22 найстрашніші фільми на Геловін
Омен (1976, режисер Річард Доннер)
Відео: kinoblock
Класика світового горрору від режисера Річарда Доннера, заснована на Біблійних переказах про пришестя у світ Антихриста. Дружина американського дипломата Роберта Торна (в його ролі знявся легендарний Грегорі Пек) народжує мертву дитину, і її чоловік усиновляє немовлятко з незрозумілою родимкою у вигляді трьох шісток - числа звіра. Подробиці народження дитини, названої Демієном, невідомі, але з часом стає ясно, що він - досить незвичайний хлопчик...
Дитина Розмарі (1968, режисер Роман Поланські)
Відео: YouTube Movies
Горор визнаного майстра Романа Поланські - екранізація однойменного роману Айри Левіна.Молода бездітна пара Розмарі і Гай Вудхауз (їх зіграли зірки тих часів Міа Ферроу та Джон Кассаветіс) переїжджають до нью-йоркського Бремфорда. Тут вони знайомляться з ексцентричними нав'язливими сусідами Мінні та Романом Кастеветами. Одного разу Розмарі бачить дивне видіння, в якому Гай, перетворившись на демона, ґвалтує її. За кілька днів дівчина дізнається, що вагітна. Не все гаразд і з тими самими сусідами: Розмарі починає підозрювати їх у приналежності до певного релігійного культу...
Дев'яті врата (1999, режисер Роман Поланські)
Відео: Jeremy Zahn
Ще один фільм Романа Поланські з Джонні Деппом у головній ролі. Власник найбільшої в світі бібліотеки окультних книг звертається із незвичайним, але дуже вигідним замовленням до одного з кращих фахівців з пошуку, скупки та оцінки раритетних видань Діна Корсо (його і грає Депп): визначити справжність унікального фоліанту XVII століття під назвою «Дев'ять врат до царства привидів». З його допомогою, якщо вірити переказам, можна викликати самого Люцифера...
Жах Амітівілля (1979, режисер Стюарт Розенберг)
Відео: ScreamFactoryTV
Ще одна екранізація - цього разу роману Джея Енсона «Жах Амітівілля», написаного на основі реальної історії про жителя невеликого американського містечка Рональда Дефео-молодшого, який 17 вересня 1974 року перестріляв із дробовика всю свою сім'ю, діючи, як сказав сам Рональд, за наказом такого собі «індіанського вождя». За кілька років будинок в Амітівіллі, де сталася ця загадкове масове вбивство, купує молода подружня пара з трьома дітьми - Кетлін і Джордж Лутци. Незабаром тут починають відбуватися незрозумілі і страшні події...
Дракула (1992, режисер Френсіс Форд Коппола)
Ну який Геловін без короля нечистої сили та вампірів графа Дракули! Фільмів і серіалів із ним уже десятки, проте картина Френсіса Форда Копполи, знята за мотивами роману Брема Стокера з неповторним Гарі Олдманом у головній ролі, і на сьогодні залишається однією з найстильніших і атмосферніших. Справляють враження й інші імена залучених до проекту акторів: Ентоні Гопкінс, Вайнона Райдер, Моніка Беллуччі, Кіану Рівз, і це не повний список.Сюжет: кінець XIX століття, Лондон. Молодий юрист Джонатан Гаркер вирушає у справах до Трансільванії до графа Дракули, який бажає придбати нерухомість у столиці Англії. Але Джонатан не знає, хто такий Дракула насправді...
Дзвінок (1998, режисер Хідео Наката)
Відео: trailer0boy
Ще одна екранізація – цього разу романів Кодзі Судзукі «Дзвінок» і «Спіраль», які набули культового статусу в Японії та світі. Молода журналістка розслідує загадкову забобону про смертельну відеокасету. У будинку того, хто подивиться її, спочатку лунає дивний телефонний дзвінок, а трохи пізніше його знаходять мертвим. Після того, як за таємничих обставин помирає її племінниця, журналістка вирішує взятися за розслідування і сама переглядає нещасливу касету. Трохи пізніше в її квартирі лунає дзвінок... У 2002 році американський режисер Гор Вербінські зняв однойменний рімейк із Наомі Воттс у головній ролі.
