Ювілейний сезон Нацфілармонії – різноманітний та інтригуючий

Відкриття ювілейного сезону з польським акцентом, КвінтоФест, посмішка Баха, слов`янські амазонки, концерт на два фортепіано та вісім рук і єврейська молитва Kaddish – таким буде репертуар Національної філармонії у вересні.

Ювілейний 160-й концертний сезон Національної філармонії України відкриється 8 вересня – класикою за участю польського піаніста Шимона Нерінга, а також світовою прем’єрою українського композитора Сергія Пілютікова.

Цього вечора прозвучать: Другий фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса, інспірована польським фольклором – «Мала сюїта» Вітольда Лютославського, «Рубікон» для великого симфонічного оркестру Сергія Пілютікова і знаменита П’ята симфонія Людвіга ван Бетховена, присвячена другу і меценату композитора, сину останнього гетьмана України, – графу Андрію Розумовському.

Солістом у концерті Брамса буде молодий музикант Шимон Нерінг. За оцінкою музичних критиків, Нерінг грає доволі вільно й розкуто, із запалом і, водночас, дуже поетично.

* * *

Що спільного між музикою Баха й джазом? Паралелі неодноразово проводили як дослідники джазу, так і самі джазові музиканти. Знаменитий американський саксофоніст Лі Конітц взагалі називав Баха родоначальником джазу.

Відтак нема нічого дивного в тім, що джазові музиканти звикли звертатися до його музики.

Звичайно, йдеться передусім про світську музику. Бахівські духовні твори, в силу складніших філософських ідей, «перекласти» на мову джазу очевидно складніше.

У концерті солістів Національного будинку музики Ірини Харечко й Максима Сидоренка 12 вересня прозвучить як духовна, так і світська музика Баха, зокрема авторські джазові парафрази його творів. Хтозна, можливо, Бах і справді щиро посміхався би, коли б це почув…

* * *

Два концерти за участю знаних українських скрипалів-віртуозів.

14 вересня Національний ансамбль «Київські солісти» під орудою диригента Ігоря Пучкова представить музику від епохи Відродження до сучасності з солістом Дмитром Ткаченком, який зіграє два скрипкові концерти Баха. 15 вересня – центром програми концерту філармонічного симфонічного оркестру під орудою диригента Антонія Кедровського стане Другий скрипковий концерт польського композитора початку ХХ століття Кароля Шимановського. Соліст – Андрій Павлов, яскравий представник молодої музичної генерації України. Власне, як і Дмитро Ткаченко.

* * *

16 вересня у філармонії почнеться традиційний КвінтоФест «Камерні акценти осені», що триватиме до 20 числа.

Відкриє фестиваль програма «Concerti Grossi» висококласної диригентки Наталії Пономарчук за участю Київського камерного оркестру. Інтригою цього концерту стане спроба продемонструвати, як розвивався жанр concerti grossi у ХХ столітті. Прозвучать три оригінальних concerto grosso трьох самобутніх композиторів: швейцарсько-американського композитора Ернеста Блоха, британця Ральфа Воана-Вільямса та американця Генрі Діксона Ковелла (Henry Cowell).

* * *

17 вересня відбудеться концерт на два фортепіано та вісім рук. Отже, є щонайменше три причини завітати цього вечора до НФУ. Перша – це програма: прозвучить музика двох титанів художньої думки своєї доби, головного оперного реформатора ХІХ століття Ріхарда Вагнера й основоположника нової української музики, видатного композитора-модерніста Бориса Лятошинського.

По-перше, Вагнера не часто можна почути на українських сценах.

Щодо Лятошинського, то його музика усе ж звучить. Водночас, хоч як це парадоксально, його симфоній не має у постійному репертуарі жоден український оркестр.

Нарешті, третя вагома причина – талановиті українські музиканти: Марія Клименко, Олександр Олійник, Максим Шадько та Гліб Фаренюк з ефектною грою на двох фортепіано й у вісім рук.

* * *

18 вересня програму «Астор П’яццолла Forever» представить Національний ансамбль «Київська камерата» під керівництвом диригента Олега Маринченка, а також солісти: Богдана Півненко (скрипка), Андрій Рахманін (скрипка), Кирило Бондар (скрипка), Артем Замков (віолончель), Назарій Стець (контрабас), Дмитро Таванець (фортепіано). Експресивні сплески скрипки і шляхетні відзвуки віолончелі й контрабаса під темпераментний акомпанемент фортепіано – це як освідчення в коханні під палючим субтропічним сонцем.

