Імунітет – наша захисна зброя проти вірусів-агресорів

У кожної допитливої людини, яка слідкує за перебігом подій щодо розповсюдження у світі коронавірусу, неодмінно виникнуть логічні питання, на які нескладно знайти відповіді, але які чомусь зовсім недостатньо висвітлюють ті, хто повинен це робити згідно з займаними посадами.

Насамперед, 2 питання:

1). Як же у ході еволюції, котра тривала сотні мільйонів років, виживали макроорганізми (тварини і рослини, а потім і людина) під безжальними атаками паразитів (вірусів, бактерій, грибів, найпростіших, гельмінтів та багатьох інших) і взагалі вціліли?! Без досягнень сучасної медицини!

2). Чому Китай у досить короткий термін переломив негативну тенденцію і в основному локалізував епідемію, наразі закріплює успіх, а країнам Заходу це поки що не вдається?

Відповідь на друге питання коротша, тому розпочнемо з неї. Кожен лікар знає, що існують східна і західна концепції медицини. Західну медицину засновували Гіппократ, Парацельс та багато інших геніальних особистостей, в той період Схід та Захід йшов паралельними шляхами і було багато спільного – тобто організм людини розглядався як цілісна система і лікування фактично було оптимізацією цієї системи.

В епоху розвиненого капіталізму шляхи розійшлися, аналіз причин та наслідків виходить за межі теми даної публікації, так само, як і геополітичні аспекти проблеми. Допитливі можуть знайти в Інеті матеріал «Ройял Райф. Історія одного відкриття» – як ще в 30-ті роки минулого сторіччя було винайдено надзвичайно ефективний метод знищення паразитів, у тому числі вірусів. І Парацельс, і Ройял Райф набагато випередили свій час, тому передбачувано були знищені конкурентами – «бізнесменами» від медицини. Парацельса взагалі вбили на 49-му році життя, а Ройяла Райфа зацькували і змусили відмовитися від свого методу.

Трагічна доля цих геніальних вчених (а таких прикладів багато) – яскрава ілюстрація в контексті відповіді на питання, що поставив нам коронавірус, зокрема, чому західна концепція медицини виглядає, скажімо так, не досить переконливо у сьогоденній форсмажорній ситуації. Бюрократична верхівка офіційної медицини в усі часи, як ота свята інквізиція, винищувала альтернативні різновиди медицини, а суспільні закони невблаганно свідчать, що відсутність конкуренції породжує застійні явища і деградацію. Але істина завжди пробиває собі шлях – і в наші часи серед дипломованих лікарів достатньо Парацельсів і Ройялів Райфів, котрі наразі героїчно працюють і неодмінно витягнуть на собі вирішення проблеми коронавірусу, а надалі й інші виклики, що будуть поставати перед нами – попри усі перешкоди від шахраїв і невігласів від медицини.

Відповідь на перше запитання неодмінно налаштує нас на оптимістичну хвилю. Всевишній надав нам могутню захисну зброю – ІМУННУ СИСТЕМУ, або ІМУНІТЕТ. Але водночас і випробовує нас легіонами бісовщини – отими самими різноманітними паразитами! Вони безперервно намагаються пробити нашу захисну систему, за допомогою мутацій змінюються та маскуються, імунітет пристосовується – і так без кінця – вічне змагання снаряду й броні! Найбільш підступними з паразитів є саме віруси – тому що вони ховаються у клітинному ядрі хазяїна і «дістати» їх хіміопрепаратами і при цьому не завдати шкоди макроорганізму – дуже важко. Проти інших паразитів хімія спрацьовує – за умови обережного застосування, а проти вірусів – практично безсила. Антибіотики на віруси не впливають – лікарі їх призначають для знищення бактеріальної мікрофлори, котра атакує організм, вже послаблений вірусом. Антивірусна терапія базується на стимулюванні імунної системи організму, щоб його підтримати і дати час на формування лінії захисту.

За несприятливих умов імунній системі важко впоратися з агресивним мікроорганізмом: 1) коли екземплярів вірусу забагато; 2) коли мутація вірусу дуже агресивна; 3) коли атаку здійснюють одразу кілька різновидів паразитів; 4) коли імунітет послаблений з різних причин (про це нижче).

З огляду на перший пункт, карантинні заходи надзвичайно важливі – з кількома випадковими вірусними частинками організму набагато легше впоратися, аніж з мільйонами чи мільярдами, котрі знаходяться у мікрокраплях, що розповсюджує носій інфекції.

Але якщо імунітет нульовий, то і з одним екземпляром вірусу організм не впорається, ніякий карантин не врятує. Чому в багатьох випадках вмирають онкохворі після курсів хіміотерапії? Від звичайних бактерій, які у здорової людини легко нейтралізуються імунною системою. Це загальновідомо, і тому лікарі після хіміотерапії наполягають на жорсткому карантині, поки імунітет поступово відновиться. І хворі на ВІЛ фактично помирають не від самого вірусу, а від вторинної інфекції, котра накидається на беззахисний організм і знищує його.

Карантинні заходи вкрай важливі й тому, що навіть у випадку невеликої кількості вірусних частинок, ще «незнайомих» імунній системі, їй потрібен певний час на формування лінії захисту. Карантин дозволяє сконцентрувати енергію й увагу на вирішенні цієї надпріоритетної на даний момент задачі – але тільки за умови величезної самодисципліни і цілеспрямованості. Саме так Китай досягає успіхів у війні з вірусом-агресором. А недбале відношення до карантинних заходів може звести нанівець зусилля органів влади, і колосальні економічні втрати від вимушених заходів – не виправдаються.

