В Україні працюють понад 1250 муніципальних мистецьких шкіл - МКІП
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України.
У пресслужбі міністерства повідомили, що т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв взяв участь в зустрічі уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця з керівниками закладів вищої освіти.
«Ми можемо констатувати, що в Україні сформована стала система спеціалізованої мистецької освіти. Ті законодавчі зміни, які були прийняті, дозволили зафіксувати мистецьку освіту у відповідних нормативних актах. Там же були визначені чіткі форми роботи на всіх ланках. Сьогодні ми маємо досить розгалужену систему мистецької освіти. Вона особлива тим, що ті, хто прагнуть стати справжніми митцями, присвятити цьому життя, йдуть в мистецтво з раннього віку», – зауважив Карандєєв.
Він також розповів, що через агресію РФ перед мистецькою освітою постали нові виклики.
Так, протягом останніх двох років в Україні повністю зруйновані 48 мистецьких шкіл та 2 мистецькі коледжі (в Бахмуті й Маріуполі). 72 мистецькі школи і один державний музичний ліцей пошкоджені.
Також пошкоджені та частково зруйновані заклади вищої освіти, що належать до сфери управління МКІП, а саме Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Харківська державна академія культури, Харківська державна академія дизайну і мистецтв.
Значних руйнувань 25 березня зазнала Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
Крім того, роботу втратили понад 3,5 тисячі викладачів мистецтва, а 44,5 тисячі дітей та молоді не змогли продовжити навчатися мистецтву. 113 мистецьких шкіл та шість мистецьких коледжів знаходяться в тимчасовій окупації.
Своєю чергою міністр освіти й науки Оксен Лісовий зауважив, що забезпечення можливостей доступу до освіти дітей на тимчасово окупованих територіях, молоді з окупованих територій – це складне питання, яке потребує досить великих ресурсів, рішень та ідей для вирішення.
За його словами, є успішні кейси, які дозволяють зберігати цих молодих людей для України. «Ми розуміємо, що перебування на тимчасово окупованих територіях рано чи пізно закінчиться для нашої молоді, для підлітків. Наше завдання зберегти цих людей для українського суспільства, для культурного простору. Для того, щоб цю молодь повернути й забезпечити її можливості потрібно реалізувати складні, багатокомпонентні проєкти», - додав він.
Як зауважив Лісовий, «наразі за кордоном перебуває лише школярів майже мільйон, не кажучи вже про студентів, дітей дошкільного віку. Всіх цих людей ми повинні охопити, як мінімум, інструментами для збереження їх української ідентичності, щоб вони повернулись в Україну та мали її у своїх планах, щоб вони усвідомлювали потенціал України. І це в контексті обмежених ресурсів та конкуренції з західною освітою».
«Ми вирішили провести таку велику зустріч, де порушити базові питання, складні для нас всіх. Виклики та проблеми для всіх однакові. Я сподіваюсь, що сьогоднішня зустріч дозволить нам не тільки один одного почути, а й напрацювати нові підходи, щоб права наших громадян були захищені», – зазначив Лубінець.
Під час зустрічі обговорення проблемних питань у сфері освіти відбулось задля оперативного реагування органів влади на виклики, що виникають в умовах воєнного стану. Насамперед це безпека учасників освітнього процесу, створення належних умов для доступу до якісної освіти, адже саме система освіти стала однією з найбільш уразливих галузей під час війни.
Як повідомляв Укрінформ, на полях Осіннього салону в Парижі відбулася міжнародна конференція «Наближаючи перемогу: мистецький фронт за часів війни», де дискутували про роль мистецтва у збереженні української національної ідентичності в умовах протистояння російській агресії.
