У період політичних змін культура та її роль у житті суспільства набирає ще більшої цінності для розвитку нації, проте питання культури залишаються вторинними серед потреб українців. Але в Україні є організації, які мають намір, не зважаючи ні на що, підвищувати інтерес до культури. Одна із таких – Благодійний фонд «Мистецький Арсенал».

Фонд почав свою роботу одночасно з Національним культурно-мистецьким і музейним комплексом «Мистецький арсенал» і фактично є об'єднанням громадян, пов‘язаних спільним баченням культурно-суспільних процесів в Україні. Колектив фонду, а це правління і безпосередньо команда, вже дев'ятий рік активно працює над розвитком культурного простору в цілому й Національного комплексу "Мистецький арсенал".

Сьогодні у фокусі Благодійного фонду «Мистецький Арсенал» – ряд напрямків: інклюзивні та освітні проєкти у сфері культури, міжмузейні програми, молодіжна програма «Дитяча Демократія» та інші соціально орієнтовані ініціативи.

Які ідеї планують втілювати в найближчій перспективі, як впливає на розвиток благодійності в культурі впроваджений формат клубної системи, наскільки змінилося сприйняття культурного простору в країні й які нові тенденції розвитку культурного життя? Про це ми поговорили з Ольгою Вієру, главою Благодійного фонду «Мистецький Арсенал».

- Спочатку Благодійний фонд «Мистецький Арсенал» сприймали як допоміжний інструмент для залучення меценатів у масштабні культурні проєкти, що реалізуються культурно-мистецьким комплексом «Мистецький арсенал». На вашу думку, чи є запит сьогодні на таку діяльність?

- Однозначно є. Спочатку фонд почав свою діяльність як фандрайзингова організація. Ми створили перший в нашій країні клуб підтримки музею – Клуб Друзів Мистецького Арсеналу, і це був перший крок для розвитку клубної системи в Україні, адаптація світової практики, поширеної в усьому світі. Але у нас такий формат було застосовано вперше.

Метою Клубу, який ми створили, було не тільки об'єднати людей навколо розвитку Мистецького Арсеналу, а й створити прецедент, продемонструвати, що навіть «маленький меценат» має велике значення і що його внесок необхідний для досягнення великої мети. Далі фонд запустив спеціальний інтернет-проєкт «Створимо Мистецький Арсенал разом»: кожен охочий міг зайти на сайт фонду і внести на рахунок мінімальне пожертвування. Тоді, 2011 року, цей проєкт був доволі прогресивним, адже ми створили інтерактивну стіну Арсеналу, де кожен, хто пожертвував кошти, міг залишити своє ім'я на символічній цеглинці. Таким чином ми персоніфікували кожного учасника проєкту і демонстрували його причетність до розвитку Арсеналу.

2012 року проєкт був визнаний «Інновацією року» Всеукраїнською акцією «Музейна подія року», адже ми вперше створили фандрайзинговий онлайн-ресурс, який давав змогу не просто пожертвувати кошти, а й залишити своє ім'я в історії інституції.

Зараз фандрайзингова діяльність не втратила своєї актуальності. Проблема в тому, що державні установи в сфері мистецтва не завжди можуть проводити збір коштів через бюрократичні або юридичні перешкоди. А фонди, подібні до нашого, можуть істотно допомогти в цьому.

Як громадська організація, ми маємо можливість більш гнучко керувати фінансовими ресурсами, адресно й оперативно інвестувати кошти, отримані від благодійників. Саме ця гнучкість та динамічність допомогла нам за порівняно короткий термін не лише підтримати, але й реалізувати безліч важливих соціально-культурних проєктів. Таких, що сприяють підвищенню інтересу до культури та мистецтва.

- Зараз Фонд створює і реалізує проєкти, не завжди безпосередньо пов'язані з активностями комплексу «Мистецький арсенал». Ви ведете і власну проєктну діяльність?