Діти кукурудзи (1984, режисер Фріц Кірш)
Так само, як без Дракули, складно уявити цю добірку без Короля жахів Стівена Кінга. До цього списку можна було б включити більшу частину його екранізацій, але обмежимося двома.Оповідання «Діти кукурудзи» було перенесено на великий екран Фріцем Кіршем у 1984 році, а головні ролі в ньому виконали Пітер Гортон, Лінда Гемілтон і Джон Френклін. У маленькому містечку, навколо якого тягнуться кукурудзяні поля, з'являється 12-річний проповідник Ісаак.Він закликає дітей вбивати дорослих, аби їх кров'ю наситити спраглі поля. Ісаак забороняє дітям грати і переконує принести себе в жертву полям у день 18-річчя... Одного разу до містечка, заблукавши, випадково потрапляє подружня пара....
Кладовище домашніх тварин (1989, режисер Мері Ламберт)
Напевно, один з найкращих романів Кінга, який отримав цілком якісну й атмосферну екранізацію. Доктор Луїс Крід переїжджає до маленького містечка, де на його сім'ю чекає великий будинок, а його самого - скромна посада лікаря місцевого коледжу. Будинок Крідів розташований на краю густого, величного лісу, а в самому лісі - маленьке кладовище, де місцеві жителі ховають своїх домашніх тварин. Однак трагічні обставини - загибель улюбленця родини кота Черча під колесами вантажівки - приведуть Луїса вже на інше - закинуте індіанське кладовище, що володіє, за легендою, таємничою силою, що воскрешає. І якось уночі загиблий кіт повертається до господарів...
Від заходу до світанку (1995, режисер Роберт Родрігес)
Культове кіно Роберта Родрігеса дещо вибивається з інших картин у цій добірці іронією і стьобом, але водночас йому цілком до снаги нагнати на глядача і страху. За іменами воно не поступається «Дракулі» Копполи: у Родрігеса зіграли Джордж Клуні, Квентін Тарантіно та Гарві Кейтель із Сальмою Хайєк на додачу. Рятуючись від поліції після нальоту на банк, два брати-грабіжники беруть у заручники священика і його дітей. Біля американського кордону вони вирішують провести ніч у придорожньому барі. Саме тут усе і починається...
Прокляття Анабель (2014, режисер Джон Р.Леонетті)
Один з свіжесеньких фільмів жахів у цій добірці. Навряд чи Джон, який купив в подарунок своїй дружині рідкісну старовинну ляльку в білій весільній сукні, міг припустити, який жах буде цьому наслідком. Починається все з того, що до їхнього будинку вдираються члени сатанинського культу... У головних ролях - Аннабель Волліс иа Ворд Гортон.
Вінчестер: Будинок, збудований привидами (2018, режисери Майкл Спіріг, Пітер Спіріг)
Мабуть, один з кращих фільмів жанру, що вийшли в український прокат у 2018 році. Брати Майкл і Пітер Спіріг зняли вельми вдалу варіацію на тему будинку з темним минулим і зловісним сьогоденням. Присутність потойбічного тут відчувається відразу і на кожному кроці, у кожній кімнаті, які зводяться одна за одною у цьому будинку зовсім не випадково. Тож не бракує і кімнат, і таємниць, і привидів, і просто кістяків у шафах власників. Якихось оригінальних сюжетних ідей у картині, за великим рахунком, немає, але увага сценаристів і режисерів до деталей, чудово оформлені інтер'єри йатмосферна музика Пітера Спіріга, який виступив за сумісництвом і композитором стрічки, дають бажаний ефект: «Вінчестер ....» тримає напругу й інтригу аж до фіналу. Свій внесок робить йакторська гра: Гелен Міррен, як завжди, неперевершена, а Джейсон Кларк складає їй дуже гідний дует.
