У Легедзиному на Черкащині показали унікальні трипільські артефакти
Заповідник “Трипільська культура” в селі Легедзине на Черкащині у липні організував науковий круглий стіл до 115-річниці з дня народження поета, археолога й політичного діяча Олега Ольжича — сина поета Олександра Олеся (Кандиби). Відомого діяча ОУН і видатного археолога німці вбили в 1944 році. Уперше з початку війни росії проти України у двоповерховому приміщенні місцевого музею показали виставку 20 трипільських артефактів. З 24 лютого вся експозиція перебувала у сховищі.
Артефакти, досліджені Ольжичем
— Для виставки зробили виняток. Демонструємо речі раннього Трипілля, які знайшов керівник Дністерської археологічної експедиції Дмитро Чорновіл, розкопуючи перші трипільські поселення. Це неподалік тих місць, де у 1937 році проводив розкопки Олег Ольжич. З першого дня війни Дмитро у Збройних силах України. Усією спільнотою ми збираємо кошти йому на квадрокоптер, — розповідає директор заповідника “Трипільська культура” Владислав Чабанюк.
У музеї демонструють невеликий фільм про Олега Ольжича. Директор розповідає, що окрім політичної роботи на посаді заступника ОУН та поетичної творчості випускник Карлового університету в Празі Олег Ольжич був відомим поетом та археологом.
— У 1937 році в селі Шипинці на Буковині розкопували трипільські поселення на території, що межувала з СРСР. Саме Ольжич описав їх і розробив періодизацію трипільської культури для Дністровського межиріччя, яка актуальна й досі. Знайдений там посуд згодом демонструвався в Австрії й зараз перебуває в австрійських музеях. Показати їх тут ми не маємо можливості. Однак відома майстриня і реставраторка трипільських старожитностей Людмила Смолякова з Києва відновила в автентичний спосіб без застосування гончарного кола посуд, “зерновики”, предмети побуту, які описав Олег Ольжич. Фарбувала їх тією ж фарбою, яку використовували трипільці. Вона трохи яскравіша ніж на тому оригінальному посуді, який зберігається в наших фондах. Зараз саме ці копії ми показали у першій залі виставки.
Макети трипільських хат, посуд і перша мідь
У другій демонструються речі, знайдені Дмитром Чорноволом у ранньотрипільському поселенні Піщаній на Черкащині та на Буковині. Експонатам близько 6-7 тисяч років. Найцікавіша — майже ціла фігурка вагітної жінки з чудернацькою формою голови. Це зразок трипільської антропоморфної пластики.
— Навколо цієї фігурки вже в наш час склали багато легенд, — розповідає Владислав Васильович. — Річ у тім, що всередині неї є невеликі глиняні кульки. Якщо потрясти, то чути, як вони стукають там. Тобто це єдина фігурка, яка ще й звучить. І звучить вона так само, як і майже 6 тисяч років тому. Кілька жінок навмисне приїздили сюди на екскурсію із проханням потрясти фігурку. Вони вважають, що це допоможе завагітніти. Я не дозволив, бо це ж музейний експонат.
Поруч із фігуркою лежать чотири мідні намистинки.
— Можна сміливо казати, що це перший метал, який був добутий на території такої нині металургійної країни, якою є Україна, — каже директор заповідника. — До трипільців металу в Україні не було.
Владислав Васильович показує модель трипільської хати.
— За 130 років розкопок трипільської культури більш-менш цілих моделей будинків було знайдено заледве з десяток. Якось Дмитро Чорновіл знайшов одну неподалік від Легедзиного — біля річки Синюхи між нинішніми селами Піщана та Лоташеве. Тоді ми ще не мали у власності свого приміщення, але вдалося упросити не відправляти цю модель на Київ. Зараз ми тримаємо у фондах музею вже 4 макети трипільських будинків. Попри все вони залишаються дуже рідкісними.
Далі Чабанюк показує теж рідкісний біноклеподібний посуд, якому 6 100 років.
— Отам, де біла глина — це місце, яке було відсутнє й реставратори доліпили його сучасним матеріалом.
— Одну таку посудину в нас украли на розкопках просто під час наукової конференції, — вставляє репліку присутній тут учений-секретар Інституту археології Олексій Корвін-Піонтровський.
Останнім Владислав Чабанюк показує горщик із зерном горобейника та черпаки, зроблені із рогів оленя.
— Оцей великий горщик був заткнутий фігуркою малого горщика. Всередині зберігалося зерно горобейника. Його знайшов Дмитро Чорновіл у поселенні Ожеве на Буковині. Хоча зерно пролежало в горщику кілька тисяч років, але основні його властивості збереглися.
Після екскурсії учасники конференції збираються на круглий стіл, де розповідають про життєвий шлях Олега Ольжича, його літературний та історичний спадок.
З історії досліджень
Трипільська культура – археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині. Існувала між 5500 та 2750 роками до н.е., розташовувалась між Карпатами та Дніпром на територіях сучасної України, Молдови та Румунії загальною площею понад 350 тис. км². У часи розквіту культури в деяких поселеннях проживало 10-15 тис. осіб. Населення на всій території трипільської культури, за різними оцінками, становило від 400 тисяч до 2 мільйонів осіб.
В Україні виявлено (станом на 2014 рік) понад дві тисячі пам'яток Трипільської культури. Вони згруповані у п’ятнадцяти областях. На Черкащині, на території Тальнівського, Уманського і Звенигородського районів виявлено 11 трипільських поселень, серед яких найбільші за площами: Тальянки – 450 га, Чичиркозівка – 300 га, Майданецьке – 270 га, Доброводи – 250 га.
Трипільські поселення-гіганти методом аерофотозйомки виявив у 1960-х роках льотчик Костянтин Шишкін.
Результати геомагнітної зйомки засвідчили, що Тальянки мали від 1500 до 2800 будівель, розташованих концентричними колами. Походження трипільців не до кінця з'ясоване. Більшість археологів схиляються до думки, що основу ранньотрипільської культури становили південні племена балканського походження, які згодом, просуваючись на інші землі, асимільовувалися з місцевими культурами.
Юрій Стригун, Черкаси
Фото: автора та з відкритих джерел
