U-LEAD розповідає громадам про особливості діяльності закладів культури під час війни
Про це Укрінформу повідомили у U-LEAD.
Тут зазначають, що основне завдання менеджерів громад, які відповідають за культуру, - мінімізувати ризики для персоналу та шкоду для підзвітного майна. В разі небезпеки під час обстрілів або окупації, в першу чергу необхідно думати про збереження життя і безпеку людей.
На цьому наголосили спікери інформаційної сесії на тему «Діяльність закладів культури у воєнний час – збереження культурної спадщини», яку організував Регіональний офіс «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області.
Під час заходу експерти поінформували учасників щодо діяльності закладів культури у воєнний час, трудові відносини та відпустки, а також надали практичні рекомендації щодо збереження культурної спадщини та бібліотечного фонду.
«Культура – це м’яка сила. Вона здатна повернути українців до нормального життя в новій воєнній реальності і надихнути їх на перемогу. Від представників культурної сфери ми отримали дуже багато запитів, пов’язаних саме з їхньою діяльністю під час воєнних дій», – зазначила керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області Олена Тертишна.
За словами начальниці Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА Наталії Першиної, під час воєнного стану інфраструктурні об’єкти культурної сфери переходять у підпорядкування громаді. У будинках культури та інших закладах можуть облаштовуватися прихистки, центри волонтерства та допомоги, єдиною забороною є їх використання у воєнних цілях. Працівники закладів культури виконують рішення голови громади.
Радник з питань муніципальних фінансів та управління Андрій Мужевський зазначив, що працівників за їх згодою можуть залучати до іншої діяльності: волонтерство, організація прихистків, виконання робіт з благоустрою тощо. Експерт надав роз’яснення щодо особливостей трудових відносин у воєнний час, зокрема щодо оплати простою робітників, надання відпусток тощо.
Особливу увагу під час інформаційної сесії приділили організації евакуації та знищення важливої інформації.
«Повинен бути алгоритм евакуації майна і персоналу закладів культури в разі потреби. Документи та архіви мають бути впорядковані та оцифровані, збережені у "хмарі" та скопійовані на носіях, за можливості вивезені у безпечне місце. Також слід приділити увагу збереженню цінностей і їх захисту. Якщо є загроза окупації, працівники закладів культури повинні розуміти, яку інформацію необхідно знищити, щоб вона не потрапила до рук ворога. Окупанти в першу чергу шукають дані про учасників АТО, волонтерів, громадських діячів та активістів», - зазначила Першина.
Вона також додала, що важливими завданням місцевого самоврядування є моніторинг пошкоджень об’єктів та закладів культури, закладів туристичної сфери, історичних пам’яток, релігійних споруд, об’єктів нематеріальної спадщини тощо.
Також під час інфосесії учасникам нагадали про деколонізацію та декомунізацію, яка триває в Україні. Радниця з питань місцевого самоврядування та децентралізації Вікторія Троценко нагадала учасникам про правові основи заборони пропаганди символіки та порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму, зокрема про Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", який чинний з 2015 року.
Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
