Ла Скала ганьбиться російською оперою, коли люди гинуть від зброї рф
Уже назва – маркер. Опера про царя московії та його наступника створена 1869 року (перша редакція) Модестом Мусоргським, постановка відбулася через 5 років. Лібрето - за мотивами трагедії найвідомішого в Україні (через активне просування і нав’язування його упродовж понад ста років) російського поета, пам’ятники якому, благо, нарешті почали масово демонтувати.
Більше того, у день цієї прем’єри Ла Скала хочуть освітити жовто-блакитними кольорами. І це після того, як українці – від активістів до Генерального консула України в Мілані Андрія Картиша – публічно ще з квітня закликали не відкривати новий театральний сезон російською оперою.
Ініціаторкою привернення уваги в Італії до репертуару Ла Скала стала Валерія Кальченко, яка понад два десятиліття живе в Мілані. У квітні і травні приїздила в Україну. «Спеціально поїхала. Працювала волонтером у штабі Фонду Притули. Потрапила під артилерійський обстріл у рідному Харкові», - розповідає Укрінформу жінка, яка працює гідом у Мілані.
Повернувшись до Італії, вона прочитала, як радісно росіяни пишуть під статтею РІА «Новости» про те, що Ла Скала не скасовує прем'єру «Бориса Годунова». «Мене це дуже розлютило і спонукало до дій: писати звернення та інформувати про те, що насправді відбувається в Україні після 24 лютого», - каже Валерія Кальченко.
Ретельно готували колективне звернення до Фундації Театру Ла Скала в Мілані та тамтешньої міської ради регіону Ломбардія, в якому активісти нагадали: 24 лютого нинішнього року російська федерація на чолі зі злочинним режимом володимира путіна напала на Україну, суверенну, вільну і демократичну Країну, визнану всією міжнародною спільнотою, розв’язавши найкривавішу війну в Європі з часів Другої світової.
«Протягом восьми місяців українські міста щодня зазнають бомбардувань, десятки тисяч людей загинули і були поранені, понад п’ять мільйонів стали біженцями. Здійснюється винищення народу України, він позбавляється права на існування, на власну мову, культуру та історію», - написали у зверненні.
Наприкінці жовтня українські активісти в Італії опублікували петицію італійською мовою для збору голосів протесту проти того, щоби Ла Скала відкривала новий сезон «Борисом Годуновим». Текст узгоджено з 23-ма українсько-італійськими громадськими об’єднаннями. На тепер її підписантами стали близько тисячі небайдужих.
Чому блюзнірством є відповідь українським активістам, міністрові культури Італії й керівництву регіону Ломбардія від 14 листопада за підписами Джузеппе Сала - голови міста Мілан, президента Фундації Ла Скала та Домініка Меєра – директора театру. У чому зневажливо-знущальне ставлення такої позиції одного з найвідоміших оперних театрів світу до України, яка понад вісім місяців потерпає від повномасштабного нападу росії?
Суть написаного на красивому бланку Teatro alla Skala. Fondazione di diritto privato (переклад з італійської: Театр Ла Скала. Фундація приватного права») така: театр захищає абсолютну цінність мистецтва і слугує інструментом діалогу та об’єднання людей. І це маніпуляція у період, коли російською зброєю на нашій же території, незалежної європейської країни, за понад 260 діб вбито тисячі цивільних і військових, зруйновано сотні закладів та об’єктів культури, шкіл, житлових будинків. Ще до того, як покарають російських воєнних злочинців за скоєне (а ракети продовжують летіти), італійський театр закликає українців об’єднуватися з країною-агресоркою.
«Італія є Меккою оперного мистецтва, що має таких уславлених композиторів: Верді, Пуччіні, Доніцетті, Белліні, Россіні – і цей список можна ще хвилин 10 продовжувати. І водночас Міланський театр Ла Скала для відкриття сезону не знаходить нічого іншого, ніж «Борис Годунов» Мусоргського, саме в рік повномасштабного вторгнення росії в Україну. Я бачу, що це позиція, а не випадковість, - коментує Укрінформу головний режисер Національної опери України Анатолій Солов’яненко.
