Про історико-культурний заповідник «Більськ» і роботу археологів у стародавньому скіфському Гелоні Укрінформ розповідав п’ять років тому. Це солідний проміжок часу навіть для тих, хто за професією заглиблений у вічність. Відтоді співробітники «Більська» зробили нові фундаментальні відкриття, які суттєво міняють наші уявлення про власну історію. У першу чергу це стосується відкриття сарматського городища в околицях селища Котельви на Полтавщині. Що саме було знайдено у Більському та Котелевському городищах останнім часом, розповів директор Заповідника Ігор Корост.

ЗАГАДКИ ДНІПРОВСЬКОГО ЛІСОСТЕПУ

-  У період 2018-2021 років на Більському городищі щосезонно працювало по 5-6 експедицій. За цей час реалізовано комплекс науково-дослідницьких заходів, і в підсумку маємо важливі дані щодо функціонування фортеці за скіфської доби. Нині ми абсолютно впевнено можемо говорити, що на цій території за скіфських часів існував впливовий політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського лісостепу. Чи це Гелон – описане давньогрецьким істориком Геродотом протомісто? Для нас із колегами відповідь є очевидною. Однак пошуки істини продовжуються.

Ми визначаємо дату створення феноменального єдиного оборонного комплексу Більського городища як кінець VI ст. до нашої ери. Важливим і унікальним є те, що це єдина пам’ятка, на якій чітко зафіксовано вплив трьох культур того часу: центральноєвропейської, передньоазійської та античної. І підсумки досліджень останніх п'яти років доводять це. Зауважу, що городище також є єдиною пам’яткою в Лісостепу, куди грецький імпорт потрапляв упродовж усього скіфського періоду.

- Прочитав на вашій сторінці у Фейсбуці, що археологічні дослідження на території Більського городища та його округи в 2023 році проводилися за підтримки Deutsches Archäologisches Institut (DAI). Що це за установа?

- Дана авторитетна установа перебуває у віданні Міністерства закордонних справ Німеччини. Від початку повномасштабного вторгнення Німецький археологічний Інститут надає всебічну допомогу колегам з України. Для прикладу, у 2023 році організував проєкт «Documenting, Recording and Saving Ukrainian Archaeological Heritage», завдяки якому дослідницькі стипендії отримали чимало вітчизняних науковців. Серед них, звісно, археологи, а також пам’яткоохоронці, архітектори й інші, зокрема й представники нашої установи.

Також DAI працює над тим, щоб забезпечити необхідним обладнанням археологічні, музейні установи України. Для прикладу, ми зараз очікуємо на такі важливі для нас прилади, як лазерний сканер, GPS-приймач, StarLink, EcoFlow, металодетектори, ноутбуки, фотокамери. З DAI також погоджено фінансування проведення магнітометричної зйомки на Більському городищі –  на площі 100 га, уявіть собі!

Велику роботу провів Костянтин Пеляшенко, старший науковий співробітник Музею археології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, який за сумісництвом працює в Історико-культурному заповіднику «Більськ». Цього року під його керівництвом були проведені масштабні дослідження Котелевського городища, вивчено оборонні споруди та розкопано велику ділянку житлового майданчика пам’ятки. Отримана цікава колекція знахідок: предмети зброї, деталі одягу, місцевий та імпортний посуд. Усі ці артефакти дозволяють звузити дату існування Котелевського городища в сарматський період до другої половини 3 - 1 ст. до н.е., а також зробити певні висновки стосовно етнокультурних процесів на цій території в означений період.

САРМАТИ МИ?

- Розкажіть більш детально про сарматський період в історії України. Зокрема, яку роль ці племена зіграли в етногенезі українців? Богдан Хмельницький у своїх універсалах прямо виводив родовід козаків від сарматів і навіть дорікав польській шляхті, що вони зрадили своїх предків-савроматів. Чи можна казати про антропологічну схожість бодай частини українців із цим народом? Ви ж сарматські черепи викопували?

- Власне сарматські черепи на городищі ми поки не знаходили. Загалом сарматів відносять до іраномовних племен, що є однією з гілок великої етнічно спорідненої спільності – індоєвропейської мовної сім’ї, до якої належать і українці. А що стосується казок, то ми не є спеціалістами з давнього фольклору, це вже справа фахівців з цієї тематики.

Сучасні генетичні дослідження показують, що в генезисі будь-якого народу могли брати участь іноземні племена, які мігрували через корінні території. Що стосується сарматів, то вони мешкали на території сучасної України протягом 3 ст. до н.е. до 5 ст. н.е. та, звісно, залишили свій слід не тільки в матеріальній, а й у духовній культурі, свідченням чого є поява різних міфів та легенд.

- Нинішні знахідки сарматської доби дозволяють провести якісь лінії в більш пізню добу історії вже суто української – тієї ж Хмельниччини, скажімо?

- Суто українська історія – це історія всіх народів, що мешкали на нашій території, починаючи від появи першої людини на теренах України. Ці лінії, про які ви кажете, відображені у нашій спільній культурній спадщині.

- Сармати мешкали на території сучасної України протягом семи століть – і невідомо куди поділись. То, може, їхній «спадок» усе ж більший, ніж тих же аварів чи там печенігів, чиє перебування тут обмежилось одним-двома століттями?

- Фраза «невідомо куди поділись» стосується більшості давніх народів: скіфи, фракійці, кельти, єгиптяни. Перед тим, як оцінювати обсяги «спадку», потрібно чітко визначити, що ми під цим терміном розуміємо. Археологи оперують цим терміном в основному в матеріальному сенсі – тобто розглядають пам’ятки, що їх залишили сармати на наших теренах. Так, цих об’єктів багато. І вони представлені на широкій площі, попри те, що сармати були кочовиками й на нашій території майже немає слідів їх осілості. Більшість пам’яток – це поховання.

