У Берліні зарубіжним послам продемонстрували культуру приготування борщу
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Борщ - це те, що підкреслює справжню ідентичність українців, це те, що буквально тече в наших венах, борщ - це смак Свободи», - такими словами звернулась до дипломатів ініціаторка заходу, дружина радника-посланника Посольства України Марія Ємельянова.
Вона навела відомі слова «У війні за борщ ми перемогли», які були сказані після того, як ЮНЕСКО внесла в перелік нематеріальної спадщини Культуру приготування українського борщу як таку, що потребує захисту.
«Уся українська нація об‘єднана культурою приготування борщу, рецепти його передаються з покоління в покоління в кожній родині, у кожному регіоні України. Існує понад 100 рецептів борщу», - розповіла Ємельянова.
Вона поділилася власним рецептом національної страви за допомогою відео-майстер класу, які започаткувала після початку війни (у благодійному кулінарному курсі вже записано 8 відео приготування різноманітних українських страв), а потім нагодувала гостей заходу своїм смачним борщем.
Українські дипломати познайомили зарубіжних колег у Берліні з культурою приготування борщу / Фото: Ольга Танасійчук
З історією розгляду Міжурядовим комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО української заявки та внесення Культури приготування українського борщу до списку нематеріальної культурної спадщини, яка потребує термінової охорони, познайомила Магдалена Марцинковська, колишній постійний представник Польщі в ЮНЕСКО, а нині співробітник Посольства РП у Берліні. Не обійшла вона і «ідеологічної» складової історії, зокрема, пропагандистську кампанію, яку розгорнула російська сторона, у тому числі, речниця мзс рф.
Керівники дипломатичних представництв – український посол Олексій Макеєв і тимчасовий повірений у справах Посольства РП у Берліні Павел Гронов зробили акцент на тому, що після початку росією повномасштабної війни проти України 24 лютого дві наші країни стали ще більш близькими.
«Крадіжка культури, так само як крадіжка частин території іншої країни – не є тим, що належить 21 століттю… росіянам цього не вдасться зробити!», - підкреслив Макеєв.
«Ми маємо продовжувати пригортати увагу до негативних наслідків російської війни на українську культуру та традиції», - сказав своєю чергою Гронов.
Директорка Польського інституту в Берліні Марцена Кепович також наголосила на важливості солідарності у важкі часи та висловила сподівання, що поляки та українці разом зможуть приготувати борщ під мирним небом.
Як відомо, 1 липня цього року рішенням Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини, до складу якого входять представники держав-учасниць Конвенції ЮНЕСКО Культура приготування українського борщу була внесена до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, яка потребує термінової охорони.
В результаті війни, що триває, та її негативним впливом на цю традицію, Україна звернулася до держав-членів Комітету з проханням прискорити процес розгляду номінаційного досьє на включення борщу до Список нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони, як справи, що потребує термінового розгляду, відповідно з правилами та процедурами Конвенції. У своєму рішенні Міжурядовий комітет наголосив, що «збройний конфлікт поставив під загрозу життєздатність цього елементу. Переміщення людей та носіїв загрожує елементу, оскільки люди не можуть не лише готувати чи вирощувати місцеві овочі для борщу, а й збиратися разом, щоб практикувати цю традицію, що підриває соціальний та культурний благополуччя громад».
Перша згадка про борщ відноситься до 1552 року.