Без сну (2018, режисер Густаво Ернандес)
Ще один стильний і грамотно поставлений фільм жахів, який можна певною мірою віднести і до психологічних трилерів. Актори з театральної трупи жертвують своїм фізичним і психічним здоров'ям, позбавляючи себе сну заради того, аби загострити почуття і не зіграти, а справді прожити своїх героївна сцені. Але услід за багатоденним безсонням неминуче приходить зовсім інше, загострене сприйняття реальності, ба навіть реальностей, куди їх опускають мозок, що працює на межі виснаження, і таємниці якого людині достеменно не відомі сьогодні і наполовину, і підсвідомість. Людина в такому стані - майже ідеальний об'єкт для психологічних маніпуляцій, оскільки об'єктивно оцінювати те, що відбувається, вона вже не може. А там, на межі реальностей, уже чатує й містичне. Так і стикуються фільм жахів із психологічним трилером. Ідеально обране й місце дії – занедбана психіатрична клініка, яка за наповненістю зловісними таємницями і темними сторінками своєї історії мало чим поступається будинкам із привидами. Над фільмом професійно попрацювала вся творча група і передусім сценаристи, які забезпечили йому найкарколомніші і несподівані повороти в сюжеті та геть непередбачуваний фінал. Найвищих оцінок варта й акторська гра, де когось одного навіть складно виокремити: на знімальному майданчику виклалися все, і це помітно практично у кожному кадрі.
Монахиня (2018, режисер Корін Гарді)
Фільм із циклу «Закляття», що у свою чергу об'єднує наступні франшизи: власне «Закляття», стрічки про диявольську ляльку Анабель, а також відомі фільми жахів про проклятий будинок в Амітивілі. Зокрема, одна з головних героїнь картини Гарді - демон в образі черниці фігурує як другорядний персонаж у «Заклятті 2», а також в одному з фільмів серії «Амітівілль». Що ж до самої «Монахині», то вона є досить потужним, хоча й не без недоліків фільмом жахів. Після загадкового самогубства черниці у відлюдному румунському монастирі Ватикан направляє туди для розслідування священика і послушницю, яким і доведеться стикнутися з підступним злом в особі вищезгаданої черниці. Шанувальники жанру оцінять вдало вибрані локації (Гарді справді знімав у румунському монастирі та його околицях), зловісну таємничу атмосферу, навіяну, в тому числі, й музикою Абеля Коженьовські. Варто звернути увагу і на переважно непогану гру акторів, де особливу увагу варто звернути на Таіссу Фармігу, яка грає послушницю. Таїсса є сестрою Віри Фарміги - актриси українського походження, яка виконує головну роль у «Закляттях».
Геловін (2018, режисер Девід Гордон Грін)
Відео: B&H Film Distribution Company
Легендарний маніяк Майкл Маєрс знову на екрані через 40 років. Річ у тім, що Грін знімав свій фільм як прямий сиквел культового «Геловіна» 1978 року, фактично проігнорувавши сюжети знятих у наступні роки продовжень. До своїх ролей за 40 років повернулися Джеймі Лі Кертіс, яка зіграла Лорі Страуд, і Нік Касл, котрий знову виконав роль Майкла Маєрса. Загалом картині Гріна вдалося зберегти дух оригіналу, хоча низкою моментів вона йому й поступається. Єдине, що дещо спантеличує, так це нехай і вельми туманний, але все ж натяк на продовження у фіналі, у той час, як Карпентер, якийвиступив у цьому проекті виконавчим продюсером, запевняє, що це останній фільм франшизи. Час покаже, хоча, мабуть, цикл справді варто завершити: оригінальні сюжетні ідеї для можливого продовження наразі взагалі не проглядаються.
