Музей Ханенків як театр: у 13-и залах одночасно показують 5-годинну оперу

У Києві відомі сучасні  композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко, які вже спільно нагороджені Шевченківською премією в номінації «Театральне мистецтво» за оперу «Йов», представляють нову насправді унікальну постановку – п’ятигодинне дійство Genesis («Буття»). Вистава відбувається одночасно у 13 залах історичного особняка Музею Ханенків, де після 24 лютого для убезпечення від можливих загроз російських нападників демонтована основна експозиція.

Глядачі вільно, не заважаючи музикантам й артистам,  у напівтемряві можуть переміщатися  у всіх сполучених залах, де ще на початку року була можливість дивитися музейний живопис. І навіть виходити й повертатися відвідувачі можуть коли заманеться.

«Мені пощастило бути тою першою людиною, яка почула від композиторів, що вони, натхненні музеєм, готові робити оперу, - розповідає Мар’яна Варчук, координаторка проєкту від Музею Ханенків, наукова співробітниця закладу. – Коли вперше музиканти почали приходити на репетиції і зазвучала віолончель на просторі парадних сходів, це для мене було ні з чим незрівнянне відчуття. Простір музею змінювався кожного дня на кресленнях Іллі і Романа, а потім почав змінюватися фізично. Майже три місяці ми щодня працювали».

Робота над 5-годинною виставою «Genesis.Opera of Memory in 13 mise-en-scene» («Буття. Опера  пам'яті в 13 мізе-ан-сценах») розпочалася у липні. Серед дійових осіб - Орфей/Адам (Євген Баль), Еврідіка (Катерина Гордієнко), Єва (Марія Потапенко), Офелія (Марічка Штирбулова), Мельпомена (Юлія Алєксєєва). Тема передбачає десь вмотивоване мистецьке  оголення тіл, тож вистава має вікове обмеженя 18+.

В основі лібрето — книга Буття та її варіації в різних культурах. Першого дня відділяється світло від темряви, звук від тиші. Третього: зустрічаються в танці Орфей та Евридіка; п’ятого – народжується Єва. У ніч сьомого дня Офелія згадує сни, в яких постають зруйнований театр, старе піаніно і пустий музей. А далі все повертається на круги своя: світло відділяється від темряви, народжуються тиша, а потім звук…

У сполученій з іншими просторами великій залі, який музейники називають поміж собою «Голландія», бо тут демонстрували живопис художників цієї школи, сконцентроване чи не найбільше перформативних музично-театральних дій. В одному з кутів постійно грає на віолончелі Золтан Алмаші; в іншому – звучить контрабас у руках Антіна Жукова, який періодично ще переключається на гру на дивакуватому аркоподібному  музичному пристрої зі звичайними  дзвониками та висячими «чавунками».

Загадково снують поміж учасників та музикантів композитор та  драматург  «Буття» Ілля Разумейко, який періодично сідає за піаніно,  і  Роман Григорів – композитор та режисер нової опери, який раптом  виконує і ніби диригентську функцію (чи самого Повелителя), рухами рук із підсвічуванням з’єднуючи виконавців двох сусідніх просторів. У новому «Бутті» задіяні навіть «антресольні» балкони зали «Голландія», які давно закриті для відвідувачів. Під час перфомативної вистави і звідти співають виконавиці.

 «Останні три роки нам дуже пощастило з київськими локаціями. Chornobyldorf ми створювали у Мистецькому Арсеналі, Opera Lingua — у бібліотеці імені Вернадського. В цьому сезоні певну трилогію з попередніми локаціями утворює  простір Музею Ханенків. Він розташований поруч із нашою студією на базі Спілки композиторів. Будинок Ханенків  ніби сам обрав нас для створення Genesis. Кожен сезон певний простір, його архітектура та історія стають для нас розширеною сценографією, місцем, яке надихає на пошук нового оперного формату», -  коментує Роман Григорів.

Чим більше знає глядач опери про Музей Ханенків, тим більше сенсів дійства розуміє. Бо, скажімо,  у першій залі майже глухої темряви не просто світиться одна стіна. Там  представлене відскановане прижиттєве Ханенківське видання, де були опубліковані твори нідерландського живопису. А історія Адама і Єви з нової опери нагадує про вилучений  в 1929 році з музею  радянською владою та проданий на аукціоні відомий диптих цієї Біблійної пари німецького художника Лукаса Кранаха.

Юлія Ваганова, виконувачка обов’язків директорки Музею Ханенків каже: «Опера була створена спеціально для музею, саме у цих обставинах. Вона не є доповненням до існуючого. Це кардинально новий, унікальний досвід відкриття і пізнання музею, будинку через іншу практику. Роман і Ілля разом з митцями раптом підсвічували якісь приховані коди і нову мову, відкриваючи раніше небачені зв’язки. Саме тому і театрам варто йти на експеримент, не «фіксувати» глядача в одному положенні, а надати досвід просторового і часового блукання, наприклад, у музеї. Музей обмежений стінами і творами, але необмежений кількістю маршрутів, які породжують нові інтерпретації і сенси».

Композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко є засновниками лабораторії сучасної опери Opera Aperta. Команда в умовах дії воєнного стану в Україні  активно гастролює за кордоном. Уперше навесні цього року артисти презентували Chornobyldorf у Роттердамі та Відні. На черзі — Відень, Вільнюс, Мілан та Хаддерсфілд.

 «Проєктом Genesis уже зацікавився Роттердамський оперний фестиваль. Організатори фестивалю запропонували нам презентувати цю роботу наступного року. Також розглядаємо співпрацю з іншими європейськими музеями», - констатує Ілля Разумейко.

Фінансування проєкту Genesis здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. Подія відбувається за підтримки Національної спілки композиторів України та фестивалю Kyiv Music Fest.

Валентина Самченко

Фото Геннадія Мінченка