Скіфське золото: Судові баталії у Нідерландах і викрадені з Мелітополя експонати
У жовтні 2021 року Апеляційний суд Амстердама ухвалив, що «скіфське золото» має повернутися в Україну. Це рішення суду стало великою перемогою України, але не остаточною. Юридична війна в Нідерландах за експонати триває вже 8 років. І наступна битва має відбутися у Верховному суді в Гаазі. Судові баталії почалися 2014 року, коли Амстердамський музей Алларда Пірсона не міг визначитися щодо того, кому повертати цінну колекцію після закриття виставки в Нідерландах і окупації росією Криму, звідки переважна частина музейних об’єктів у 2013 році відправилася у виставкове турне.
Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря» складалася з колекцій п’яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири – у Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес). Поки триває судова тяганина, колекція, орієнтовна вартість якої 10 млн євро, зберігається у музеї в Амстердамі. І після остаточного рішення Верховного суду Нідерландів, музей Алларда Пірсона з чистою совістю зможе передати експонати стороні, яка одержить фінальну перемогу. І Україна має на це дуже великі шанси.
Однак, чи зможе Україна забрати золото додому, де точиться війна, а росіяни безжально нищать національні цінності та грабують музеї. Зокрема, загарбниками було викрадено скіфське золото із захопленого Мелітополя. В Україні відкрили кримінальне провадження. За даними слідства, історико-культурні цінності з Мелітопольського краєзнавчого музею росіяни поцупили у квітні цього року. Серед вкраденого була колекція скіфського золота, яку археологи знайшли у 1950-х роках. Слідчі СБУ у Запорізькій області розпочали досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч.1 ст.438 КК України).
Отже, які міжнародні механізми захисту можуть допомогти Україні відновити історичну справедливість, повернути експонати та покарати російських варварів за знищення та викрадення культурних цінностей.
БИТВА ЗА СКІФСЬКЕ ЗОЛОТО У ВЕРХОВНОМУ СУДІ В ГААЗІ
Рішення Апеляційного суду Амстердама на користь України стало важливим не лише з юридичної точки зору, а й тому, що цивілізований світ вкотре побачив справжнє обличчя росії, яка веде брудну гру на всіх фронтах. І ховаючись за так званими кримськими музеями, 26 січня 2022 року таки подала касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама щодо повернення «скіфського золота» Україні.
Нідерландські адвокати, які представляють інтереси України у цій справі, були певні, що опоненти підуть у Верховний суд Нідерландів і заперечуватимуть застосування Закону України «Про музеї і музейну справу» і наказу, виданого Мінкультом у 2014 року щодо повернення музейних колекцій до Києва, мовляв, до чого тут українське законодавство. Однак, як українське законодавство, так і міжнародне право свідчать на користь повернення експонатів в Україну. Зокрема, Конвенція ЮНЕСКО 1970 року про заборону та запобігання незаконному ввезенню та передачі права власності на культурні цінності. Отже, Україна має всі шанси на перемогу у фіналі – на рівні Верховного суду.
«Коли справа доходить до Верховного суду, то важливо розуміти, що Верховний суд не вивчатиме всю справу спочатку. На цьому етапі важливими є лише питання права, а не факти. Він може лише встановити, чи правильно суд попередньої інстанції застосував закон і чи він слідував правилам процедури», – зазначив у коментарі власному кореспондентові Укрінформу в Гаазі Герт-Ян ван ден Берг, адвокат нідерландської фірми Bergh Stoop & Sanders з команди, яка захищає інтереси України у справі про «скіфське золото».
Також схоже, що так званим кримським музеям буде доволі складно у Верховному суді. Адже після повномасштабного вторгнення росії у цивілізованому світі важко знайти охочих представляти її інтереси у суді. Видатні юристи світового рівня не хочуть ризикувати своєю репутацією та припиняють свою співпрацю з рф.
«Houthoff – юридична фірма, яка представляє інтереси кримських музеїв, є організацією, яка донедавна представляла російську державу та інші пов'язані з нею сторони у багатьох справах у минулому та сьогоденні. Ще недавно її представники заявляли, що переглянуть, чи можуть вони все ще представляти таких клієнтів», – зазначав Герт-Ян ван ден Берг.
