«Креативна Україна». Вакарчук, Джамала, міністри і політики моделювали майбутнє культури та творчих індустрій
Сила стійкості — такий меседж прозвучав від міжнародного форуму «Креативна Україна», який вшосте організовано у Києві. У рік повномасштабної війни упродовж двох днів обмінювалися думками про сфери креативних індустрій та культури близько 40 спікерів і моделювали їхній розвиток на близьку й далеку перспективи.
Половина культурної інфраструктури зруйнована, більш 10% профі сфери — у ЗСУ та переміщені особи
У форматах особистої присутності та онлайн учасниками п“яти основних модулів та семи секторальних стали, зокрема, віцепрем“єр Республіки Польща, міністр культури та національної спадщини Пйотр Глинський, зрозуміло, міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, директор Британської Ради в Україні Ніколас Томас, Європейський комісар з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Ґабріель та багато інших. Доєдналися знані у світі справжні українські зірки культурного фронту Святослав Вакарчук та Джамала, а також ті, хто тримає у руках цього року зброю — Олег Михайлюта (Фагот), Євген Нищук.
"Останнього тижня в Брюсселі міністри культури країн-членів ЄС були шоковані цифрами, представленими паном Ткаченком: 50% культурної інфраструктури зруйновано, більш як 10% культурних професіоналів або стали внутрішньо переміщеними особами, або долучилися до лав ЗСУ", - сказав на відкритті форуму «Креативна Україна: Сила стійкості» 2022 глава Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас.
Попри війну, варто гуртуватися, спілкуватися і знаходити варіанти того, як далі жити, боротися і працювати, переконує міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Попри втрати, повітряні тривоги, енергоцид, повномасштабна війна надала і продовжує відкривати можливості, яких до 24 лютого, на жаль, в українських творців не було. Посадовець як приклад назвав турне Ukrainian Freedom Orchestra — спільний проєкт Метрополітен-опера (США), Національної опери у Варшаві та провідних українських музикантів, які виступали цього року на провідних майданчиках світу.
«Ця війна — це війна за нашу ідентичність, за наші цінності. Ідентичність представляє власне культура», - підкреслив міністр Олександр Ткаченко.
Війна зруйнувала очікування, але не зламала сектор культурних та креативних індустрій
Основним фокусом шостого форуму «Креативна Україна» стала роль креативних індустрій у визвольній війні України та їхній внесок у перемогу. Нагадаємо, згідно визначення закону, креативні індустрії — це види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а їх продукти і послуги є результатом індивідуальної творчості.
До 24 лютого цього року, за представленою міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком інфографікою, креативні індустрії в Україні після пандемії коронавірусу динамічно відновлювалися. У 2020 році досягненнями сектору стали 4,2 відсотка ВВП та виділених на культуру і креативні індустрії 2,3 млрд грн єПідтримки. Програму «Великої реставрації» розпочали у 2021-му, маючи плани щодо 100 проєктів, 57 з яких мали реалізувати у нинішньому році.
На півпроцента за рік збільшувалося число зайнятих у сфері упродовж року, дійшовши до 400 тисяч осіб. «І це важливий тренд, тому що саме креативні індустрії створюють найвищу додану вартість», - констатував Олександр Ткаченко.
Динаміка зайнятості, за офіційними даними Держстату, у 2021 році виглядала так. З «мінусом» три позиції:
- видавнича справа - 2,8 процента,
- перформативний сектор - 3 проценти,
- аудіальний - 3 відсотки.
Однак аж шість мали помітний і дуже помітний «плюс»:
- аудіовізуальний - 4 відсотки,
- архітектура - 4 відсотки,
- візуальний сектор - 6,1 відсотка,
- пам“ятки і заклади культури - 20,6 відсотка,
- IT - 20,7 відсотка,
- дизайн - 25,8 відсотка.
Обсяг реалізованої продукції близько 276 тисяч креативних підприємств у 2021 році склав 16,6 млрд доларів. Реалізацію подальших оптимістичних прогнозів помітно знищили після 24 лютого російські війська. Понад 15 млрд доларів втрат і недоотриманого доходу в сфері культурних та креативних індустрій та медіа були прораховані станом уже на 1 червня повномасштабно воєнного року в Україні. Кожен п“ятий працівник сфери на тепер знаходиться за кордоном (сфера креативних індустрій загалом помітно жіноча), а кожен другий - 53 % - задекларував зменшення зайнятості чи оплати праці.