* * *

Якщо людський голос вважають найдосконалішим музичним інструментом, що має надзвичайну силу емоційного впливу на слухача, то орган називають своєрідним камертоном «музики сфер». Саме таке дивовижне й по-своєму терапевтичне поєднання – орган і голос – можна буде почути на концерті чудових артисток – Тетяни Жук-Сєдової та сопрано Єлізавети Ліпітюк 19 вересня.

* * *

20 вересня артисти музичної формації Nota Bene Chamber Group Національного будинку музики за підтримки Фундації Лятошинського виконають камерні твори видатного українського модерніста Бориса Лятошинського, а також його сучасника – угорця Бели Бартока.

Проте із закінченням КвінтоФесту – не припиниться парад музичних сюрпризів від Національної філармонії.

* * *

22 вересня – головною героїнею вечора стане Поліна Сасько, молода українська піаністка, лауреатка численних міжнародних конкурсів. Разом із філармонічним симфонічним оркестром під орудою головного диригента Миколи Дядюри музикантка виконає Перший фортепіанний концерт Моріса Равеля.

* * *

23 вересня – камерний хор «Moravski» під орудою диригентки Олени Радько представить розмаїту програму із творів українських та зарубіжних композиторів, зокрема прозвучить народна музика в оригінальних обробках для хору. До речі, з нагоди 31-го Дня Незалежності України хор «MORAVSKI» заспівав Гімн України із 33 хорами з 25 країн світу – із закликом проти війни та руйнувань.

* * *

27 вересня, у концерті «Музика єднає світ» Національного духового оркестру України – диригент Олексій Рощак розділить сцену зі своїм колегою з Литви – диригентом, композитором і тромбоністом Вітаутасом Пілібавічусом.

Відтак і програма концерту – українсько-литовська: складається із авторських творів українських композиторів, Миколи Лисенка й Миколи Леонтовича, Левка Колодуба й Івана Карабиця, Ігоря Шамо й Володимира Матвійчука, українських народних пісень, а також із литовських народних пісень в обробці Вітаутаса Пілібавічуса.

* * *

28 вересня артисти Національного будинку музики, Liatoshynskyi Capella: orchestra and choir під орудою диригента Богдана Пліша за участю солістів Артема Полуденного (віолончель), Романа Лопатинського (фортепіано), Ірини Харечко (орган), Олени Яковенко (арфа) та Дмитра Ульянова (ударні) ініціюють концерт пам’яті жертв у Бабиному яру – «Kaddish».

Кадиш – єврейська поминальна молитва, одна з найважливіших і центральних молитов у єврейській літургії. Основною ідеєю поминальної молитви є звеличення імені Бога, публічне свідчення Його величі й вічності: «Нехай Його велике ім’я буде благословенне назавжди і навіки».

Музику до Кадиша писали чимало композиторів. Одну із найкрасивіших музичних інтерпретацій створив французький композитор першої половини ХХ століття Моріс Равель. Це дві єврейські мелодії, дві жалобні пісні, які композитор використовує із мінімальним супроводом, декламаційним (близьким до речитативу) характером мелодики. У нинішньому концерті Кадиш Равеля прозвучить у версії для віолончелі, фортепіано та струнних.

* * *

29 вересня симфонічним оркестром Національної філармонії диригуватиме Віктор Плоскіна, а це завжди концерт, повний музичних відкриттів та одкровень.

Поруч із 39-ю симфонією В.А. Моцарта і Симфонічною поемою «Мазепа» Ференца Ліста, – маестро презентує публіці увертюру «Шарка» Бедржиха Сметани – третю, найдраматичнішу з усіх шести частин його циклу симфонічних поем «Моя Батьківщина».

Чеський композитор писав про неї: «В основі композиції лежить легенда про дівчину Шарку. Поема розпочинається розповіддю про розлючену дівчину, яка через зраду коханого клянеться помститися усім чоловікам. Шарка прив’язує себе до дерева і чекає, поки її врятує князь Ктірад, обманюючи його, що вона полонянка повсталих жінок. Князь закохується в дівчину та визволяє її. Шарка пропонує йому та його товаришам медовуху зі снодійним зіллям, а коли вони засинають – подає сигнал мисливським рогом. На цей клич приходять інші жінки та вбивають усіх чоловіків – ось так і завершується симфонічна поема». Такі собі слов’янські амазонки.

Ще один акцент цього вечора – музика українського композитора Віктора Косенка. Скрипалька Богдана Півненко зіграє його Концерт для скрипки з оркестром: один з кращих українських скрипкових концертів, який відображає силу нашої музики із закладеним у неї національним кодом. Це справжня музична енциклопедія української душі з усіма її відтінками і з характерними для нас злетами, мріями та романтизмом.

Ольга Стельмашевська

Перше фото: Liatoshynskyi Capella