До Нацопери хочуть повернути україномовні вистави
Про це йшлося під час засідання 23 січня Комітету з присудження премії, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Приблизно рік тому з репертуару Національної опери зникла остання україномовна опера “Севільський цирульник” Россіні, яка йшла в перекладі Максима Рильського — веселому та іскрометному. Зараз ту ж саму оперу поновлюють в італійському оригіналі, оскільки така політика керівництва театру. Таким чином підведено риску під явищем україномовної опери в наших великих театрах, для якої дуже наполегливо працювали провідні українські поети — Рильський, Тичина, Бажан, Лукаш...” - підкреслив член Комітету премії, відомий перекладач, заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха.
Він зазначив, що Рильський 15 років працював за сумісництвом завлітом театру, переклав і відредагував понад 20 оперних лібрето. І додав, що на сьогодні є дві тенденції в театрах світу — як виконання опер в оригіналі, так і у перекладах національними мовами. Класичний приклад — Лондон, де Ковент-Гарден виконує мовами оригіналів, Англійська національна опера — лише у перекладі.
“Ми мали корпус україномовних перекладів. Сьогодні ми фактично втратили це явище - суто з комерційних міркувань керівників оперної галузі і через нерозуміння керівниками Міністерства культури, які були в Україні, його важливості”, - сказав Стріха.
За його словами, він поновив п’ять перекладів лібрето Рильського, які можна зараз співати, і багато разів звертався і до керівництва театру, і до Мінкультури щодо поновлення вистав, але одержував відписки.
“Я би просив Комітет премії звернутися ще раз до Міністерства культури і знайти способи підтримки, бодай часткової, на наших провідних сценах українських перекладів. Я вважаю абсолютно ненормальним, коли хітом Різдвяних канікул була лубочна “Сказка о царе Салтане” російською, коли існує прекрасний переклад Рильського”, - зазначив Стріха.
Він нагадав, що цього року Україна відзначатиме 100-ліття видатного перекладача Миколи Лукаша, тож логічно було б запропонувати театрам поставити його геніальні переклади “Дон Жуана” та “Лючії ді Ламмермур”.
“У 2020 році матимемо ювілей Рильського (125 років від дня народження — ред.). Чому би нам не поставити його перлину - “Онєгіна” по-українськи на сцені Національної опери? Не повернути його “Травіату”, його “Кармен”? Нечесно удавати, що нічого не відбулося. Ми всі зазнали великої втрати. За цю втрату хтось реально відповідає. І треба думати, що робити, щоб це відродити”, - закликав Стріха.
У відповідь заступник міністра культури Юрій Рибачук висловив сумнів, що розглядати такі питання - в компетенції Комітету премії.
“Я хочу нагадати статтю 5 закону про театр і театральну справу, де заборонено втручання у репертуарну політику театру”, - сказав Рибачук.
Він зазначив також, що Харківський оперний театр “із задоволенням бере український репертуар”. “Крім того, є Український культурний фонд, де можна отримати фінансову підтримку на постановку саме таких речей”, - зазначив заступник міністра культури.
Водночас заступник голови Комітету з присудження премії, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак наголосив, що ситуація, яка склалася в Національній опері, є важлива, бо стосується української мови.
“Я стою на боці підтримки української мови. Опера в Україні має бути українською мовою. І якщо є зворотній процес, то це не є нормально. Ми візьмемо до уваги ситуацію і подивимося, як можна на це вплинути”, - пообіцяв він.
Його підтримали інші члени Комітету з присудження премії, зокрема директор Благодійної організації “Фонд Максима Рильського “Троянди й виноград”, онук письменника Максим Рильський та директор Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України Микола Жулинський, який запропонував звернутися безпосередньо до керівництва Національної опери і висловити свою позицію.
“Міністерство культури має певні обмеження щодо внутрішнього життя театрів, творчих колективів. Але голос нашого комітету має прозвучати”, - наголосив академік.