Олександр Ткаченко акцентував: «лише 20 відсотків» працівників ККІ знаходиться закордоном. Й акцентував на тому, що закликає іноземних колег, які підтримуть Україну, розвивати колаборації, підтримувати креативну індустрію чи українську культуру саме тут, всередині країни. Щоби це відчули ті, хто продовжує залишатися і продовжує працювати в Україні, яка десятий місяць гідно чинить опір російській навалі. «Для нас надзвичайно важливо втримати всі ці таланти і можливості, які ми маємо, попри війну в самій Україні», - каже міністр.
Понад 1100 об“єктів культурної інфраструктури пошкоджено або зруйновано за цей період. Це переважно бібліотеки і клуби. Але серед них надзвичайно велика частка об“єктів культурної спадщини. Тому стоїть серйозний виклик як законсервувати пошкоджені будівлі. У цьому активно допомагають іноземні партнери, вибудовуючи горизонтальні зв'язки від закладу до закладу, сфера до сфери. Допомога сягала вже десятків мільйонів євро, продовжуючи надходити - матеріалами, генераторами, коштами тощо.
Великі сподівання у нинішньому періоді на розвиток експортного потенціалу креативної індустрії. Основними результатами 2022 року стали, зокрема, понад 650 проведених за кордоном на підтримку України культурних акцій та проєктів та понад 100 концертів національних закладів та мистецьких колективів в Європі.
Елементом стримування росіян у війні є культурні санкції. Бо рф не лише медіа, а й культуру використовує як ракети. Тому важливо, що понад сотня великих міжнародних організацій і закладів відмовилися від співпраці з Росією у період, коли країна-агресор намагається знищити Україну.
«Ми зрозуміли, що культура, ідентичність — те, що найбільше дратує росію», - сказав на форумі «Креативна Україна» співак Святослав Вакарчук. І повторив свою відповідь на часте запитання про прогнозування дати Перемоги над росією: «Не запитуйте, коли буде Перемога, а скажіть, що сьогодні зробили для її наближення».
Амбітні плани примножувати робочі місця
Креативна індустрія – це не великі гравці, ринок малого і середнього бізнесу, констатувала модератора модуля «Креативні індустрії. План Відновлення країни», заступниця міністра культури та інформаційної політики Галина Григоренко. Вона упевнена, що після війни ми вийдемо з новим ринком і новим розкладом сил.
Данило Гетманцев – секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розпочав виступ з порівняльних цифр. У США креативні індустрії дають 11 відсотків ВВП; в Євросоюзі – залежно від різних класифікацій, бо поняття «креативні індустрії» не є усталеним, від 7 до 9 відсотків; загалом у світі це 6 відсотків ВВП. Галузь стрімко розвивається.
У тих же Сполучених Штатах зрівнялися в своїх обсягах з переробною індустрією, на яку за класичною економічною теорією треба робити ставку при розвиткові економіки. Утім світ змінюється – і змінюються підходи до структури економіки та стимулювання тих чи інших її галузей.
Проблеми креативних індустрій в Україні спочатку були породжені пандемією коронавірусу, спричинивши скорочення обсягів. Саме тому Верховна Рада ухвалила закон про пільги з оподаткування креативних галузей, який почав діяти у 2020 році. Було знижено, зокрема, ставку податку на додану вартість; запроваджені послаблення щодо грантів.
Після 24 лютого нинішнього року креативна індустрія, як і вся економіка, стикнулася з розірваними ланцюгами постачання й попиту, скороченням внутрішніх та іноземних замовлень через безпекову ситуацію, втратами робочих місць та виробничої спроможності, вимушеним переміщенням кадрів за кордон та падінням якості освіти у сфері. Чверть підприємств галузі скоротили виробництво на 90 відсотків, тобто вони практично не працюють, констатував Данило Гетманцев.
У Плані відновлення України креативним індустріям присвячено окремий блок у розділі «Культура та інформаційна політика». Передбачається, що реалізація плану забезпечить збереження і розвиток робочих місць у сфері креативних індустрій у перспективі найближчих до 2027-2028 років - до 600 тисяч осіб, із довоєнних близько 300 тисяч. Відповідно би подвоївся обсяг ВВП, який виробляється за рахунок цих послуг.