У свою чергу, Андрій Пилипенко, адвокат АО «Сергій Козьяков та Партнери» з команди у справі «Скіфського золота», у коментарі Укрінформу повідомив, що Houthoff уже надіслала Верховному суду відмову представляти клієнта у справі. І це фактично означає, що у майбутньому вони більше не представлятимуть російські кримські музеї у Верховному суді Нідерландів.
«Вже маємо їх повідомлення. Ми вважаємо, що вони не відразу відмовилися від ведення справи для належної передачі матеріалів і документів наступнику – іншій юридичній фірмі, яка не вважатиме порушенням етики представляти незаконні утворення у вигляді «російських кримських музеїв» у абсурдному намаганні росії обманом заволодіти культурним надбанням України. Водночас судова справа триватиме, і навіть якщо в певний момент будь-яка із сторін не має юридичного представництва, такій стороні буде надано можливість найняти нових представників і час для підготовки позиції у справі», – пояснив він.
За словами Герт-Яна ван ден Берга, у березні 2022 року Україною також подано власну касаційну скаргу, в якій ми просимо розглянути Конвенцію ЮНЕСКО 1970 року як основну правову підставу повернення Україні музейних колекцій (як це зазначав суд першої інстанції).
Адвокат Андрій Карнаухов, партнер АО «Сергій Козьяков та Партнери» з команди у справі «Скіфського золота», підкреслює: «Справа в тому, що Україна виграла як першу, так і апеляційну інстанції, проте з різним обґрунтуванням. Суд першої інстанції надав перевагу міжнародному праву і Конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою культурні цінності належать Україні як державі і повинні бути передані уповноваженому органу України. Апеляційний суд зазначив, що музейні об'єкти є культурним надбанням народу України, і розпоряджатися ними за українським правом має уповноважений орган – міністерство культури (зараз міністерство культури та інформаційної політики – ред.), яке у 2014 році видало відповідний наказ про перевезення колекції з АРК до Києва».
За словами Андрія Карнаухова, так чи інакше, обидва попередні суди, хоч і використали різні обґрунтування, зійшлися у своїх висновках щодо права України на скіфське золото. «Тому якщо Верховний суд відмовиться, наприклад, підтримувати суд першої інстанції і застосовувати Конвенцію ЮНЕСКО як основний міжнародний інструмент для обґрунтування свого рішення, він може повернутися до українського права та залишити в силі рішення апеляційного суду. Взагалі, позиція держави України добре обґрунтована при будь-якому сценарії, а висновки судів не є взаємозаперечними», – підсумовує він.
Також очікується активізація у процесі держави Нідерланди та отримання гарантій на міждержавному рівні щодо належного подальшого збереження музейних колекцій у Нідерландах, в тому числі, у разі необхідності, до моменту стабілізації ситуації в Україні, якщо це буде запитано українською стороною.
«Рішення Верховного суду очікуємо десь на початку – у середині 2023 року, проте з огляду на обставини, цей розклад може змінитися. Міністерство юстиції разом з МКІП, МЗС та адвокатами повноцінно готується і, як і раніше, надає переконливі аргументи та докази в рамках розгляду справи у Верховному суді Нідерландів», – наголосила в коментарі Укрінформу директор департаменту міжнародних спорів міністерства юстиції Анна Тищенко.
ВИКРАДЕННЯ ЕКСПОНАТІВ З МУЗЕЮ МЕЛІТОПОЛЯ
Україна з нетерпінням чекає на повернення експонатів. Однак, якщо виставка в Амстердамі до окупації Криму фактично врятувала скарби, і поки триватимуть судові баталії, близько 500 експонатів і надалі зберігатимуться у сховищі музею Алларда Пірсона, то виникає питання щодо долі українського золота скіфів із музею Мелітополя, який сьогодні тимчасово окупований російськими військами. Рашисти захопили Мелітопольський міський краєзнавчий музей, в експозиції якого було скіфське золото.
