора-двогодинний фільм. Адже український поет прожив хоча й, на превеликий жаль, надто коротке, але драматичне та насичене подіями життя, і про нього самого, його стосунки з людьми, поезію, живопис можна сказати дуже багато, зокрема, й кіномовою.
Стосовно ж власне стрічки Олександра Денисенка, що охоплює три місяці з періоду заслання Шевченка в Казахстані, то вже зараз можна сказати, що невдоволених глядачів після перегляду не бракуватиме. Адже в кожного свій Шевченко, своє розуміння, що з його життя треба показувати на екрані, хто має це кіно знімати і хто має Великого Кобзаря в ньому грати.
Тож «Тарас: Повернення», найімовірніше, стане цьогоріч не тільки однією з найгучніших, а й однією з найдискусійніших українських кінокартин. Вихід стрічки у прокат заплановано на березень 2018 року.
5. «Легенда Карпат»
Від фільму Сергія Скобуна я чекаю не просто цікавої кінооповіді про славетного ватажка визвольного руху карпатських опришків у XVIII столітті Олексу Довбуша, а справжньої кінопоеми із зануренням в оповиті легендами Карпати кількасотрічної давнини з їх неповторними колоритом, історією, культурою і такими ж легендарними й загадковими особистостями, якою є, з-поміж інших, й Олекса Довбуш, про котрого відомо досить багато, але ще більше – залишається таємницею.
Думаю, ця стрічка теж має високі шанси стати однією з найголовніших подій в українському кінематографі 2018 року. Прем’єра «Легенди Карпат» запланована на 29 березня 2018 року.
6. «Король Данило»
Відео: Zala Zosi
Судячи з анотації, фільм Тараса Химича попередньо можна віднести до жанру історичних епіків, а таке кіно, хто б і де б його не знімав, потребує чималих грошей на батальні сцени, реквізит, костюми та зброю, аби глядач міг справді повірити і поринути у конкретну історичну добу, відчути її атмосферу, побачити справжніх персонажів тих часів (це вже питання до залучених у проект акторів і вдалого вибору локацій).
На жаль, в історії сучасного українського кіно за останні 26 років вже налічуються кілька історичних стрічок, які прагнули масштабу й епічності, але просто не подужали власного розмаху. Не хочеться, аби їхні лави поповнила ще й картина Химича. Тож сподіваюся, що в разі, коли на дорогі зйомки забракло коштів, сценаристи знайшли цікаві сюжетні лінії та змогли передати драматичність і значущість подій, які мали місце майже 800 років тому в Галицькій Русі.
Не зайвим у цьому жанрі є й вправний оператор, який може професіонально відзняти цікаві історичні локації та зробити цим великий внесок у загальний успіх фільму. Сподіваюся, постановнику з ним пощастило, як і з акторами. До того ж, буде цікаво порівняти, наскільки змінилося сприйняття постаті Данила Галицького за 30 років, адже саме тоді на Одеській кіностудії режисером Ярославом Лупієм було знято фільм «Данило – князь Галицький». Прем'єра фільму «Король Данило запланована на травень 2018 року.
7. «Бобот»
Про «Трансформерів» Майкла Бея, мабуть, чули навіть ті, хто не є шанувальником блокбастерів та цього жанру взагалі. Тож стрічка Максима Ксьондзи може стати цікавою багатьом, оскільки є своєрідним відповіддю живим машинам Бея. І нехай голлівудський розмах в українських кіномитців ще попереду, історію, що її розповідає «Бобот», цілком може вподобати й український, та й не тільки, глядач. Так, у ньому матиме місце протистояння інопланетних цивілізацій, а в центр сюжету потрапить хлопчик, якому судилося відіграти важливу роль у цій боротьбі разом із ну дуже неочікуваним, але самобутнім і неординарним трасформером.
Знову ж таки, якщо творча команда вдало попрацювала над сюжетом і не помилилася з акторами, стосовно перспектив стрічки можна бути спокійним: свого глядача вона в Україні точно знайде. В український прокат «Бобот» виходить 21 червня 2018 року.
8. «Крути 1918. Захист»
У 2018-му 6 грудня в Україні знову має ознаменуватися гучною кінопрем’єрою, якою минулого року стали «Кіборги» Ахтема Сеїтаблаєва. Цьогоріч на початку грудня у прокат має вийти історичний фільм Олексія Шапарєва про подвиг Героїв Крут, сторіччя якого ми відзначили буквально днями. І може стати не меншою кіноподією, аніж стрічка про захисників Донецького аеропорту.
Про це свідчать й уже оприлюднені кадри та репортажі зі зйомок: творча команда прагне підійти ретельно як до відображення тогочасних історичних реалій і панорамних зйомок самого бою, так і до самого сюжету загалом – він зосередиться на історії трьох юнаків-кадетів та їхніх стосунків із батьками під час вікопомних подій в Україні кінця 1917 – початку 1918 років.
9. «Таємний щоденник Симона Петлюри»
Кому ж було й довірити фільм про Симона Петлюру, як не режисерові, якого сміливо можна назвати метром українського історичного кіно, – Олесю Янчуку? Адже всі його історичні стрічки – «Голод-33», «Атентат – Осіннє вбивство у Мюнхені», «Нескорений», «Залізна сотня», «Владика Андрей» – точно не з тих, що забуваються. Ці картини не назвеш знятими із великим розмахом, масштабними, епічними, але це їм і не потрібно. Добре продумані сюжети й блискучий кастинг допомагають вповні розкрити історичні особистості та події, яким вони присвячені. А головне – розвінчати, спростувати та розвіяти радянську брехню та міфи щодо них – Голодомору, УПА, Бандери, Шухевича, Шептицького…
Й ось на черзі – кіно про Петлюру, яке теж, сподіваюся, прибере якщо не всі, то багато нашарувань з фігури славетного українського отамана. Після останнього з історичних фільмів Янчука, яким був «Владика Андрей», минули вже майже десять років, тож вельми цікаво подивитися й на те, чи Олесь Спиридонович і далі працює у своєму стилі, в якому зняв всі свої історичні фільми, а чи готує щось новеньке. Точної дати прем’єри «Таємного щоденника Симона Петлюри» в Україні поки що немає.
10. «Я – Бандера»
Суто юридично фільм Дмитра Мухарського стосується вже наступного року, оскільки його прем’єру заплановано на 1 січня 2019-го. Проте фактично це кіно року поточного, і з огляду на це я включаю його у добірку саме на 2018-й. Судячи з подробиць, якими днями поділився режисер, ми побачимо цікавий історичний байопик про постать, щодо якої за часів СРСР накопичилося чи не найбільше брехні, вигадок, міфів та упередженості, котрі в українському суспільстві, на жаль, не подолано й досі.
Тож картина Мухарського може стати в цьому напрямку важливим етапом. Судячи з деталей, оприлюднених постановником, ретельність, з якою творці працюють над проектом, цілком порівнянна з тією, що її докладає знімальна група тих самих «Крут…». Сюжет охопить кілька періодів із життя провідника ОУН, для зйомок вже визначено локації, вимальовується цікавий акторський склад. Тож на Новий рік на шанувальників українського кіно чекатиме справжній подарунок.
Михайло Коронкевич, Київ
Перше фото: Зйомки батальних сцен фільму «Крути 1918. Захист»