Переважний обсяг доданої вартості, які виробляють креативні індустрії, в Україні - це IT. Утім так не в усьому світі. Зміна цих акцентів також лягла в основу Плану відновлення.
Окремий пункт там – повернення фахівців з-за кордону та тимчасова їх фінансова підтримка. На переконання голови парламентського комітету Данила Гетманцева, виїхали найкращі. І ця фраза, без уточнення про тих, хто лишився, - буквально відразу у кулуарах форуму та соцмережах викликала, щонайменше, подив: бо працюють десятий місяць повномасштабної війни всередині України найстійкіші профі. І добре, що у багатьох є право і можливість робити самостійний вибір щодо місця перебування і роботи.
Хто тут Черчилль, або Чому важливий політичний вибір
«Ми розуміємо з вами, що б там не говорив Черчилль, але коли в нас є альтернатива: або фінансувати армію, або фінансувати культуру – ми завжди будемо фінансувати армію. І тут немає що обговорювати, бо якщо не буде в цій країні життя як такого, то не буде і передумов для розвитку культури. На жаль, на сьогодні – якщо ви побачите структуру бюджету – то зрозумієте, що все, що ми заробляємо у країні в якості податків, йде на армію, йде на війну. Все інше фінансують партнери», - сказав Данило Гетманцев.
Зауваживши, що важко добувати ці гроші від партнерів, проілюструвавши сказане блокуванням Угорщиною 18 млрд євро наступного року макрофінансової допомоги від Євросоюзу 6 грудня. (Рада Євросоюзу врешті-решт зуміла ухвалити рішення про цей пакет допомоги).
«Ці питання дуже гостро, дуже щільно пов’язані з політикою. Тому у нас катастрофічно не вистачає власних ресурсів навіть на найперші, найголовніші наші потреби», - розповів Данило Гетманцев. До набуття Україною членства в ЄС основним джерелом фінансування для сфери креативних індустрій та культури голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики бачить донорську допомогу.
Пільги, які держава надала креативним індустріям, - вони є максимальними, переконує Данило Гетманцев. І додає: «Те, що ми маємо зробити в межах цих пільг, - це працювати «в білу». Аби не виходили в мінус ті, хто платить податки, тільки тому, що так не робить сусідній заклад.
Взагалі, спираючись на дані досліджень, посадовець найефективнішим способом підтримки вважає запровадження державних програм, а не стимулювання ще додатковими пільгами, які «розмазуються» на тих, кому треба, і тих, кому не треба. Тож стимулювати розвиток креативних індустрій, як і інших галузей, План відновлення пропонує через державні програми, виконання яких легко проконтролювати.
Пропонується надавати тимчасову фінансову допомогу тим, хто повертатиметься в Україну - окремим митцям і юридичним особам. Це можуть бути ґрунтові гроші на облаштування того чи іншого бізнесу. Другий напрям - державне замовлення.
«Знаємо дуже непогані приклади європейських країн, які, вкладаючи у кіно, мистецтво, аудіовізуальні твори - вони значно підвищували їх якість. Бо якщо цих грошей достатньо - виникає певна конкуренція, відбираються кращі. І люди, знову ж таки, залишаються тут, а не їдуть, як це раніше було - в москву. І за рахунок такої конкуренції ми отримуємо якісніший культурний продукт, глибокий, який ми маємо отримувати», - сказав Данило Гетманцев.
Третій напрям - створення державних сервісів : креативних хабів, які би поєднували споживача з виробником не лише всередині країни, а й закордоном. Щоби встановлювалися довгі ланцюги виробництва інтелектуальної та творчої продукції у нас».
Народна депутатка, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук відстоює позицію стимулювання споживання культурних послуг усередині країни, маючи за успішний приклад програму єПідтримка.
«Подивіться на країни, які обрали для себе сферу креативних індустрій та культуру за основу (чи якщо не основу, то один з головних акцентів) у сфері національної безпеки, в тому числі збереження національної спадщини: Франція, Італія, Польща, Велика Британія, - каже міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. - Це все провідні країни світу, де акцент політичний, в тому числі, є і на сфери креативних індустрій та сферу культури. Це неправда, що під час війни неможливо знайти такі кошти. Знайдені були кошти і на УІК, і на УКФ. Звісно, це не ті кошти, які були до війни, але це принаймні сигнал для наших західних партнерів, що держава теж приділяє увагу цій сфері».
Валентина Самченко
Фото Євгена Котенка