- Так і є. Наш фонд створювався як для допомоги Мистецькому Арсеналу, так і для реалізації міжмузейних програм, підтримки інших музеїв, організацій, ініціатив. У цілому – для сприяння розвитку культурного простору.

Ступінь участі в тих чи інших проєктах завжди залежав від діяльності самого Арсеналу, взаємодії з партнерами, інших факторів. Але ми як громадська організація завжди мали власне бачення розвитку як культурного простору країни в цілому, так і Мистецького Арсеналу як провідного культурного центру України. І завжди співпрацювали й допомагали тим організаціям і діячам культури, з якими наше бачення збігалося або було співзвучним.

На момент створення громадської організації «Благодійний фонд «Мистецький Арсенал» у самому Арсеналі (національному культурно-мистецькому комплексі) штат був дуже невеликим, до нього входили переважно мистецтвознавці, куратори, наукові співробітники, які надзвичайно активно працювали над мистецькими проєктами. Але існувала потреба й в іншому кадровому ресурсі. Ми активно долучилися, обравши для своєї діяльності проєкти соціального значення, в основі яких – захист прав людини, створення можливостей долучитися до культурно-мистецького життя для кожного громадянина, інклюзія, розвиток позашкільної освіти та молодіжних ініціатив. Тобто ми обирали такі напрямки, які є максимально соціально значущими й корисними. У фокусі нашого підходу завжди була і залишається реалізація права кожного (незалежно від віку, соціального статусу та фізичного стану) на якісний культурний продукт, на творче життя і доступність музейного простору.

- Розкажіть про проєкти, над якими ви працюєте зараз. У чому їхня особливість?

- Дуже важливий для нас проєкт – «Дитяча Демократія». Розробляючи освітні проєкти, ми завжди акцентуємо увагу на правах дітей. Щоб реалізувати ці права найкращим чином, ми започаткували формат, що дозволяє вести рівноправний діалог та взаємодіяти дітям і дорослим. Ми переконані, що участь у розвитку держави повинні брати абсолютно всі категорії населення: діти, підлітки та молодь – зокрема. Спочатку ми створили спеціальну комунікаційну платформу – «Форум Нової Освіти. Коли діти і дорослі говорять на рівних», щоб дорослі – лідери думок, експерти в різних галузях – словом, люди, які мають право вирішувати, могли почути креативні ідеї дітей і взяти їх до уваги.

Але цим не обмежилися. Вирішили дещо розширити формат і надати підліткам можливість не тільки представляти свої ідеї, а й самостійно втілити їх у життя. Щоб вони відчули свої можливості, потенціал і причетність до позитивних змін у середовищі, яке їх оточує. Логічним продовженням комунікаційної платформи стала ініціатива із залучення дітей разом із дорослими до роботи над соціальними проєктами, особливо актуальними сьогодні.

На конкурсній основі ми сформували групу з 25 юнаків і дівчат, які згодом стали працювати із запрошеними нами фахівцями в різних галузях: мистецтвознавцями, медіа-експертами, винахідниками, які стали волонтерами в цій програмі і допомагали підліткам реалізувати їхні ідеї. По суті, підлітки працювали, скоріше, як проєктні менеджери, що дало їм непоганий стартовий досвід. Базові теоретичні знання з управління проєктами молодь дістала від представників Української академії лідерства, яка стала партнером програми і провела в її рамках серію тренінгів для підлітків.

Робота над проєктом тривала рік, а результатом стала низка серйозних продуктів. Наприклад, було розроблено антибулінгову програму, зокрема: створено постери для українських шкіл, підготовлено перформативні практики, дискусійний клуб; на території однієї зі столичних шкіл споруджено павільйон, точніше, сучасну архітектурну форму, яка стала і місцем проведення нестандартних уроків, і комунікаційним простором для учнів; створено ігровий інтерактивний простір та розроблено авторські активності для бібліотеки, яка сьогодні перестає бути місцем зберігання книг і поступово перетворюється на свого роду коворкінг; було підготовлено ​​виставку про стереотипи, кураторами якої стали підлітки; випущено збірник есе шрифтом Брайля, авторами яких були учасники проєкту та незрячі школярі, та ще багато інших проєктів.

