28 вересня: народний календар і астровісник

Сьогодні великомученика Микити, який жив у ІV столітті на берегах Дунаю. Його стратили через те, що навернув чимало язичників до християнства.

Після Здвиження природа по-справжньому готувалася до зимової сплячки. Колись у давнину о цій порі майже все збіжжя з полів і городів українців було прибране. Хіба що пізні зимові сорти яблук подекуди меланхолійно погойдувалися на яблуневому гіллі у садках, та якщо осінь була теплою, морква і буряки «сиділи» в землі, очікуючи «переселення» в прохолодні льохи. На Микити лисиці остаточно вилинюють, до зими шубу готуючи. А ще наші пращури казали: «У пустій стодолі й горобці не тримаються»; «У вересні хліб хоч глевкий, але м’який, нехай і ніздрюватий, аби на столі йому лежати».

З іменинами вітайте Микиту, Максима, Андрія, Григорія, Івана, Гната, Дмитра, а також Марію та Людмилу.

11-12 місячний день, який вважається енергетичним піком, Еверестом всього місячного циклу. Животворні сили землі поєднуються з силами неба, місячною енергією. Людина стає в цей час своєрідним провідником. Час наступу, експансії, гіперактивності. Аби мати зиск з тієї колосальної енергії, треба вміло нею управляти. Для сильної духом людини це час оновлення і росту, своєрідної «вогняної купелі», а для слабкодухої – пекельного подиху. Всі сили в цей період повинні бути спрямовані на примноження добра, на будівництво «храму душі». Сьогодні від нас вимагається сила, послідовність і віра. Тобто те, що й завжди.  

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1906 році: -1,2; а найтеплішим у 1927 – +29,3.