«Найголовніше зараз – це ідентифікувати, які зразки, з якої колекції і ким були викрадені, куди вивезені. Цим вже займаються СБУ та українська прокуратура у взаємодії з іншими державними органами та культурними інституціями. Як відомо, провадження відкрито за фактом порушення законів та звичаїв війни. Коли у нас буде повноцінна картина того, що відбулося, ми разом із міністерством закордонних справ і адвокатами зможемо оцінити юридичні перспективи звернення у профільні міжнародні інстанції», – зазначила Анна Тищенко.
Водночас викрадення музейних предметів у Мелітополі може підпадати під дію Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.
«Наприклад, росія – як країна-учасник збройного конфлікту – зобов’язується запобігати вивезенню з тимчасово окупованої нею території України культурних цінностей, а також після припинення воєнних дій повинна повернути якимось чином вивезені культурні цінності Україні. Такі цінності ніколи не стягуються з держави-агресора як воєнні репарації», – зазначив Укрінформу адвокат Андрій Пилипенко.
Крім того, держави-учасниці конвенції зобов’язуються в рамках кримінального законодавства здійснювати всі доступні заходи, направлені на ідентифікацію осіб, які вчинили або наказали вчинити злочин у вигляді викрадення культурних цінностей під час збройного конфлікту.
«Тобто росія повинна також відкрити кримінальне провадження з метою знайти винних, хто вивозив або віддавав накази вивозити музейні об’єкти. Очевидно, що вони цього не зроблять, оскільки викрали культурні цінності навмисно. Таким чином, з великою вірогідністю росія, на додачу до порушень низки існуючих принципів та норм міжнародного права, порушує черговий міжнародний договір, на цей раз у сфері захисту культурного надбання інших народів», – каже Пилипенко.
ПОВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗОЛОТА СКІФІВ
Водночас нідерландський адвокат Герт-Ян ван ден Берг наголошує, що існує безліч варіантів судових позовів, зокрема Міжнародний суд ООН у Гаазі.
«Позов проти росії може бути поданий через Міжнародний суд ООН у Гаазі. І Україна, і росія прийняли його юрисдикцію. Будучи членом ООН, росія автоматично є стороною Міжнародного суду ООН. Крім того, Україна та росія підписали Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, згідно з якою, наприклад, є прецеденти визнання держав відповідальними за знищення культурної спадщини», – каже адвокат.
Водночас, за його словами, росія постійно заявляє, що Міжнародний суд ООН не має юрисдикції у справах України. І хоча рішення Міжнародного суду ООН є остаточними та обов’язковими до виконання, у нього немає засобів щодо примусового виконання.
У випадку якщо викрадені артефакти з'являться на міжнародному ринку, застосовується Конвенція ЮНЕСКО 1970 року, яка говорить про те, що кожна держава-учасниця цієї Конвенції також зобов’язується відповідно до її законів: запобігати будь-якій незаконній передачі володіння культурними цінностями та їх подальшому незаконному ввезенню.
Також пограбування та знищення національного культурного надбання вважається військовим злочином відповідно до статуту Міжнародного кримінального суду.
«Бойовий дух українського народу та його стійкість мають виняткове значення. Крім того, ми сподіваємося, що реєстр Artloss (міжнародний реєстр втрачених культурних цінностей – ред.), Інтерпол, судові справи у Міжнародному суді ООН та інших юрисдикціях допоможуть повернути втрачене», – наголосив нідерландський адвокат Герт-Ян ван ден Берг.
Однак, окрім судових процесів, росія вже має реакцію цивілізованого світу на свої дії – її фактично викреслено з усіх сфер культурного життя. Так, філія Ермітажу в Амстердамі, яку було відкрито у 2004 році, ще 3 березня оголосила, що через напад росії на Україну розриває усі зв'язки з однойменним державним музеєм у Санкт-Петербурзі. Особливість цього музею-філії полягала в тому, що він не має власної колекції. Все, що виставлялося, фактично належить російському Ермітажу та ввозилося до Нідерландів виключно для тимчасового експонування. Однак зараз після того, як рф показала своє справжнє обличчя ґвалтівників, вбивць, мародерів, то про який обмін культурою може йти мова? До того ж ніхто не хоче заплямовувати свою репутацію та роками судитися, адже немає жодних гарантій, що росіяни повертатимуть взяті експонати у разі обміну цінностями та експозиції на території рф.
Ірина Драбок, Гаага
