Нове зерно у творчості маестро. "Джива" Анатолія Матвійчука

Вересень. Теплий, розважливий. Тепер ще й щемний, болючий, такий, що душу рве. Бо ж війна.

Символічно, цієї щедрої вересневої пори народний артист України Анатолій Матвійчук звітує своїм пошановувачам про нові творчі здобутки, як ніби пригощає урожаєм. Добірним, стиглим, соковитим.

Співак, поет, композитор, журналіст, публіцист – він щоразу дивує й захоплює глибиною думок і влучністю слова, майстерністю виконання і умінням тонко відчувати аудиторію.

Цьогоріч маестро дещо змінив творчу спрямованість і представив на суд глядача п’єсу "ДЖИВА", яка розкриває нові грані митця.

Це – трансцедентальна п’єса, яка переступає, перевищує, виходить за межі звичайного, доступного пізнання природного світу речей. У ній усе людське й нелюдське переплетене між собою: війна, окупація Херсона рашистами, деокупація. Дружба, любов, вірність і … ненависть.

Цей твір вчить, як виходити зі страшного посттравматичного стану, у який закувала війна, і він конче потрібен саме сьогодні. Як шукати в собі резерви, долати страх, депресію? Зрештою, як жити?

Особлива тематика, цікаві задуми Анатолія Матвійчука чіпляють за живе молоду режисерку Надію Агєєву-Швед. І вони разом представляють на суд глядача оригінальну постановку й незвичну сценографію.

П’єса поставлена на двох акторів і глядач відкриває для себе талановитого, глибинного актора Анатолія Суханова та красиву й магічну молоду актрису Іоланту Богдюн, які заворожують грою.

Зараз митці усього світу піднімають питання, як українці долатимуть важку психологічну ситуацію. Анатолій Матвійчук зі своїми талановитими колегами виставою «Джива» показали цей шлях.

Презентація п’єси проходила на камерній сцені ім. Івана Козловського Національної оперети України. І ця камерність передавалась глядачеві. Вона затягувала, і ти мимоволі ставав учасником подій. Разом жив, страждав, перебував у розпачі й в обіймах тремтливих почуттів. Натомість – твоє тьохкання серця, і щемний біль у грудях. І чоловічі сльози, які важко було стримати. Жіночі – зупинити.

Браво, МАЕСТРО! Це – добірне зерно у вашу багату скарбничку «Зерна».

Сергій Сай-Боднар
FB

На фото: головні герої "Дживи" та "головні" її поціновувачі. Серед них і майстер слова, Герой України Анатолій Несторович Паламаренко.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства