Кіносічень: між мріями та жахом

Дехто з глядачів може вирішити, що опис сучасної цивілізації і нагадування про історичні трагедії, які можна побачити у січневих стрічках, не надто налаштовують на святковий лад, проте його оптимістичний побратим зверне увагу швидше на наявні в них свідчення людської стійкості та кінцевої справедливості світоустрою, які можуть зміцнити наше внутрішнє переконання, що 2022-й стане для нас більш щасливим, ніж попередній рік.

З 6 СІЧНЯ

Король Річард / King Richard

Стрічка Рейнальдо Маркуса Ґріна, як і його попередні роботи, «Монстри та чоловіки» і «Джо Белл», заснована на реальних подіях і містить виразний правозахисний посил. У центрі сюжету - небагата робота чорношкірого охоронця (Вілл Сміт), який намагається переконати тренерів, що дві його юні дочки є геніальними тенісистками. Ці доволі незвичайні фантазії, які можна пробачити батьківському марнославству, несподівано починають набувати реальних контурів, коли наставник Джона Макінроя і Піта Сампраса дозволяє його дочкам, Вінус і Серені, вийти на корт і продемонструвати свої нібито неабиякі здібності.

У цій розповіді про сходження сестер Вільямс на спортивний олімп акцентується на зусиллях, яких докладає їхній батько, що видався би недалеким прожектером, якби його плани не призвели до настільки вражаючого успіху, і який у прагненні реалізувати ці плани проявляє таку деспотичність і навіженість, що навіть кінцевий результат його зусиль не здається таким, який повністю їх спокутує. Втім, автори, змішуючи жанрову сентиментальність і публіцистичний запал, виправдовують героя зображенням тих соціальних вад, від яких довелося страждати Річарду, і від яких він намагається убезпечити своїх дітей.

Афект / Surge

…Увидал с тоской суровой
Рыхлую жену,
Обозвал ее коровой
И, как ключ, пошел ко дну.

Подібно до нещасливого персонажа вірша Саші Чорного, який поступився умовлянням «безумного беса протеста», головний герой повнометражного дебюту британця Енейла Карії одного чудового дня втрачає над собою контроль. Цей співробітник безпеки аеропорту, сором'язливий холостяк, загальний предмет для жартів і таємний шанувальник однієї з колег, мабуть, з самого початку розповіді видається занадто тихим і спокійним, щоб не викликати занепокоєння. Спусковим гачком для вивільнення темних бажань, які стримують правила гарного тону і моральні вимоги, стає святкування його сорокаріччя, чергова межа невдачливості і нікчемності.

Головну роль майстерно виконав Бен Вішоу, який отримав за свою роботу спеціальний приз журі кінофестивалю "Санденс". Українським глядачам фільм був вперше представлений в рамках Одеського кінофестивалю.

З 13 СІЧНЯ

Щедрик

У новій стрічці Олесі Моргунець-Ісаєнко, як і в її дебютному фільмі «Казка про гроші», екранізації повісті Володимира Короленка «Судний день, або Йом-Кіпур», також знайшлося місце важким, часом драматичним відносинам представників різних народів і культур. При цьому місце нечистої сили з «Казки» зайняли представники каральних органів Радянського Союзу і Третього Рейху. Дія розгортається у Станіславові, якому невдовзі, після вступу частин Червоної Армії, належить стати Станіславом. Головна героїня - молода вчителька музики, яка навчає основам вокалу дітей з навколишніх районів. Коли з початком Другої світової загарбники, що змінюють одне одного, оголошують то одну, то іншу категорію населення ворогами своїх режимів, квартира вчительки перетворюється на притулок, в якому переховуються діти тих, з ким розправилися нацисти і енкаведисти.

Стрічка Моргунець-Ісаєнко створена в копродукції українських і польських продюсерів, з українського боку гроші були виділені Держкіно.

З 20 СІЧНЯ

Стоп-Земля

Повнометражний дебют Катерини Горностай став однією з головних подій українського кінороку, завоювавши призи іноземних кінофестивалів («Кришталевий ведмідь» конкурсу Берлінського МКФ Generation 14plus) і головні нагороди вітчизняної кіноспільноти – Гран-прі і призи журі за найкращий фільм і найкраще акторське виконання Одеського кінофестивалю, а також п'ять статуеток «Кіноколо», в тому числі за «Найкращий фільм року».

Детальніше про фільм ми писали в рамках матеріалів з Одеського МКФ.

Тиха ніч / Silent Night

«Гості з'їжджалися на дачу... ». Кілька університетських друзів зі своїми родинами збираються у загубленому серед лісових просторів маєтку, щоб відсвяткувати Різдво. Під зовнішньою дружелюбністю ховаються старі чвари і непрощені образи, які герої намагаються приховати із зусиллям, що лише підсилює напруженість. Спочатку фільм видається цілком прохідною і не надто переконливою комедією про зустріч однокурсників, проте ексцентрична поведінка персонажів зрештою отримує роз'яснення.

Дебютний фільм британки Камілль Ґріффін можна назвати, поряд із «Не дивись вгору» Адама МакКея, одним з найоригінальніших апокаліптичних фільмів, що знайшло відображення у визнанні стрічки на кінофестивалі нестандартної фантастики у Сіджесі, де «Тиха ніч» була удостоєна призу глядацьких симпатій і нагороди основного журі за найкращий сценарій.

Алея жаху / Nightmare Alley

Поставлена за романом Вільяма Лінзі Грешема "Алея жаху" однойменна стрічка Едмунда Ґулдінга, що вийшла у 1947-му році, попри чудовий акторський ансамбль на чолі з Тайроном Павером і характерне для film noir поєднання похмурої вишуканості та іронії, не викликала особливого схвалення критиків і згодом не набула статусу класичної. Якщо перших глядачів фільму відлякувала реалістичність зображення порочних пристрастей героїв, для сучасної аудиторії розповідь видалася надмірно повчальною.

Іменитий мексиканець Гільєрмо дель Торо, який завжди тяжів до нуару, дав новий шанс отримати визнання цій історії про спритного і чарівного пройдисвіта, який починає на підмостках бродячого цирку свій шлях до слави ясновидця і медіума. Головну роль у новій версії виконав Бредлі Купер.

Олександр Гусєв. Київ