Сонцестояння (2019, режисер Арі Астер)
Відео: planetakino
Почавши вправлятись у кіногорорі з, як на мене, не дуже переконливої «Реїнкарнації», режисер Арі Астер згодом зняв стрічку, яка з ймовірністю 99% стане найкращою з-поміж того, що ми бачили і ще побачимо до кінця 2019 року в цьому жанрі. Сумнівів у цьому не було вже після перегляду «Сонцестояння» влітку. Звісно, ця картина не стала першим зверненням до теми культів на кшталт того, про який йдеться у фільмі Астера. Передусім тут можна згадати «Плетену людину» та її ремейк. Проте постановник «Сонцестояння» вдався до безпрограшного прийому, наситивши стрічку оптимістичними світлими кольорами (переважно білий і жовтий) і тим самим повністю обеззброївши глядача. На тлі цих яскравих сонячних променів та усміхнених людей, вбраних у заквітчаний білий одяг, які, здається, випромінюють самий лише позитив від єдності з природою і задоволення життям, попервах не промайне навіть тінь підозри, що тут може бути щось негаразд. Ця омана, цей неперевершений і страшний контраст із тим, що ми побачимо далі, спрацьовує бездоганно і влучає в «десятку». У згаданій «Плетеній людині» зловісні «кістяки в шафі» мешканців острова вгадувалися мало не від самого початку, та й сувора шотландська природа, насичена темними тонами, створювала відповідний настрій. Що стосується однойменного ремейку з Ніколасом Кейджем у головній ролі, то він, на мою думку, вийшов значно слабшим від оригіналу за всімВідео: planetakinoа параметрами, а про порівняння із «Сонцестоянням» тут і зовсім не йдеться. Останнє ж, поза сумнівом, увійде в історію не тільки як найкращий кіногорор 2019 року, а й загалом в історію кіно як, мабуть, один із найсвітліших трилерів. Серед акторських робіт у стрічці варто відзначити передусім талановиту молоду британську акторку Флоренс П’ю, яка наразі радує кожним проєктом, починаючи від дебютної «Леді Макбет». Окрім неї, у «Сонцестоянні» також виокремлюється ще один молодий британський актор Віл Поултер.
Ми (2019, режисер Джордан Піл)
Відео: planetakino
Як і у випадку з Астером, якісний кіногорор вдався Пілу з другої спроби. До того був хоча й непоганий, але перехвалений фільм «Пастка», який навіть потрапив у номінанти на «Оскар» у головній категорії, а у підсумку виграв статуетку за найкращий сценарій. Наступний проєкт Піла «Ми» справляє вже набагато потужніше враження. Режисер вдало поєднав містичну складову із психологічно-соціальною: у стрічці присутні і потойбічне, і водночас спроба зазирнути на темний бік людської душі, де загадок і страшних знахідок може бути не менше. На перший план тут висунуто проблему «інакшості», тобто ставлення та співіснування з тими, хто не схожий на тебе, сповідує інші принципи та переконання, а це переростає вже у питання соціальне: зокрема йдеться про проблему мігрантів – одну з найгостріших для сьогодення. У такому жанрі, як фільми жахів, про соціальне нечасто згадують, але у картині Піла воно анітрохи не шкодить історії, а навпаки, робить її набагато цікавішою, додаючи інтриги та напруженості аж до фіналу, який особисто для мене став значною мірою несподіваним. Посприяв цьому і вдалий кастинг. Зокрема, Лупіта Ніонго зіграла у цій стрічці навіть цікавіше, ніж у «12 роках рабства», за яку отримала «Оскар». А ще дуже сподобалася у доволі несподіваній як для себе ролі Елізабет Мосс. Та й актори-діти впоралися чудово.