Ініціативу Дитячої Демократії підтримали ще п‘ять міст, школярі яких надихнулися досвідом своїх однолітків і також захотіли діяти та змінювати світ навколо себе на краще. Зараз ми допомагаємо їм втілити їхні чудові ідеї в життя.

Наша головна мета в цьому напрямку – показати підліткам: якщо є бажання щось змінити в своєму житті, в своєму оточенні – не варто чекати, потрібно заявити про це і діяти, бути активними та відповідальними за своє життя, і тоді неодмінно знайдуться прихильники, які приєднаються, допоможуть дати старт ініціативам і реалізувати задумане.

Зараз готуємо до запуску Інтернет-портал, який стане своєрідним архівом для українських школярів. Там буде розміщено інформацію про всі проєкти, успішні кейси і напрацювання, створені в рамках «Дитячої Демократії»: програми, ескізи, креслення, описи – все, що вже було створено, і те, що буде створюватися далі в рамках програми – тобто нові проєкти, які реалізують підлітки.

- Ваш Фонд відомий інклюзивними культурними проєктами, доступними для людей з різними можливостями. Що їх об'єднує? Чи багато таких проєктів вдалося втілити за допомогою «маленьких меценатів»?

- Інклюзивні проєкти – це справді один з основних напрямків нашої діяльності. Ми переконані, що мистецтво має бути доступним для всіх без винятку, а вік або фізичні особливості – не повинні ставати між людьми та культурним надбанням і творчим розвитком. Ми працюємо над конкретними рішеннями, що дають змогу кожній людині брати рівноправну участь у суспільному і творчому житті.

Причому мова не тільки про доступність музею чи галереї, можливість безперешкодно зайти на територію мистецтва, а про різноманітні культурні продукти, сприймати та розуміти які змогли б усі люди, незалежно від їх можливостей.

Зокрема, спільно з відомим українським скульптором Назаром Біликом ми створили серію тактильних копій робіт майстрів авангарду, оригінали яких зберігаються в колекції комплексу "Мистецький Арсенал". Інформаційні таблички для кожного експоната надруковано шрифтом Брайля, щоб незрячі відвідувачі Арсеналу також могли прочитати, який саме твір перед ними.

Із талановитим художником Тарасом Ковачем ми створили цикл тактильних інсталяцій, доступних для кожного відвідувача.

Зараз у процесі створення – комікс, надрукований шрифтом Брайля. Головний герой твору – Блайндмен, і це історія про те, як сприймають світ люди, які не можуть бачити. Його автори – українські художники Володимир Гавриш та Андрій Беницький.

Зовсім недавно ми провели конференцію і презентували її учасникам нове видання – методичні рекомендації щодо роботи музейних інституцій із відвідувачами з порушеннями зору та незрячими людьми. Представили новий проєкт, який дає змогу незрячим відчути колір і більш повно представити твір мистецтва.

У таких проєктах для нас дуже важливо, щоб усі ці продукти були високо естетичними і якісно відрізнялися від того, що часом створюється для незрячих, але є не зовсім привабливим для решти споживачів. Упевнені, що такі продукти повинні бути однаково цікавими і привабливими як для тих, хто не бачить, так і для тих, хто може візуально їх оцінити. У цьому й полягає філософія інклюзії: «усе для всіх», не розділяючи людей бар'єрами, а об'єднуючи їх та створюючи умови для кожного.

Важливо й інше. Інклюзивні проєкти змінюють сприйняття світу не тільки для людей з інвалідністю, а й для інших членів суспільства. Відвідавши наші заходи, багато хто починає дивитися на речі зовсім інакше. Коли після наших арт-фестивалів цікавимося думками відвідувачів різного віку і чуємо, що люди з інвалідністю тут почуваються на рівних з усіма і їм комфортно, повірте, це найкраща нагорода для нас.

- Ви працюєте над інноваційними освітніми проєктами для дітей. Розкажіть про це.

