Топ-5 найкращих книг від Поваляєвої, Ірванця і Водічки
Коли ж, як не зараз – у самісінький розпал «Книжкового Арсеналу» дізнаватися, а що читають і радять почитати нам українські письменники?
Світлана Поваляєва, письменниця:
- Дуже радила б почитати «Життя P.S.» Валерії Бурлакової. Це щоденник, пронизливо відверта історія кохання і смерті, написана журналісткою, командиром мінометного розрахунку, дівчиною, котра воює з 2014 року в найгарячіших точках. Хроніки подружнього життя воїна і воїтельки, коханців і побратимів, і хроніки самотності після загибелі коханого чоловіка, виживання в соціумі серед чужих та у війську серед своїх.
Також варта уваги збірка оповідань військових і волонтерів «Слово про війну» та «Голос війни. Історії ветеранів». У ній 29 історій, вони зовсім різні, страшні й смішні, ліричні й брутальні, але відверті й чесні. Це байки, роздуми, листи та побутові нариси про війну від бійців і волонтерів – вже цілого покоління українських Ремарків.
Дуже сильна річ – «Звіт за серпень 2014» Андрія Сови (Плохіш). Це гонзо-репортаж про бої під Луганським аеропортом, про відчайдухів із батальйону «Айдар».
Також раджу почитати «Точка нуль» Артема Чеха та «Земля загублених, або маленькі страшні казки» Катерини Калитко.
Олександр Ірванець, письменник:
- Раджу всім «Божественну комедію» Данте. Насамперед, «Пекло». «Чистилище» можете читати, а «Рай» – погортати.
«Фауст» Іогана Вольфганга Гете – теж раджу читати першу і другу частини, а далі стає нудно, з'являються лемури, будівля башти... але «Фауст» – геніальний!
«Кобзар» Тараса Шевченка.
«Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека – це, взагалі, моя улюблена книжка, я ніколи не прочитував її усю, щоб із самого початку і до останньої сторінки. У неї ж немає кінця, він додиктував до певних слів і помер. Ця книга стоїть у мене в бібліотеці й я часто беру її, причому я знав її ще в тому українському перекладі Степана Масляка, Іван Лучук його поліпшив, з'явилось оце «мельдую слухняно», у Масляка немає цієї фрази, але його переклад класний.
Читайте Біблію, особливо Новий завіт, особливо чотири Євангелія, а також Послання до Коринтян, до Ефесян і обов'язково Одкровення Іоана – Апокаліпсис.
Густав Водічка, письменник:
- Постійно перечитую «Журнал» Шевченка, який він почав вести у засланні. Це його щоденник – і єдина книга, котру я регулярно читаю і насолоджуюся. Вона розповідає, яким він був насправді, а не те, що про нього понавигадували. Там всі його думки, почуття, переживання, абсолютно щирі речі, які показують – наскільки він був досвідченим та що його цікавило у житті.
Для молоді я б порекомендував почитати ЖЗЛ «Кампанелла». Що таке дійсно пізнавати світ і бути відчайдушним у пізнанні? Читайте про Томмазо Кампанеллу, щоб побачити, якими бувають люди, котрі готові страждати і не здаватися за знання і думки. Він провів 30 років у тюрмі, майже все своє життя. Коли на першому допиті його запитали, звідки ви знаєте те, чому вас ніколи не вчили, він відповів: я у своїх світильниках спалив масла більше, ніж ви за своє життя випили вина. Ось це – відповідь інтелігентної людини!
Із задоволенням порекомендую почитати «Апологію Сократа» Платона, дуже цікава штука, яка допомогла дуже багатьом.
Я люблю кавказький період Толстого, а також його «Севастопольские рассказы», особливо другий і третій, дуже цікаві речі.
З Ремарка раджу почитати «На західному фронті без змін» і «Повернення». Це гарна література про війну, особливо для сучасної людини. Взагалі, про війну, яка була, яка є, і яка буде; війна – це взагалі межовий стан, романтики там немає, всі цінності видно відразу.
Любов Базів. Київ