Крім того, якщо подивитися на репертуар театру в цілому, то весь грудень йтимуть виключно «Борис Годунов» і «Лускунчик», у січні заплановано концерт Анни Нетребко. Далі - низка показів «Лебединого озера». Тут прослідковується певна політика.
Крім того, щонайменше двох українських солістів (які не є працівниками нашого театру) запрошували для участі у «Борисі Годунові», але вони, до їх честі, відмовилися, попри велику спокусу взяти участь у відкритті сезону в уславленому театрі. На офіційному сайті Ла Скала їхні прізвища зникли зі складу учасників».
Керівництво Ла Скала ще на початку червня заявляло, що не змінюватиме своїх репертуарних планів, які склали ще кілька років тому. Художній керівник театру Домінік Меєр сказав, що він проти полювання на відьом, і не приховує, що читає Пушкіна.
Читає не перший рік. І загалом захоплюється російською культурою. Співпрацював за кілька десятків років із багатьма її представниками, спочатку як гендиректор Паризької опери, згодом Віденської.
Домініку Меєру подобається, скажімо, Анна Нетребко у постановках, зокрема, «Євгеній Онєгін» та «Анна Болейн». Про співачку в інтерв’ю 2019 року він казав: «Анна, як квітка. Нині вона найвизначніша співачка у світі, екстраординарна. (…) Це завжди великий успіх і подія».
Таке сприйняття Анни Нетребко точно «поза політикою». Бо ж російська «квітка», яка має і австрійське громадянство, наприкінці 2014 року передала сертифікат з особистих коштів промосковському сепаратистові олегу царьову - «голові парламенту» самопроголошених «днр» та «лнр», за озвученою версією, для підтримки Донецького театру.
«Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Український інститут неодноразово наголошував на важливості призупинення будь-якої культурної співпраці з росією. Думка про те, що культура перебуває поза політикою, є хибною, - коментує Укрінформу Володимир Шейко, гендиректор інституції. - росія використовує мистецтво в пропагандистських цілях, поширюючи ідеологію «руського міра», «культурної величі» та російського імперіалізму, що є прямою загрозою для національної безпеки України.
Популяризація російської культури у світі у той час, як росіяни продовжують вбивати та тероризувати мирне населення в Україні, - неприпустима. Будь-яка співпраця з російськими культурними установами чи діячами має бути призупинена до повного виведення російських військ з України, деокупації територій, включно з Кримом, та притягнення росії до відповідальності за воєнні злочини», - каже генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко.
Треба розуміти, що відкриття сезону у театрі, в якому перша постановка із символічною назвою «Визнана Європа» відбулася у 1778 році, - це подія вищого ґатунку. У залі будуть присутніми впливові посадовці. Невже всім буде комфортною роль «масовки», яка опосередковано підтримує воєнні злочини російського режиму путіна в Україні?
Коли в іноземних медіа прем’єру опери російського композитора на одній із найвідоміших європейських сцен у період повномасштабної війни рф в Україні називають «родзинкою сезону», – це шокує тут, де тільки за одну добу не вперше за понад вісім місяців прилетіло 100 крилатих російських ракет. Бо перед очима - чорні мішки з цивільними жертвами російських воєнних злочинців у Бучі та Ірпені Київщини й Ізюму Харківської області; вирви на будинках від російських снарядів і ракет у Маріуполі та Миколаєві; прощання із загиблим батьком трьох дітей і безкінечні слова скорботи у соціальних мережах за красивими захисниками і захисницями України, які щодня додаються в небесний легіон тих, хто на ласій для російських загарбників нашій землі відгороджували й продовжують відгороджувати від путінського рашизму всю Європу.
Культуру країни-нападника максимально потрібно ігнорувати, бо будь-яке згадування – уже промоція. І можна наразитися на те, що твори, пов’язані з країною-вбивцею назвуть «родзинкою». А насправді вони – отруйна блекота, від якої, щонайменше, затуманюється критичне мислення багатьох людей. Бо починають стверджувати: «культура внє політікі».
Валентина Самченко
