Сьогодні відзначається Міжнародний день кіно

Саме 28 грудня 1895 року в підвалі «Гранд кафе» на бульварі Капуцинок у Парижі відбувся перший публічний платний сеанс «сінематографа», винайденого братами Люм’єр. Вишукана публіка, що зібралася на перший у світі кіносеанс, дивилася «Прибуття поїзду на вокзал Ла Сьота».

На час винайдення кіно вважалося атракціоном, «рухомою фотографією»; воно багато запозичувало з літератури і театру.

У Києві перший кінотеатр відкрили 1897 року. Ввечері 3 січня в клубі Київського дворянського зібрання відбувся пробний «сеанс рухливих живих картин кінематографа Люм’єра». Кіноапарат Люм’єра тоді ще не ввели у серійне виробництво, і його власником був керівник «Київського товариства драматичних артистів» Микола Михайлович Соловцов. Перші фільми «крутили» в орендованому Соловцовим театрі Бергоньє на вулиці Фундуклеївській (нині приміщення Театру російської драми ім. Лесі Українки).

В Україні ігрові стрічки з’явилися 1907 року, з 1909 почали випускались комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом». Існували невеликі студії в Катеринославі (Дніпро), Одесі, Києві. Потім були по-справжньому «революційні» для українського кіно 20-ті роки ХХ століття, коли з’явилися фільми Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930).

З появою звуку український кінематограф дістав нове дихання. У 30-х роках Іван Кавалерідзе зняв «Коліївщину» (1933), «Прометея» (1935), «Наталку Полтавку» (1936), «Запорожця за Дунаєм» (1937).

Тепер же український кінематограф після багатьох років занепаду починає відроджуватись. Зокрема, американський журнал Rolling Stone вніс українську стрічку «Плем’я» режисера Мирослава Слабошпицького у список 50 найкращих фільмів десятиліття. Світова прем'єра фільму відбулася у конкурсній програмі “Особливий погляд” Каннського кінофестивалю.

Верховна Рада 19 грудня ухвалила президентський закон "Про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів ("Eurimages")". Участь в організації, членами якої є 38 держав Ради Європи, відкриває доступ до отримання фінансування окремих проєктів кіновиробництва (копродукція) з фондів загального бюджету організації, який становить 25 млн євро і наповнюється переважно завдяки членським внескам.