Організм людини спроможний успішно протистояти коронавірусу – зокрема, про це йдеться в матеріалі від 17.03.2020 «Вчені показали, як імунітет реагує на вірус у помірному випадку COVID-19» – імунна відповідь схожа на ту, що виникає під час інвазії вірусом сезонного грипу.

Нагадаємо, що таке вакцина (котру наразі всі чекають з таким нетерпінням!). Це послаблений тим чи іншим чином варіант конкретного патогенного мікроорганізму, у даному випадку вірусу, яку вводять у невеликій кількості до макроорганізму і змушують його імунну систему реагувати. В результаті через деякий час формується лінія захисту і усі екземпляри вірусу, що потрапляють в організм, нейтралізуються. З огляду на сказане, карантинні заходи можна розглядати як своєрідну масову вакцинацію – кількість вірусних частинок, що, попри всі перестороги, таки потрапляють у наші організми, зменшується в багато мільйонів разів, що якраз і потрібно для стимуляції імунної системи. Як свідчать найсвіжіші дослідження вчених із різних країн стосовно коронавірусу, середньостатистична нормальна імунна система за таких умов спрацьовує майже бездоганно. Людина може нічого не відчути, а імунітет вже придбано. Все ж таки коронавірус – не віспа, не чума і не холера. А от тих, у кого імунітет дуже послаблено, треба підтримати засобами звичайної медицини, і в більшості вони також уникнуть небажаних наслідків.

Тобто карантинні заходи – необхідна передумова для мобілізації імунітету кожного макроорганізму, тобто нас із вами. Вирішити таку задачу нескладно, все нижчевикладене загальновідоме, але якщо про карантин і самоізоляцію написано і сказано мільйони разів, то про імунітет і його мобілізацію інформації обмаль – неприпустима диспропорція, тому спробуємо дещо вирівняти ситуацію!

 Нагадаємо вплив на імунітет негативних і позитивних чинників.

Негативні (основні):

1. вік (з віком накопичуються хвороби, організм послаблюється в цілому з природних причин – наприклад, у Ломбардії основна кількість померлих – віком 80-90 років, які трималися виключно за рахунок ретельного догляду);
2. серйозні хронічні хвороби;
3. шкідливі звички (куріння, алкоголь, наркотики й т.і.);
4. невпорядковані статеві стосунки (кожний випадковий контакт – добрячий обмін мікрофлорою, до речі, гумові вироби від вірусів не захищають – віруси дуже малі і легко проходять у мікроотвори, які є навіть у найкращих виробах);
5. фізичні та психічні (стреси) перевантаження;
6. недостатнє та незбалансоване харчування;
7. недостатня кількість вітамінів та мікроелементів у раціоні (навіть дефіцит одного з них може дуже послабити організм);
8. паразити усіх різновидів – дуже важливий чинник! Найпростіший перевірений спосіб, що дозволяє позбутися більшості паразитів – тройчатка за Іванченко – рецепти в Інеті – особисто використовую багато років, компоненти легкодоступні й дешеві.

Позитивні – витікають з вищевикладеного – повноцінне харчування з повним комплексом вітамінів та мікроелементів, повноцінний відпочинок. Достатня фізична активність у відповідності до віку, стану здоров'я та тренованості! Максимальне перебування на свіжому повітрі – при неодмінному виконанні правил карантину! В умовах мегаполісу це може бути утруднене, а у Черкасах і менших населених пунктах – проблем немає! Місця вистачає! Тобто індивідуально на березі Дніпра чи у парку – без усяких спілкувань і розмов – для цього є мобільний телефон, скайп, вайбер!

Раптова зміна географічної зони чи способу життя – величезний стрес, особливо у похилому віці. Частина з цієї вікової категорії і без додаткових вказівок майже весь свій час проводять у своїх домівках, тому вказівка перебувати вдома їх не обтяжить. Але активні люди, тим більше які займаються фізкультурою, не витримають примусового зачинення і втратять здоров'я від стресу, гіпоксії та гіподинамії.

Карантинні заходи мають бути максимально диференційованими – те, що прийнятно для мегаполісу, не підійде для невеликого міста і тим більше для села. І тим більше – прийнятне для країн з величезними ресурсами неприйнятне для країн з ресурсами обмеженими. На цьому наголошують визнані авторитети – такі, як Андрій Волянський, у своїх публікаціях. Тому ініціатива президента встановити опіку наших найбільш впливових бізнесменів над конкретними регіонами – дуже вдала. Кожен з цих людей – насамперед, надзвичайно ефективні менеджери і тримають у себе в штаті також тільки ефективних співробітників – саме завдяки цьому вони досягли високого соціального статусу. Усілякі химерні ідеї вони категорично не сприймуть, на відміну від деяких безвідповідальних чиновників. Черкащині (й Вінниччині) в цьому плані пощастило з опікуном, немає жодного сумніву, що кожен нюанс буде враховано, не буде паніки, як у декого, буде стратегія – і вона невблаганно впровадиться на благо регіону і всіх нас.

Все буде добре! Шануймося! Поводьмося мужньо і цілеспрямовано – і перемога наша! Бували у нас виклики й набагато гірші!

Сергій Редько, біохімік за освітою

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства