На Прикарпатті виявили підпис митрополита Шептицького у стародруці віком майже 300 років
Про це у Фейсбуці повідомила завідувачка Рогатинської філії Музею мистецтв Прикарпаття Тетяна Петрів, передає Укрінформ.
«Днями, переформатовуючи майбутню експозицію музею Миколи Угрина-Безгрішного в Рогатині у зв'язку з реаліями сьогодення, вдалося трішки знайти часу для того, щоб погортати сторінки деяких видань. Стародрук обсягом 350 сторінок видруковано в 1739 році у Львові в друкарні Ставропігійського Успенського братства. …на одному з перших аркушів віднаходимо оригінал підпису митрополита Андрея Шептицького: "Предложено в часі візитації канонічної Серник Серед [ніх] дня 19 мая 1902" та підпис під ним "+ Андрей". Це говорить про те, що його власноруч зробив Андрей Шептицький у статусі вже митрополита Галицького, архієпископа Львівського», - запевняє Петрів.
Вона припускає, що Шептицький міг зробити цей підпис під час одного зі своїх візитів на Рогатинщину у 1902 році.
«Сам же населений пункт Серники Середні з 1946 року перейменовано на село Діброва. Але згаданий "Октоїх" читався у храмі ще до перейменування села. Про це свідчать кілька цікавих написів на сторінках цього видання», - зауважила Петрів.
Зазначається, що "Октоїх" - це богослужбова книга православної церкви, яка містить в собі чинопослідування вечірні, повечір'я, утрені та літургії для шести буденних днів тижня, а для недільних днів, крім того — малої вечірні і полуношниці. Всі ці піснеспіви за способом співу поділяються на вісім гласів (звідси назва книги) або наспівів.
«Якось дуже тепло стає на душі, коли усвідомлюєш, що саме в стінах храму Святого Архистратига Михаїла села Серник Середніх при воскових свічках читався колись отой "Октоїх" 1739 року за особистим підписом митрополита Андрея Шептицького», - додала Петрів.
Граф Андрей Шептицький — предстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський (1901-1944 рр.). Єпископ Станиславівський (1899-1900 рр). Доктор права і богослов'я; меценат. Один із найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини XX ст.
Як повідомлялося, у Львівському національному музеї Івана Франка (Дім Франка) презентували оновлений вебпортал з оцифрованими у межах проєкту "FrankoData: відкритий цифровий музей" понад 1200 одиницями артефактів.