Прокляття Анабель 3 (2019, режисер Гарі Доберман)
Услід за першою у добірку найстрашніших фільмів потрапляє і третя частина історії про диявольську ляльку. Цілком непоганий режисерський дебют для Добермана. Цикл й далі тримає рівень, не втрачаючи ні напруги, ні інтриги, ані доз жаху, що він його наводить на глядача. Нічого нового у жанрі третє «Прокляття Анабель» не пропонує, але всі відомі та перевірені прийоми наразі працюють, створюючи у картині неповторну атмосферу містичного страху, самотності та безнадії у кращих традиціях Стівена Кінга. Проте, правду кажучи, ледь помітні наразі сліди втоми у франшизи вже можна розгледіти. Із задоволенням переглянув би ще з десяток фільмів про Анабель, адже стиль і смак творців циклу не можна не оцінити. Але боюся, що потенціалу вистачить щонайбільше стрічки на дві, та й то доведеться добряче посушити голову над цікавим сюжетом. Адже завершити треба так само гідно, як і почали. Щодо акторів, то Вера Фарміга знову поза конкуренцією. Багато в чому фільм «Прокляття Анабель 3» завдячує саме цій талановитій акторці. Як, втім, і весь цикл «Закляття» загалом.
Доктор Сон (2019, режисер Майк Фленеган)
Відео: planetakino
Екранізація продовження культового роману Стівена Кінга була, звісно, лише питанням часу, тим більше що у світового кінематографа знову підвищений інтерес до творів “Короля жахів”: знімають як фільми, так і серіали. Є дуже непогані проєкти. У повному метрі це передусім стрічка “Воно” Андреса Мускетті. У телеформаті теж непоганий доробок - “Касл-Рок”, “Містер Мерседес”, “Аутсайдер”... Це звичайно, лише кілька прикладів, за Кінгом в останні роки назнімали багато. Є, звичайно, і невдачі на кшталт “Темної вежі” та "Мобільника". Що ж стосується власне фільму “Доктор Сон”, то творча команда, як на мене, пішла правильним шляхом. Ця стрічка не схожа ні на вдалий серіал Міка Герріса 1997 року зі Стівеном Вебером та Ребекою Де Морней, ні тим більше на “Сяйво” Стенлі Кубріка, яке стало таким же культовим, як і його літературне першоджерело. Майк Фленеган зняв зовсім інше кіно — але цікаве та атмосферне, твір Кінга там упізнаєш у кожному кадрі. Так, порівняно з книгою, є зміни і часом суттєві, але головні месиджі автора передані, інтрига і напруга підтримуються майстерно, й у результаті картина не відпускає практично до останньої хвилини. Вгадали творці і з акторами. Юен Макгрегор чудово впорався з роллю дорослого Джека Торренса, щиро передавши його неоднозначність, душевний біль, сумніви та тягар відповідальності, який накладає на нього його чи то дар, чи то прокляття, але й рішучість та шляхетність - також. Дуже сподобався й юний Джейкоб Тремблей, який після “Кімнати” впевнено зростає як актор з кожним фільмом. З-поміж інших можна виокремити Ребекку Фергюсон Ємілі Елін Лінд та харизматичного Зана Маккларнона. Не припустився фільм і кастингових помилок загалом, тож за винятком пари затягнутих трохи більше, ніж треба епізодів, дорікнути “Доктору Сну” немає чим. Безперечно, один з найкращих кіногорорів 2019 року, який лише підтвердив те, що Стівен Кінг і далі не пасе задніх.
