Рівно рік тому ми вперше зустрілися з головою Національної комісії зі стандартів державної мови Орисею Демською.

Побачилися буквально через кілька днів після того, як завершилося формування персонального складу Комісії. Перші її засідання в 2020-му відбувалися у приміщенні Міносвіти, а голова Комісії на каві ділилася тим, що їй навіть страшно від «історичності» моменту, бо ж уперше в історії української мови вона стала символом державницької ідентичності й відбулося її фіксування як державної інституційно.

Ця інституція встановлює стандарти державної мови і забезпечує іспит на рівень володіння державною мовою для громадян та іноземців. Її очільниця на той момент перебувала у пошуку приміщення для Комісії й уявляла, якою вона буде через 100 років. Минув рік і, як відомо, за кілька місяців відбудеться перший іспит для державних службовців (писали про це тут), й Орися Демська зустрічає мене в гарному старовинному будинку на Несторівському провулку. 

СЕРТИФІКАТ – ЦЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ: Я МОЖУ КОМУНІКУВАТИ ВІД ІМЕНІ ЦІЄЇ ДЕРЖАВИ

- Яку хату Бог дав здибати першій Комісії з державної мови! – жартую я, розглядаючи білосніжну ліпнину на стелі (старовинним будинкам особливо пасують свіжі ремонти).

- Правда? – посміхається Орися Демська, і в момент проводить мені маленький історичний екскурс. – Отже, це провулок Несторівський. Ми собі придумали, що він названий на честь Нестора Літописця. Бо якби це було на честь льотчика Нестерова, це був би НестЕрівський провулок (сміється, роблячи наголос на Е), а не НестОрівський. А неподалік – Львівська площа. Це ж тут недалеко була Львівська брама, а трошки далі стояли гарнізони Українських січових стрільців у Першу світову війну. А вікна мого кабінету виходять на магазин зброї, то Леся Українка казала: «Слово, моя ти єдиная зброє». Тож у нашому відомстві можемо спостерігати весь арсенал: тут є раритетна «зброя», і нова «зброя». Словом, магазин зброї – це і комічно, й символічно.

- Як минув цей рік?

– Дуже-дуже важкий був рік, тому що паралельно працювали над кількома великими завданнями. Проходило наше становлення. Інституція – це нормативно-правові акти і створення апарату: посадові інструкції, положення про апарат та регламент Комісії – велетенська робота. Це перше.

Друге – це іспит на рівень володіння державною мовою. 16 липня 2021 року набирає чинності норма закону, яка визначає початок підтвердження рівня володіння державною мовою державними сертифікатами. А держсертифікат на рівень володіння державною мовою можна здобути лише після складання іспиту. Щоб запровадити іспит, необхідна низка документів. Ми над цим працюємо.

- Що вже чітко відомо про іспит, який повинні будуть складати держслужбовці й ті, хто хоче ними бути?

- Уже зрозуміло, що іспит буде комп’ютеризований. Коли ми починали роботу над іспитом, ми розглядали модель, яку застосовує УЦОЯУ (Український центр оцінювання якості освіти) до іспитування школярів. Але УЦОЯУ перевіряє якість освіти шляхом перевіряння знань, а ми перевіряємо рівень володіння мовою конкретної дорослої людини – це різні стратегії.

Пандемія трансформувала і прискорила наше життя. Тому ми вирішили робити електронний іспит: від моменту складання тестів на комп’ютері, виконання усної частини і до моменту, коли претендент підписує свою роботу електронним ключем і вона надходить на перевіряння до екзаменатора.

- Чиновники будуть складати іспит у спеціальних приміщеннях, так само як ЗНО?

- Так. Один із найважливіших організаційних моментів проведення іспиту – це розбудова іспитової інфраструктури. Закон каже, що Комісія може уповноважувати спеціальні установи проводити іспит. В уповноважених установах будуть спеціальні майданчики, де відбуватимуться самі іспити.

- Усну частину іспиту людина складає face to face викладачеві?

- Так. Це онлайн-розмова.

- Але з живою людиною?

- Так, ми плануємо з живою людиною – екзаменатором, хоча сьогодні щораз частіше звучать такі думки, щоб викладачів заміняли чат-боти, але це питання дискусійне.

- Цікаво, а ми потягнемо технічно таку новацію?

- Це думка Комісії: що більше іспит технологізований, то простіше нам буде його приймати. Якщо він погано технологізований, значить присутність людини дуже важлива. А людина – це час, гроші. Згідно з Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», іспит є безкоштовним, відповідно – на нього будуть витрачені державні ресурси. З одного боку, технологізований іспит дасть змогу заощадити державні кошти, з іншого боку – забезпечити прозорість. Віддаляючи претендента від екзаменатора, ми мінімізуємо корупційні ризики. Це критично важливо.

