3D-моделі в доповненій реальності: старожитності музею в Пирогові оцифрують
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Директор ТОВ «ТОП ПРОЕКТ» Влад Тіунов зазначив, що підписаний меморандум про співпрацю передбачає у перспективі оцифрування всіх споруд на території музею, а також відтворення їх тривимірних моделей в режимі доповненої реальності.
«Найперше – треба захистити культуру, бо без неї все втрачає сенс. Культура – це є нація, а нація – є все», - зазначив Тіунов.
Повномасштабне вторгнення росії поставило перед українською музейною спільнотою вкрай важливе завдання – збереження культурного надбання України. Зокрема, ця проблема постала й перед Музеєм просто неба в Пирогові, який зібрав на своїй території близько 300 пам’яток XVI – XX ст.
За словами заступниці генерального директора з культурно-просвітницької діяльності музею Анастасії Колодюк, співпраця з командою «ТОП ПРОЕКТ» розпочалася саме з найдавніших старожитностей, які не піддаються евакуації.
«Найперше, про що ми домовилися, буде оцифрування іконостасів музею, які у воєнний час найважче й найдовше евакуювати, бо це вмонтовані ікони. Тому наша директорка Оксана Старак-Повякель просила врахувати саме цей момент і розпочати з найдавніших іконостасів XVI, XVIІ, ХІХ ст. Ми також вже почали працювати над оцифруванням нашої хати із села Самари (1587 р.), яка вважається найдавнішим зразком дерев’яної архітектури взагалі в Європі», - розповіла вона.
Створення тривимірних моделей українських старожитностей, на думку підписантів, сприятиме їхньому збереженню та водночас вирішуватиме завдання реконструкції, оскільки «оцифрування - це повноцінна 3D-модель із розмірами 1:1 й з усіма деталями та елементами».
Директор «ТОП ПРОЕКТ» зазначив, що високоточну 3D-модель пам’ятки можна створити завдяки лазерному обладнанню й фотокамері високої роздільної здатності. "Наприклад, покрівля хати оцифровується з дрону із лазерним модулем. Так ми отримуємо хмару точок, яка потім за допомогою програмного забезпечення обробляється, і на постобробці 3D-дизайнер доводить модель до ідеалу», - зазначив він.
Також новітні технології, на думку команди, здатні розвинути потенціал музею.
«Людина приходить додому й за допомогою смартфона відтворює або на столі, або на долоні будь-який об’єкт», - розповів Тіунов.
Заразом заступниця директора музею підкреслила, що сучасні технології допоможуть залучити до української культури людей, які не мають змоги відвідати музей, а також зацікавити дітей, які «майже все сприймають через екран смартфона».
Саме тому, як зауважив Тіунов, цифровий світ може бути воротами в реальний, однак не може його замінити.
«Навіть запах в стародавній церкві чи будиночках – його не можна передати через цифру. Цифровізація – це можливість доповнення та збереження культури для популяризації», - підкреслив він.
За словами Колодюк, перед НМНАПУ потреба в оцифруванні фондів постала вже давно, однак на втілення масштабних проектів не було фінансування:
«Ми не перший рік намагаємося оцифрувати хоча б частину наших фондів. Ми подавалися на гранти, однак поки не знайшли на це фінансування. Також ми не мали поки можливостей оцифрувати пам’ятки великої архітектурної форми: ми робили фото, відеоряд (про церкву нашу, де навколо гелікоптерами знімали), але як такого проекту, спрямованого на збереження пам’яток на території музею, у нас не було», - розповіла вона.
Тож, як підкреслила Колодюк, колектив музею « дуже зрадів тому, що команда «ТОП ПРОЕКТ» запропонувала таку допомогу».
Тіунов, у свою чергу зауважив, що робота з оцифрування культурного надбання здійснюється на волонтерських засадах. «Зараз складний воєнний час, і кожен робить те, що в змозі. Ми працюємо на волонтерських засадах, безкоштовно, щоб зберегти культурну спадщину. Це важливо, і я бачу в цьому шляхетну велику місію», - підкреслив він.
Заразом директор ТОВ «ТОП ПРОЕКТ» зазначив, що обмежена кількість фахівців не дає реалізувати роботу в повному масштабі: «одночасно ми не можемо оцифрувати 5 чи 6, чи 8 музеїв». Наразі компанія планує звертатися до грантів, зокрема ЮНЕСКО, «суто для того, щоб масштабувати цей проєкт, щоб встигнути зробити якомога більше».
Як повідомляв Укрінформ, із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну зафіксовано 407 воєнних злочинів російських військ проти культурної спадщини України.
Фото: Національного музею народної архітектури та побуту України
