Український балет «Лісова пісня» наступного року покажуть у Норвегії, Австралії та Новій Зеландії
Про це в коментарі Укрінформу повідомила радниця з міжнародних відносин та стратегічних питань Київського державного фахового хореографічного коледжу та амбасадорка балету Ольга Морозенко.
«Цього року «Лісову пісню» побачили в Австралії та Новій Зеландії. Перемовини не закінчуються, і очікуємо, що в новому році перлину українського балету «Лісову пісню» побачить Скандинавія (передовсім Норвегія - ред. ) та повториться великий тур в Австралію та Нову Зеландію», - сказала вона.
Морозенко зауважила, що деталі поїздок стануть відомі згодом.
Водночас амбасадорка балету зазначила, що «Лісову пісню» активно промотували на світовій арені із початком повномасштабного вторгнення. За її словами, основна проблема полягала в тому, що для іноземних партнерів взяти національну українську класику було певним викликом, оскільки невідомо, чи окупляться внески на організацію гастролей.
«Представники українського балету мали великий виклик — залучити спонсорів для фінансування балетних костюмів та декорацій, презентувати новий український продукт. Тільки за рік наш продюсер Олександр Стоянов достукався до імпресаріо з Австралії, який ризикнув взяти виставу», — зауважила Морозенко.
Однак влітку 2023 року українські виконавці гастролювали два місяці в Австралії та один місяць в Новій Зеландії, і, за словами амбасадорки балету, були "приязно сприйняті публікою, про що й свідчать повторні гастролі".
«Лісова пісня» — балет на 3 дії українського композитора Михайла Скорульського, створений у 1936 році. Лібрето написала донька композитора Наталія Скорульська за мотивами однойменної драми-феєрії Лесі Українки. Перша постановка відбулася у 1946 році Київським державним академічним театром опери та балету ім. Т. Г. Шевченка (зараз — Національний академічний театр опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка).
Як повідомлялося, у Львівській національній опері на початку грудня відбудеться прем’єра балету «Тіні забутих предків» на музику Івана Небесного та лібрето Василя Вовкуна.
Фото: Нацопера