Дзеркала (2020, режисери Ендрю Мечем, Меттью Ведон)
Відео: UFD Independent Films
Піджанр так званих “дзеркальних” горорів має небагатий набір сюжетних інструментів, і успіх чи провал фільму дуже сильно залежить від вправності та фантазії режисерів і сценаристів. Дует постановників Ендрю Мечема й Меттью Ведона зі своїм завданням впорався, тож “Дзеркала” дивитися і цікаво, і захоплююче, і страшно. Чергове дзеркало подарує низку неприємних миттєвостей цікавим дівчаткам, які ж, певна річ, полізуть туди, куди їм потикатися зась. Зрозуміло, що таємниці дзеркала знову будуть не дуже приємні, як і у десятків його попередниць у стрічках минулих років. Проте цей простий за сюжетом фільм, який навіть і близько не претендує на культовість, як той самий “Доктор Сон”, дивитися цікаво завдяки знову ж таки вдало створеній атмосфері, за яку передусім хочеться подякувати художникам-декораторам і костюмерам, та майстерній акторській грі, нехай і не надто ефектній. Відповідного настрою додає і музика Крістіана Девіса. Що ж до акторів, то дует Едді Міллер та Елізабет Біркнер вийшов просто чудовим, та й решта учасників проєкту, яких не дуже багато навіть як для менш ніж півторагодинної стрічки, відмінно вписалися в історію. Серед них варто назвати Джин Броберг, Еймі Лінн Чедвік та Філіпа Броді, який грає, мабуть, одного з найзагадковіших персонажів у цій картині Фінальна крапка глядача теж навряд чи розчарує, адже вона як на мене, цілком логічна і відповідає логіці попередніх подій. Якихось неймовірних сюжетних колізій фільм не подарує, але й “джентльменський набір” жанру видасть у повному комплекті та майстерно складеним.
Нечестивий (2021, режисер Еван Спіліотопулос)
Відео: B&H Film Distribution Company
Цей фільм передусім про тих, кому конче потрібне диво і вони ладні його отримати тут і зараз, не надто переймаючись питаннями, які, втім, можна й треба ставити, адже зовні привабливі діяння можуть творити різні сили, які ще треба вміти, а головне - хотіти розгледіти за яскравою обгорткою. Окрім непоганої, хоча до певної міри й передбачуваної містичної складової, фільм порушує кілька важливих проблем стосовно віри і готовності йти за першим-ліпшим, хто назвав себе пророком. Піддаючись загальному захвату натовпу і майже зовсім вимикаючи критичне мислення. Є у цій непогано поставленій стрічці і кілька цікавих акторських робіт, з-поміж яких слід виокремити Крікет Браун та Джефрі Діна Моргана.
Закляття 3: За велінням диявола (2021, режисер Майкл Чавес)
Відео: planetakino
Чергова серія з популярного горор-циклу, знову напружена й страшна і знову непогано знята, не відпускає аж до останньої хвилини, хоча, знову ж таки, низку сюжетних ходів за всіма законами й канонами жанру прорахувати начебто й не складно. Дует Віри Фарміги й Патріка Вілсона знову впорався на “відмінно”, подарувавши чимало захопливих і напружених хвилин. Інші у цій горор-серії зазвичай лишаються трохи посунутими на задній план, не стала винятком і ця картина. Хоча за бажання можна відзначити ще й роботу Сари Кетрін Гук. Ну а шанувальникам “Володаря Перснів” напевно буде цікаво знову побачити на екрані Джона Нобла, який у славетній фентезі-сазі грав Намісника Гондору Денетора. Знову ж таки традиційно для стрічок на кшталт цієї багато питань про потойбіччя та його втручання у справи живих залишаться без відповіді, принаймні до наступної частини.
Втілення зла (2021, режисер Джеймс Ван)
Відео: Warner Bros. Pictures Ukraine
І знову стильний, у дечому характерний, а й у дечому й не дуже фільм жахів від Джеймса Вана. Деяким своїм “фішкам” постановник не зраджує принципово, і всі вони тут на місці. Стрічка міцно тримає глядача динамікою, напругою й інтригою. Останню добре підживили кілька цікавих й подекуди несподіваних сюжетних поворотів, які цього разу подарував нам Ван, і які прорахувати наперед доволі важко. Що стосується акторських робіт, то у цій стрічці на першому плані жінки, насамперед — дует Аннабель Воллес та Едді Гассон, проте запам’яталася й героїня Джин Луїси Келлі. Серед чоловічих ролей можна відзначити Джорджа Янга і Джека Ейбела. Загалом цей фільм став одним із тих, від якого я отримав набагато більше, ніж очікував. Чекаємо на нову несподіванку від Вана.
