Великдень – онлайн, освячення пасок – дистанційно

Такого Великого посту в Україні ще не було. Посту, за який ми наче наново пройшли всю історію християнства, сповнену багатьма випробовуваннями, в тому числі й жорстокими епідеміями. Віруючі люди пізнали абсолютно новий досвід релігійних практик. Ми багато читали про те, як святкували Великдень у концтаборах, у заборонені радянські часи, але сьогоднішня історія повернула нас у минуле не на роки, а на віки.

У ці часи перед кожною конфесією стоять досить тривожні й важкі запитання та непростий вибір. Коли церква закрита атеїстичною владою, ти можеш молитися вдома. Але як не йти до церкви, яка відкрита, але тебе просять залишитися вдома? (Надскладний вибір для людини, якщо вдома старі батьки, які просто бояться випускати тебе з помешкання).

Тож Укрінформ поцікавився: як, враховуючи епідеміологічну ситуацію, різні конфесії України святкуватимуть Великдень?

Ще вчора і до сьогодні конфесії обговорювали й будуть обговорювати рішення Кабінету міністрів про заборону масових культурних заходів. Пізніше з’явилося пояснення, що церкви директивно закривати не будуть, тобто церковному керівництву залишили самому обирати формат святкування.

Але деколи рішення диктують самі події. 

РИМО-КАТОЛИКИ: ЗА ТИЖДЕНЬ ВЕЛИКДЕНЬ, А ВОНИ ВЖЕ ДАВНО В ОНЛАЙНІ

Отець Станіслав, настоятель собору святого Олександра Римо-Катлицької церкви пояснив, що звершення літургії без присутності вірних відбувається вже два тижні, що всі служби в щоденному режимі транслюють католицьке радіо “Марія”, Католицьке телебачення, а в неділю це роблять 5 канал та Суспільне телебачення. У такий самий спосіб відбуватиметься святкування Великодня.

Щодо освячення дарів на Великдень, то священик сказав, що старший член родини зможе почитати спеціальну молитву і самостійно освятити дари. Отець Станіслав сказав, що у випадку необхідності сповіді, у вірян римо-католицької церкви є така можливість – священник прийме сповідальника з дотриманням всіх норм та правил, і після кожної сповіді сповідальниця (спеціальний “кабінетик з решіткою — ред.) проходить дезінфекцію.

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ: В РОЗДУМАХ, ЙМОВІРНИМ Є ГРУЗИНСЬКИЙ ВАРІАНТ?

Архієпископ Православної церкви України владика Євстратій пояснив, що остаточне рішення по формату Великодня буде ухвалене церквою після Благовіщення, після 7 квітня, а зараз Київ вивчає й спостерігає досвід та рішення інших помісних церков. Владика розповів, що на останній нараді КМДА обговорювали можливість визначення присутності людей залежно від площі храму. Бо 10 осіб у парафіяльному храмі чи в кафедральному храмі, який вміщає значно більше людей — різні співвідношення. Після консультацій з муніципалітетом очікується спільне рішення.

На думку владики, як попередній варіант святкування Великодня розглядається богослужіння на вулиці – із відповідною дистанцією для вірян. За обов’язкової рекомендації – залишатися вдома, щоб якщо віряни й були присутні, то в найменшій кількості.

- Не забуваємо, що святкування має соціальний ефект. Імунітет залежить не лише від фізіологічних чинників, а й від емоційних факторів. Наявність та можливість свята теж до цих факторів входять. Навряд чи вартує поглиблювати соціальну депресію чи стрес (яких і без того не уникнути) чимось на зразок закритих храмів на Великдень.

Питання щодо освячення пасок між церквою та муніципалітетом також обговорюються.

- Мер Житомира висловив ідею, що паски будуть святити просто на виробництвах та продавати вже освячені. А днями пропозицію освятити продукти, які кладуться до великоднього кошика, нам надіслала мережа Фоззі-Груп.

Це – нормальна практика, минулі роки церква напередодні свята освячувала паски, які потім відправляла на фронт, – розповів архієпископ.

Владика не виключає, що рішення по Великодньому святкуванню буде прийматися комплексно разом із рішеннями по відзначенню Радониці – великих поминальних днів після Великодня – яке припадає на 28 квітня, але зазвичай захоплює вихідні, в цьому році це 26 и 27 квітня.

Тут владика пригадав рішення Синоду Церкви Греції, яке народилося у важких компромісах та переговорах із владою, і яке полягає у тому, що загальне, відкрите для всіх без обмежень Пасхальне Богослужіння буде проведене вночі з 26 на 27 травня за чином Великодньої служби.

Аналогічно він не виключає, що звершувати щорічне поминання померлих запропонують на Троїцьку поминальну суботу, яка припадає на 6 червня. Це дозволить людям без нагальної потреби не переміщуватися — залишатися вдома. А молитися за спочилих в індивідуальному порядку ніхто не забороняв. 