І нарешті ще один момент. Ми настільки звикли до традиційності української мови, що пов’язати українську мову з такою абсолютно інноваційною історією, збудованою на технологіях вже ХХІ століття, дуже важливо з огляду модернізації мовних практик. Це важливо і для уявлення про нашу мову як про модерну, сучасну, відкриту до ХХІ століття, яка займає своє місце і в комп’ютерному середовищі, й у державній службі, й в інших місцях, а не тільки бореться чи захищається.

- Про викладачів чат-ботів. З іншого боку, якщо чиновники з Одеси, з Херсона, які не факт, що знають мову, складають іспит людині, то можуть стараннями схилити до себе живого викладача – і їхня трійка може стати п’ятіркою, то якщо він сидить перед чат-ботом, його трійка ніколи не стане п’ятіркою.

- На жаль, так. Саме тому необхідно максимально застосовувати сучасні технічні можливості. Адже сертифікат про рівень володіння державною мовою – це як диплом про вищу освіту. Він пожиттєвий, безстроковий. Він засвідчує: я можу належно комунікувати від імені цієї держави державною мовою.

СЛУХАЙТЕ, ЧИТАЙТЕ, РОЗКАЗУЙТЕ ТА НАБУВАЙТЕ ЩЕ ОДНІЄЇ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

- Скажіть, я просто про себе порахувала, що якщо чиновник знає, що він у липні здає, і в нього є базовий рівень, то до іспиту можна підготуватися.

- Можна, буде весь набір документів, буде структура іспиту, програма іспиту, зразок іспитової роботи.

- Книжки, програми, можливо, дивитися телепрограми, можливо, поезії якісь?

- Треба читати вголос і багато слухати. Увімкніть собі на ТБ українськомовні канали, українські пісні. Просто треба зануритися в українську мову. І ще, що дуже-дуже важливо людям, для яких українська мова не є рідною, а тільки державною: відкрийтеся на іншу мову. Збережіть свою рідну мову, але набудьте іншої мовної ідентичності, бо це надзвичайно важливо.

Якщо ваша рідна мова буде збережена, вона буде сильною для вас, то ви до неї можете додати дуже багато різних мов, серед яких – мова твоєї держави. А тут уже виникає державницька відповідальність громадянина. Складати іспит на рівень володіння державною мовою будуть високопосадовці. Це справді ті люди, для яких існування держави є критично важливим.

- Іспит триває дві з половиною години, так?

- Орієнтовно іспит має тривати 2 години.

- Буде старий правопис чи новий?

- До 2023 року діють норми обох правописів. Правописні норми Комісія напрацьовує у консультаціях з Інститутом української мови, іншими науковими і науково-освітніми установами, схвалює стандарти державної мови у правописі, термінології, транскрипції й транслітерації.

- Ви висловилися, коли Окружний суд скасував норми правопису?

- Ми висловилися. Наша позиція така, що поки не завершена апеляційна процедура, та редакція правопису, яка була схвалена у 2019 році, є чинною. Зараз триває апеляційний процес. Я знаю, що Міністерство освіти і науки України вже подало апеляцію. Тому чекатимемо на результати.

- А ви учасники процесу?

- Ми не учасники процесу, тому що позов був до Кабінету міністрів України. Комісії як інституції на той момент ще не існувало.

- У вас від того рішення Апеляційного суду жодної ознаки агресії.

- У нас немає ресурсу на агресію. Якщо ми зараз витратимо купу енергії, нам не вистачить сили на системну методичну роботу. Комісія повинна напрацьовувати мовні стандарти й організовувати іспит. І ми усвідомлюємо, яка це велика відповідальність.

- Скажіть, для майбутніх студентів...

- Ми їх претендентами називаємо.

- Буде банк завдань якихось?

- Обов’язково. Зараз ми інтенсивно працюємо над тестовими завданнями. На перший рік ми просто дамо певний перелік зразків завдань, яких, зрозуміло, не буде в іспиті. З часом плануємо напрацювати достатню кількість тестів, щоб можна було виставити їх у відкритий доступ.

- Іспитування відбуватиметься в громадах чи в обласних центрах, чи де?

- Ми зараз орієнтуємося на Київ та обласні центри.

- Чекайте, вже 16 числа має бути понад 100 тисяч.

- Не зовсім так, 16-го лише початок. Крім того, закон зворотної дії не має. Тобто ті, хто вже на посадах, іспиту не складатимуть.

- Людина не зможе мати другий шанс?

- Може мати. Через 4 місяці претенденти можуть знову складати іспит.

- Ви будуєте лояльну систему. Зараз багато критикували штрафи, які запровадив мовний закон. У мене навіть виникли сумніви, чи не було це промахом.

- Правильно застосований інструмент, правильна послідовність дій, як це є в багатьох європейських державах, дає непоганий результат. Останній французький закон про мову надзвичайно категоричний, і французи навіть оштрафували одну трансконтинентальну компанію на пів мільйона євро.

Однак невдало застосований інструмент штрафування може бути вкрай негативною історією. Повинна бути задана певна траєкторія практик, виконання яких є обов’язковим до застосування інструменту негативного сприяння. Тобто, є позитивне стимулювання мови: курси, підтримка керівництва. Воно має передувати негативному стимулюванню мови. А негативне стимулювання мови, фактично – штраф, може бути застосоване тільки після всіх позитивних практик. Це взаємопов’язані речі.

- Скажіть, іспит буде єдиний для чиновників усіх рівнів?

- Так. За результатами можна буде отримати сертифікат про достатній або високий рівень. Якщо ви маєте достатній рівень і хочете скласти на високий, ви можете це зробити. Якщо ні – достатнього достатньо. Проте якщо роботодавець хоче диференціювати своїх співробітників за рівнем володіння державною мовою, він може це робити.

- А скажіть, що за іспит для претендентів на громадянство?

- Так само відбуватиметься з 16 липня. Тільки іспит на рівень володіння державною мовою для осіб, які повинні володіти і послуговуватися державною мовою під час виконання службових обов’язків, й іспит на громадянство – регулюються різними статтями і по-іншому формуються. Для іноземців передбачений класичний європейський іспит з рівнями від А1 до С2. Ми на сьогодні орієнтуємося на рівень В1, який необхідно мати для набуття громадянства. Тут ми консультувалися з Державною міграційною службою України, з інституціями, які безпосередньо працюють над викладанням української мови як іноземної. 

- Ви бачите той великий прорив, який з мовою відбувся за останні два роки?

- Прорив бачу. Але не думаю, що йдеться про два роки. Це відбулося за моє улюблене століття. Дивіться, у 20-х роках ХХ століття місто було російськомовним, але була політика українізації. Всі кажуть, що українізація не вдалася. Ще й як вдалася, тому що шкільництво стало українськомовним і вже не можна було звернути назад.

Знаєте, які закони прийняла значна більшість колишніх союзних республік у кінці ХХ століття? Закони про свої мови. Закони про державну мову прийняли Україна, Білорусь, Грузія, балтійські держави. Закони про державну мову передували колапсу імперії. Відповідно, закорінені вони були в нас у цю політику українізації.

На момент початку українізації скільки словників було? Фахових – майже не було. А у цей період вийшло далеко за два десятки словників упродовж 2-3 років. Це російсько-українські термінологічні словники. Тобто, у цей час розвивається найважливіша інтелектуальна сфера суспільства – термінологія.

- Під час української революції фактично?

- Так, фактично до 30-х років ХХ століття виходять словники. Єфремов, Кримський, Грінченко – це ще в нас абсолютно традиційний, зорієнтований на рустикальну історію словник, а Єфремов/Кримський – це абсолютно модерний словник, там розбудована інтелектуальна частина.

Далі, через голод і дві війни, наприкінці 1990-х ми отримуємо закони про державні мови і, зокрема, закон про українську мову як державну. Так, радянський, але він про державну мову. Після цього – Конституція з 10-ю статтею. І, врешті, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – це завершення парадигми, яка почалася у 20-х роках ХХ століття, і початок нової – державницької. Ось тут ми зараз починаємо будувати іншу історію – державну мову.

- І я сьогодні ходжу й думаю: Київ став як Львів. І мені здається, що це відбулося за два роки. Правду ви кажете, що за сто.

- За сто, за сто. Просто, коли люди живуть у часи таких великих змін, вони не відчувають цього. Це як Французька революція. Коли люди жили в часи Французької революції, вони не думали, що це початок нового світу. Так само ми зараз. Моя сестра (Леся Демська – письменниця, літературний критик – ред.) мала інтерв’ю про Лесю Українку. Вона каже, що до Шевченка ми доросли в 1991-му році, коли створили свою державу. До Франка ми доросли у 2014-му році з Революцією Гідності. Шевченко писав про народ, Франко чітко вже бачив громадянина. Шевченко – це народ і країна, Франко – це громадянин і держава, а Леся Українка – це українець світового класу, людина світу. І ми тепер у рівні з іншими державами маємо ті самі практики, що й французи, і німці, й італійці, й чехи, і фіни.

- Не те, щоб зовсім, але, дасть Бог, доживемо – і ми побачимо.

- У мене є ще одна мрія. Я дуже хочу знайти в Києві місце сили, щоб там поставити біло-сіро-прозору будівлю з металу, бетону і скла. Щоби ця будівля була як Ейфелева вежа в Парижі, яка колись розірвала простір, але на сьогодні стала символом Парижа і Франції. Так от, будівля з металу, бетону і скла в сильному місці Києва, яка розірве парадигму, – оце буде та будівля, яка говоритиме про Київ ХХІ століття, про мову ХХІ століття, про державу ХХІ століття.

- І що там буде?

- А там буде Національна комісія зі стандартів державної мови.

Лана Самохвалова, Київ