Супрун не радить пити таблетки, що “прокачують мозок”
Натомість очільниця МОЗ радить зайнятися активними видами спорту, добре харчуватися та повноцінно висипатися. Про це Супрун написала у Facebook.
"Покращують пам’ять", "підвищують концентрацію уваги", "дозволяють мозку працювати на повну" та "прискорюють мислення". Схожий перелік ефектів обіцяють так звані ноотропи. Дійсно, у період навантаження — дедлайнів, сесій чи напруженого робочого графіку, люди схильні звертатися до чарівних пігулок, щоби покращити свою продуктивність та швидко виконати всі завдання. Поруч з цим вони часто нехтують повноцінним сном, здоровим харчуванням, заняттями фізичною активністю та часом на відпочинок", - написала Супрун.
За її словами, ноотропи — це прості харчові добавки, тобто суміші вітамінів, ліпідів, антиоксидантів та рослинних речовин, які тим чи іншим чином пов’язані зі здоров’ям мозку.
"Найбільш популярними інгредієнтами, які додають до ноотропів є омега-3 жирні кислоти, вітаміни групи В, флавоноїди, корінь женьшеню чи трава бакопа і гінкго білоба. Жодна з цих добавок не показала ефективності саме в покращенні когнітивних функцій", - підкреслює Супрун. Водночас вона зауважила, що до ноотропів часто відносять препарати, призначені для лікування синдрому порушення активності уваги та нарколепсії, що містять у своєму складі психостимулятори центральної нервової системи (до прикладу, амфетаміни або декстроамфетаміни): “Дослідження вказують, що такі засоби можуть бути ефективними для покращення когнітивних функцій та роботи пам’яті".
Водночас Супрун наголосила, що ноотропні препарати мають низку побічних ефектів. "Серед них психози, суїцидальні думки, порушення ритму, кардіоміопатії, раптова серцева смерть, інфаркт міокарда, гепатотоксичність. Водночас вони можуть викликати залежність. Жодні міжнародні протоколи не рекомендують вживання таких препаратів здоровим людям". Також Супрун нагадала, що до кофеїна, який теж вживають, аби "додати" енергії та сил, теж слід ставитися обережно для деяких людей він може бути небезпечним, особливо у високих дозах.
Вона рекомендує, замість вживанния ноотропів дотримуватися здорового способу життя.
"Нашому організмові потрібна певна кількість годин регулярного сну для повноти та ефективності запам‘ятовування. Уві сні з’являються нові нейронні зв‘язки та зміцнюються нейронні мережі, а це потрібно для формування пам‘яті. Намагайтесь лягати спати і прокидатись в однаковий час. Не пропускайте прийомів їжі, але не переїдайте. Науковці радять обов’язково споживати жирну рибу, горіхи, яйця, нерафіновані злаки та багато свіжих овочів", - зазначила Супрун.
Вона також розвінчала поширений міф про те, що солодощі допомагають краще думати.
"Це - не так. Надлишок солодкого швидко вилучається з крові та до нейронів не потрапляє. Солодка і жирна їжа дають тимчасове задоволення, водночас вона робить нас кволими та сонливими. Науковці вказують, що обмеження калорій і заняття спортом "запускають" роботу мозку. Вони сприяють утворенню так званого нейротрофного фактору мозку (brain-derived neurotrophic factor, BDNF), що сприяє виживанню нейронів і їх взаємодії — а отже, навчанню і пам'яті. Також від занять спортом виділяються ендорфіни, серотонін, дофамін та ендоканабіоноїди — сполуки, що покращують настрій", - написала Супрун.