Слід також врахувати, що ранній період сарматів на теренах України представлений дуже спорадично, оскільки це був час лише опанування цих земель після скіфів. Тому значна більшість пам’яток датується I-III ст. нашої ери. У IV ст. сарматські племена, імовірно, розчиняються в поліетнічному середовищі носіїв черняхівської культури.

- Між іншим, зустрічав публікації, що саме сармати стали, скажемо так, прообразом європейського лицарства; дехто навіть стверджує, що лицарі Круглого столу короля Артура були сарматами. Зрозуміло, знахідки одного сезону на одній обмеженій території навряд чи можуть дозволити робити подібні висновки, але хоча б прямо їм не заперечують?

- Це міф. Хоча, вважається, що саме сармати почали застосовувати техніку масованого списового удару: вершник виставляв довгий спис уперед та на коні атакував противника. Це дуже схоже на лицарські турніри.

- Що саме ви назвали міфом: сарматське походження Артурових лицарів – чи взагалі зв’язок середньовічного європейського лицарства із сарматами?

- І першу, і другу тезу. Звісно, наука існує завдяки дискусіям, і кожен має право відстоювати свою думку. Наприклад, деякі дослідники виводять походження українців від арійської гілки індоєвропейців, або від носіїв трипільської культури, а тих, у свою чергу, – від племен пізнього палеоліту Європи, тому тут немає меж для фантазій.

НА ПЕРЕХРЕСТІ НАРОДІВ

- Сармати в Гелоні – це була просто тимчасова стоянка?

- На час приходу на ці землі сарматів життя на території Більського городища вже припинилося. Принаймні, археологи не знаходять у межах Гелону слідів життя та поховальних пам’яток сарматського періоду. Котелевське городище, площа якого сягає 3,3 га, поки є єдиною пам’яткою сарматського періоду в околицях Більська та Котельви. Ця пам’ятка локалізується за 2,5 км на північний схід від древнього Гелону.

- Якщо повернутись до скіфської доби – які нові артефакти знайдені? Вони заповнюють якісь прогалини в загальній картині – чи додають нових штрихів?

- На території Котелевського городища поки не виявлено знахідок власне скіфської доби. Ця пам’ятка якраз відкриває нам сторінки давньої історії після припинення існування столиці лісостепової Скіфії – Більського городища.

- Хто проходив через Більськ під час Великого переселення народів? Готи, гуни, якісь менш відомі племена? Чи нові знахідки ще не дозволяють чітко їх ідентифікувати? У будь-якому випадку – вони вносять щось нове в наукові погляди на той період?

- У широкому розумінні Велике переселення народів тривало протягом 4-7 ст. н.е. В околицях Більська фіксуються пам’ятки черняхівської культури, яка є поліетнічним утворенням, що включало в себе пізніх сарматів, пізніх скіфів та готські племена. Вважається, що ця культура припинила існування через міграційну хвилю гунів, яка рухалась на захід, у Європу. Після падіння Римської імперії розпочинається так зване «велике розселення слов’ян». У межах Більського городища зафіксовані ранньослов’янські поселення пеньківської культури, яка ототожнюється дослідниками зі слов’янськими племенами антів.

- Ви писали, що за підсумками цьогорічних досліджень запланована спеціальна тематична виставка. Коли й де вона проходитиме і хто на неї буде запрошений?

- Спеціальну виставку з робочою назвою «Археологія часів війни» плануємо відкрити наприкінці 2023 року. Маємо бажання презентувати результати досліджень декількох пам’яток. Звісно, у центрі уваги – Більське городище. Але буде висвітлено й підсумки вивчень округи древнього Гелону. Маємо цікаву й важливу інформацію з досліджень курганних некрополів Більського городища. Разом із колегами також на гідному рівні хочемо висвітлити підсумки археологічних робіт на поселеннях доби бронзи – скіфського часу. Впродовж останніх двох років ми активно та масштабно вивчаємо два селища – Старий кар’єр та Котельва II. Дані об’єкти культурної спадщини розташовані в окрузі древнього Гелону, на теренах лівого берега р. Ворскла, в адміністративних межах Котелевської селищної ради Полтавського району.

Ну і, звісно, явимо науковому світу попередні, але дуже важливі результати розкопок Котелевського городища.

Конкретна дата виставки буде дещо пізніше. Нині активно ведеться камеральна обробка матеріалів, реставраційні роботи зі знахідками.

Щодо місця проведення виставки. Маємо бажання організувати та провести такий важливий захід у Полтаві, у краєзнавчому музеї, а також надалі – у селищі Котельва.

- Ваші підсумки проведеної роботи.

- Спільними зусиллями декількох експедицій на теренах Більського городища та в його окрузі у 2023 році проведено надзвичайно масштабні археологічні дослідження. Вивчено площу в понад 1500 кв.м. Археологами розкопано 6 курганів, проведено розкопки на пам’ятках північно-східної та східної округи древнього Гелону. У непрості часи живемо – але тяжко працюємо над вивченням нашої унікальної культурної спадщини. Маємо важливі результати. Вони крок за кроком наближають нас до розтлумачення основних таїн Більського городища. Феномен даної фортеці можна осягнути, лише масштабно вивчивши її прилеглу округу.

Михайло Бублик, Полтава – Більськ
Фото автора