- Уже більш як шість років ми працюємо над проєктом «Арсенал Ідей». Спочатку реалізували його в Мистецькому Арсеналі, об'єднавши мистецтво, науку та інновації, освітні програми і дозвілля, що розвиває. Простір для проєкту було створено в колаборації з провідними українськими сучасними художниками і численними партнерами. Останнім часом ми підготували і відкрили ще п‘ять освітніх інтерактивних просторів у Мелітополі, Львові, Харкові, Житомирі, Чернігові у рамках програми «Арсенал Ідей Україна». Створили ряд інтерактивних навчальних програм, які дуже позитивно, з цікавістю сприйняли як учні, так і дорослі. Переконані, що таких програм має бути якомога більше, адже це чудовий спосіб здобувати знання у творчій атмосфері, у процесі гри.

Крім того, ми ініціювали проведення щорічного фестивалю «Арсенал Ідей», який  на території  10 000 кв. м. представляє найкращі освітні проєкти для дітей та молоді, а також – там створено велику міжмузейну платформу, де музеї представляють різноманітні освітні програми. Наша мета – посилити інтерес українців до музеїв, продемонструвати, що музей може бути цікавим, захопливим  місцем, де можна проводити час із користю для всієї родини.

Через такі проєкти ми намагаємося формувати в суспільстві нове усвідомлення: музей – це не нудно, це не просто зібрання творів мистецтва та експонатів, а місце комунікації та взаємодії, привабливий освітній центр, який відповідає вимогам сучасного суспільства і задовольняє найрізноманітніші запити та культурні потреби.

Працюючи над нашими проєктами, ми завжди намагаємося зробити їх максимально актуальними, орієнтуємося на ідеї, події та явища, важливі для людей у цей конкретний момент або період.

- Один із ваших проєктів – конкурс на створення українського шрифту. Переможцем став дизайнер із Бердянська Андрій Шевченко. Скажіть, яка подальша доля цього шрифту, ним користуються?

- Так, і це головний результат. І ще один важливий проєкт, яким ми пишаємося.  2011 року ми провели відкритий конкурс на створення сучасного ділового українського шрифту "Арсенал". Мета – створити сучасну ділову гарнітуру, яка  відповідала б українським культурним традиціям, а також забезпечити вільний доступ до використання цього шрифту, його практичного вжитку. Для цього було створено відкриту платформу, на якій в прозорому форматі проводилося голосування. За підсумками конкурсу журі обрало переможця, ми профінансували розробку цього шрифту, і він потрапив у міжнародні шрифтові системи. Тобто сьогодні його можна вільно скачати і користуватися ним. Так і відбувається. Хоч, звісно, нам хотілося б більшого поширення цього чудового шрифту, наприклад, щоб він став стандартом для ведення документації в нашій країні (усміхається). І, можливо, все ще попереду.

- Хто фінансує ваш фонд зараз? Як знаходите кошти на реалізацію своїх проєктів?

- Благодійний фонд «Мистецький Арсенал» не має єдиного постійного донора. Для фінансування наших проєктів ми залучаємо кошти компаній, організацій, представництв, посольств та культурних центрів, громадян, небайдужих до розвитку культури і мистецтва в країні.

Єдиного донора немає, адже ми одразу вирішили, що не будемо працювати з тим чи іншим політиком чи особистістю, яка має причетність до політики. Оскільки наш фонд представляє інтереси культури, мистецтва, ми переконані, що культура і мистецтво повинні бути поза політикою. Але ми співпрацюємо з державними та політичними діячами, коли їхня діяльність співзвучна нашим принципам і тому, що ми робимо, і коли така співпраця не набирає забарвлення політичних проєктів. Говорити про залежні взаємостосунки в цьому випадку не можна. Наш фонд є незалежною організацією і зберігає цей статус у всіх своїх партнерських проєктах, у тому числі і в роботі з комплексом «Мистецький арсенал».

Серед тих, хто підтримує наші проєкти фінансово, є різні організації і особистості, яким і ми, і суспільство дуже вдячні за підтримку української культури, але для нас дуже важливий «маленький меценат», кожен українець, який вирішив зробити свій внесок у культурний розвиток країни.

- Впроваджена вами клубна система в культурно-мистецькому комплексі «Мистецький арсенал» не просто прижилася, але й була дуже позитивно прийнята суспільством. Чи можна її масштабувати і на інші установи сфери мистецтва?

- Музей в сучасному світі – це об'єднання людей, які люблять і цінують сучасне мистецтво, традиції, спадщину, історію. Наша модель взаємодії з суспільством була успішним кейсом, і вона набула поширення і в інших організаціях. Сьогодні такі клубні системи функціонують і в інших музеях та культурних центрах.

В основі нашого підходу до реалізації проєктів – об'єднання людей під загальною ідеєю, в процесах творчості і творення.

Сьогодні, під час загальної політизації та зміни політичних еліт, в нашій країні багато говорять про необхідність об'єднання, з чим важко не погодитися. Розвиток культури та культурного простору країни, безумовно, може стати ідеєю, що єднатиме суспільство, і ми завжди з радістю будемо підтримувати всі ініціативи в цьому напрямку. Тому що ми, колектив нашого фонду, завжди вважали необхідним діяти, об'єднуючи різні спільноти, групи людей для реалізації креативних ідей, які допомагають розвитку суспільства.

- З огляду на зміни в політичній ситуації в країні, чи спостерігаєте ви якісь зміни в культурних звичках громадян?

- Сьогодні, на жаль, не спостерігається ані особливого сплеску інтересу до мистецтва, ані збільшення відвідування виставок, музеїв, галерей, інших культурних заходів. Можливо, це пов'язано із занепокоєнням і настроями суспільства, яке перебуває в певній залежності від політичної ситуації в країні, можливо, з різними локальними проблемами. Але ми переконані, що політичні трансформації не повинні бути перепоною на шляху до культурного розвитку суспільства, навпаки, саме в умовах політичної та економічної турбулентності кількість культурних програм і заходів має збільшуватися, слід залучати до них якомога більше громадян.

Культура і мистецтво – саме та сполучна ланка, той міст, який здатний з'єднати людей із різними політичними та релігійними поглядами, із різним баченням навколишнього світу, людей, різних за національністю, віком, статусом. Тому наш фонд має намір активізувати всі свої ресурси для того, щоб створювати більше проєктів, привабливих і цікавих для різних суспільних груп.

Ми переконані: чим вищий культурний розвиток громадян, тим прогресивнішим є суспільство і тим якісніше воно може впливати на зміни в країні.

- Що, на вашу думку, можна зробити зараз, щоб відродити інтерес українців до мистецтва?

- Сьогодні ми бачимо немало якісних, змістовних проєктів, які публіка відвідує не так активно, як хотілося б.

Мені здається, потрібно дуже багато працювати для того, щоб у популярній і доступній для кожного відвідувача формі презентувати мистецтво, культурні проєкти. Причому на найвищому рівні, не опускаючи планки якості. Створювати проєкти, цікаві не лише для фахівців сфери мистецтва, а й для широкого загалу.

Активно працювати над тим, щоб музеї та культурні центри ставали сучаснішими,  орієнтованими на відвідувача. Щоб музеї були відкритими для всіх і дуже гостинними. Щоб відвідувачі відчували, що їх тут чекають.

Щоб у музейних та інших культурних просторах було більше інноваційних рішень і програм. Щоб молоді не було нудно, а люди старшого віку могли долучитися до прекрасного і поспілкуватися. Щоб візит до музею завжди був бажаною подією і стимулював прийти ще не раз.

Ну, а для втілення всього цього потрібна об'єднуюча культурна політика, бажання змін і праця кожного учасника процесу на своєму місці. Не дарма одним із найважливіших принципів Дитячої Демократії є формула: кожен із нас своєю щоденною працею може змінити наш світ на краще.

Юліана Полонська