Ця молода артистка з Харкова тепер перебуває у британському Бірмінгемі у повній безпеці та могла б спокійно займатися лише своїм особливим синочком. Однак вона знаходить час відвідувати мітинги на підтримку нашої держави у будь-яку погоду, щоб її потужний голос – голос України – почули.
Катерина Верещака втекла з Харкова 8 березня 2022 року разом із сином Ілією. Тепер вони перебувають у Британії: країна допомагає з адаптацією. Життя триває, є стіни, теплі речі, їжа, а головне – безпека. Та не дає внутрішнього спокою війна в Україні.
- За Харковом скучили?
- У Харкові я працювала артисткою Великого академічного слобожанського ансамблю пісні і танцю. Я танцювала. Це було найкращою роботою для мене. Я дуже сумую за тим часом, за тренуваннями, за друзями, за виступами. Ще викладала танці та акторську майстерність підліткам в моїй невеличкій групі з пантоміми «Пліч-о-пліч» при церкві.
- Тож ви – не професійна співачка? А чути голос здалека...
- Я знайшла для моєї душі відпочинок у співах українських народних та естрадних пісень тут, в Англії. Часто я співаю на мітингу українців, у центрі Бірмінгема, та інколи мене запрошують співати на вечорах, що організовують українці або англійці для українців. Я відчуваю, як українська пісня об'єднує різних незнайомих людей. Через українську пісню ти розумієш свою ідентичність та спільність з українським народом.
- Навіщо ходите на мітинги?
- У принципі, це те, що я робила в Україні, коли танцювала українські народні танці, підіймала український дух в собі та інших. Тепер я це роблю, коли співаю українські пісні. На мітингу багато людей зупиняються, щоб послухати українську пісню, знімають відео на телефон. Всі англійці знають про війну в Україні, але багато хто думає, що вона вже закінчилася. На мітингах, що проходять кожної суботи, українці нагадують про те, що боротьба триває. Ми бачимо, як люди підтримують Україну. Дехто підходить та каже добрі слова про Україну, про українців. А деякі люди роблять донати. Далі ці гроші йдуть на підтримку української армії.
- Яку пісню ви завжди виконуєте?
- Моя найулюбленіша – «У полі калина, у полі червона». В ній приспів такий: «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, бо багацько нас є». Я її дуже часто співаю, майже завжди, на всіх заходах.
- Що для вас Світло і Темрява?
- Моєю основною роллю було і є материнство. У Харкові мій син ходив до дитячого садка, а в інший час я водила його на різні розвивальні заняття. Часто мені допомагали мої батьки забрати Ілію із садочка, чи відвезти його на заняття, чи побути з ним у той час, коли у мене був виступ з ансамблем, в якому я танцювала. Тепер, через війну, я живу в Англії. Тут моє життя значно відрізняється від українського, тут я займаюсь розв’язанням проблем, пов'язаних з житлом, зі школою для мого сина – це дуже втомлює.
- У що вірите?
- У що я вірю? Вірю в Ісуса, вірю в силу Його імені, вірю в незламність духу. Вірю, що Бог любить людей та служить нам через інших людей. Це я розуміла та знала давно, але особливо це стало очевидним для мене після того, як почалася повномасштабна війна. Я з сином поїхала до Львова, де нас зустріли віруючі люди, яких я не знала до того моменту, знайшли мені житло, забезпечили їжею та одягом, а після тижня у Львові я поїхала на три місяці в Румунію, де також про мене піклувалося багато віруючих людей, християн. Незнайомих на той час, але вони стали моєю сім'єю. В Англії Бог також дає мені таких людей, через яких Він піклується про мене. Це дуже важливо для мене – розуміти, що Він поруч, Він чує мене, і я побачу ще багато чудес в моєму житті. Також я дуже вдячна Англії, яка відкрила свої кордони для українських біженців, окрема вдячність – англійцям, які надають своє житло для українців. Цікаво, що більшість таких людей – це віруючі християни. Я зустрічаю багато небайдужих англійців, які намагаються підтримати, які співпереживають з українцями. Це дуже цінно!
- Що хочете переказати українцям?
- Це те, що Перемога буде, і Україна поверне свої території, які в неї забрала Росія. Вірю в стійкість та силу української армії. Вірю, що змучена, але надзвичайно сильна країна дуже швидко відновиться після Перемоги. Вірю, що поборемо і зовнішнього ворога, і внутрішню корупцію. Вірю, що після війни Україна розквітне. У моїй країні – такий великий потенціал. Дуже розумні і талановиті люди. Все буде Україна!
Івалана Славінська
Фото надала Катерина Верещака