УПЦ МП: РІШЕННЯ ЧЕКАЮТЬ ПІСЛЯ 8 КВІТНЯ 

В УПЦ МП нам неофіційно повідомили, що інформація щодо способу святкування Пасхи може бути після 8 квітня, бо до цього дня будуть координаційні зустрічі представників КМДА з Церквами, щоб вирішити, як діяти. Найбільш вірогідний сценарій, що храми будуть відкриті, богослужіння відбуватимуться, люди стоятимуть на вулиці на безпечній відстані одне від одного. Освячення пасок триватиме певний час після завершення богослужіння. Наприклад, з 3 ночі до 12-ї дня.

Але оскільки була і є практика освячення пасок у Велику Суботу (а також і в сам день Пасхи), ймовірно, що частково і напередодні люди приходитимуть на освячення. Тут же важливо координувати потік, щоб одночасно не було багато людей, і освячення відбувалося по черзі, частинами.

Наші співрозмовники з митрополії не дуже сприймають ідею освячення на виробництві чи складах, бо, мовляв, все-таки треба прийти до храму – хоч ненадовго і, крім освячення, ще й помолитися, хоча б трошки, нетривалий час. 

УГКЦ: БЕЗ ОМИВАННЯ НІГ, НЕ РОБИТИ ПРОЦЕСІЙ, НЕ ЦІЛУВАТИ ПЛАЩАНИЦЮ

Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав дав розпорядження щодо богослужінь на Страсному тижні, як і під час Великодня, ще в кінці березня і наразі, як нам пояснили в прес-службі, доповнень нема.

Якщо у Страсний тиждень і на свято Воскресіння Христового в країнах нашого проживання триватиме карантин, то пасхальні богослужіння слід проводити в такий самий спосіб, як ми молилися в неділі Великого посту, тобто зараз, наполягає глава УГКЦ.

Предстоятель заохочує якнайбільше користати із трансляцій церковних богослужб, але їх мають забезпечити священнослужителі з храмів та соборів.

Страсні й великодні служби цього року в усій Католицькій Церкві служаться без участі вірних – заради безпеки, щоб зменшити контакт між людьми і не поширювати вірусів.

Третє – у Великий четвер цього року не виконувати обряду омивання ніг.

Четверте – у Велику п’ятницю не робити жодних процесій – ні в храмі, ні поза ним. Плащаницю можна винести зі святилища прямо до Божого гробу та встановити обмеження перед самою плащаницею, щоб вірні не підходили для її цілування.

Блаженніший Святослав радить організувати доступ до плащаниці так, щоб люди не скупчувалися в храмі понад встановлену санітарними нормами допустиму кількість осіб.

Блаж. Святослав зазначає: “У неділю Пасхи служити, по змозі, надворі. Не робити процесій – ні в храмі, ні довкола храму. Якщо владики вважатимуть за можливе, відповідно до санітарних норм певної країни, служити в храмі, то в ньому мають перебувають лише священнослужителі та співці. Усі інші повинні залишитися надворі. При цьому їм треба забезпечити можливість брати участь у богослужіннях, слухаючи відправи через гучномовці або переглядаючи їх на екранах. Слід просити людей не скупчуватися, а перебувати на встановленій санітарними нормами відстані.

Та однак, якщо карантин цього вимагатиме, слід брати участь у богослужіннях через трансляції, залишаючись вдома».

Так само, як і у православних, греко-католики радять святити паски й великодні страви на Пасху лише надворі. Просити при цьому вірних не скупчуватися понад дозволену норму відстані між собою. Освячувати страви можна у Великодню суботу стільки часу, скільки це буде потрібно.

Також глава Церкви наголошує, аби до храмів не приносили страви на освячення особи літнього і похилого віку; ті, у яких члени родини мають ознаки респіраторного захворювання; ті, хто перебуває на самоізоляції. Їх слід повідомити, що великодні кошики будуть освячені теж за посередництвом онлайн-трансляцій.

Блаженніший Святослав наводить приклад Папи Римського, який благословляє людей на площі Святого Петра у Ватикані, і це благословення поширюється також на тих, хто єднається з ним за допомогою радіо і телебачення.

ЄВАНГЕЛЬСЬКІ ХРИСТИЯНИ БАПТИСТИ: МОЛИТОВНІ ТРАНСЛЯЦІЇ

Володимир Кондор, виконавчий секретар Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів сказав, що протестанти також святкуватимуть Великдень через онлайн-трансляції зі своїх молитовних домів.

- Ми попросили заздалегідь організувати відеотрансляцію з наших церков, у нас кожна церква сама визначає, коли розпочинатиме святкове служіння, це різний часовий проміжок з 8 до 11 години ранку. Це буде проповідь на тему Пасхи пастора, побажання нашій спільноті, співи. 

У ПОШУКАХ НОВИХ ПІДХОДІВ

Ну, десь так виглядає проєкт “фізичного” святкування найбільшого християнського свята в умовах епідемії.

Але вже сьогодні церква – і як інституція, й як спільнота вірних – переживає дуже серйозні зміни. А такої кількості дискусій напевно не лунало вже століття. І, безумовно, карантин та небезпека можуть слугувати стимулом для розвитку релігійної спільноти. 

Православним доводиться розлучатися зі звичками та навіть обрядами (прикладатися до хреста та ікон, брати благословіння). Але це другорядне. Постають і більше серйозні для церковного люду запитання.

Як причащати (священникам) і як причащатися (вірним)? Чи використовувати Чашу, яку після всіх священник повинен “допити”, спожити? Яку використовувати ложку для причастя? Чи не використовувати її взагалі. До слова, Православна церква України ухвалила оптимальне рішення — надавати частку прямо з дискосу (тарілки, або церковної посудини, «сосуда», який використовують під час літургії для звершення таїнства Євхаристії) на серветці причаснику. Цікаво, що УПЦ МП, яка є більш консервативною, цього разу не поспішила нікого обвинуватити у «обновлєнстві» та забутті канонів. Ми не виключаємо, що причиною цьому стало те, що митрополит РПЦ Тихон Шевкунов (якого багато хто вважає наступним патріархом РПЦ) видав розпорядження, де також зазначені дуже суворі кроки із дотримання гігієни. Там також причащають з дискосу, без використання ложки. 

До того ж, усі консерваторські настрої зняла новина про коронавірус у Києво-Печерській Лаврі, яку на момент написання матеріалу вже закрили на карантин. Намісник Лаври Павло, який до того безпечно запрошував вірян причащатися, сам здав тест і, за різними джерелами, – потрапив до числа хворих. Деякі джерела пишуть про чотирьох хворих священників, деякі пишуть, що на самоізоляції перебувають понад півтора десятка лаврських монахів. Одним словом, такого випробовування реальністю УПЦ МП давно не мала. Можливо, через це зменшилася їхня гнівна та зневажлива риторика на адресу ПЦУ, а сама церква у своїй поведінці намагається бути помічною, дбає про незахищених, шиє маски та не протиставляє себе державі. 

Окрема тема, яка дебатується в групах для духовенства: як причащати хворих на коронавірус різного ступеню тяжкості. Бо тут і питання безпеки священника, і технічні деталі доступу до реанімації, і, в деяких випадках, можливості спожити Святі дари через вкрай важкий стан хворого.

Деякі священники пропонують передавати євхаристійний набір зі Святими дарами через рідних тим вірянам, кого добре знають.

Якщо говорити про новації, то, наприклад, автору цих рядків онлайн-трансляції допомагають краще зрозуміти наш народ, який, декларуючи релігійність, не часто ходить до храму. “Побувавши” на кількох онлайн-трансляціях, я побачила, що кількість глядачів у кількох храмах значно перевищує реальне число відвідувачів у некарантинний час (бо особисто я бувала в тих соборах). Трансляцію можуть дивитися сімсот людей, а в неділю храм відвідують не більш як двісті-триста на двох літургіях.

Я також подивилася, за кого подають записки — молитовні прохання в коментарях до трансляцій. Окрім як за членів родин, окремо подають за медиків, військових, всіх хворих на COVID-19 та... свого митрополита й єпископа.

І ще про записки. Останні тижні церква запровадила таку форму молитви, як молитовні онлайн-прохання. Їх кількість вагається від кількох сотень до трьох тисяч, коли йдеться про кафедральний храм.

Карантин також дав стимул для розвитку богослов'я онлайн. Я бачила кілька гарних онлайн-лекцій з хеш-тегом “карантинні читання”, впадали в око розсипані на Фейсбук-акаунтах старозаповітні цитати з богослужінь поточного дня... 

Карантин змушує вірян замислюватися і про те, за які кошти житиме священник, адже пожертви у церквах зараз зменшилися. Все ж священник не має сталого доходу, навіть мінімальної пенсії, більше того, священники, які підзаробляли “робочими спеціальностями”, зіштовхнулися, що замовлень нема. Ніхто зараз не запрошує поремонтувати розетку, кран чи щось інше.

І вірні долучилися до пожертв онлайн. Бо якщо священник вам потрібен, то вартує думати, чи буде у нього щось на столі.

Безумовно, цей нелегкий час допоміг віруючим людям зрозуміти, яким важливим є для них перебування в храмі. А невіруючим – замислитися про сенс небезпек та джерело допомоги. Як сумно пожартував один священник, вони можуть закрити храми, а за деякий час точно знову їх відкриють, бо зрозуміють, що допомога прийде саме звідти.

І ще одне спостереження останніх днів, яке супроводжує автора цих рядків. Коли бачиш цифри онлайн-переглядів, то розумієш, що цифри соцдосліджень не вводять в оману – у нашій країні дуже багато людей, які знають, що Бог близько... Як і його святе Воскресіння. 

Лана Самохвалова, Київ