Аудіогіди українською: мова порозуміння, визнання, підтримки

Заради цього варто побувати в Амстердамі, Гельсінкі, Варшаві і ще кількох десятках міст за кордоном, де в музеях аудіоекскурсії про визначні події та  достойників можна слухати українською мовою. У період російсько-української війни не до того – дорікне хтось. Утім саме у найзапекліші роки відстоювання української ідентичності, коли агресор намагається знищити її своїм мільйонним військом і тисячами ракет, – час для голосу України у зарубіжних місцях популяризації культури та історії.

Аудіогіди українською мовою звучать тепер у понад 40 країнах у 82 музеях. Започаткована у ще «докарантинні» часи ініціатива набула системного характеру, відколи її куратором стала перша леді України Олена Зеленська.

Укрінформ розповідає, де за кордоном завдяки мовному супроводу можна почуватися перед музейними експонатами, як в Україні. Географія вражає: від римського Колізею до Яд Вашему в Ізраїлі та музею полярних експедицій Фрам у Норвегії. 

ПРО ВАН ГОГА В АМСТЕРДАМІ РОЗПОВІДАЄ ГОЛОС ІРМИ ВІТОВСЬКОЇ-ВАНЦИ

Перебуваючи за кордоном, по-особливому відчуваєш, що світ живе своїм життям: про російсько-українську війну пам’ятає, але якось узагальнено, коли спитаєш. Тому дуже важливо, щоб де тільки можна, зокрема, у музеї, поряд із англійською, французькою й кількома іншими мовами, можна було чути українську, аби переконатися і довести, що місце тут є не лише російській, яка давно прокладала собі дорогу всюди на Заході.

«Це надзвичайно цінно, коли приходиш до музею світового рівня й бачиш, що твоя рідна мова є в переліку тих, якою можна прослухати екскурсію. Це ж не лише про зручність – це й про відчуття «мені тут раді». Про повагу, визнання, про солідарність. Особливо зараз, коли українську мову й культуру Росія намагається знищити разом з їх носіями – книгами, музеями, людьми. Це одна з причин, чому ми працюємо над впровадженням українських аудіогідів у найвизначніших культурних пам'ятках: бо хочемо, щоб наша мова звучала на весь світ», – сказала у відеозверненні перша леді України Олена Зеленська, презентуючи аудіогід українською в одному з найвідвідуваніших музеїв світу – Музеї Ван Гога в Амстердамі. Цей заклад став уже 80-м у «списку українізованих».

Історія знаменитого нідерландського художника звучить українською – яка стала 12-ю у мовному арсеналі аудіогідів цього дуже популярного музею – голосами відомих акторів Ірми Вітовської-Ванци та Павла Скороходька. Директорка закладу Емілі Горденкер, до речі, як з’ясувалося, має українське коріння. «Батько мого батька, тобто мій дідусь, емігрував із західної України до Сполучених Штатів на початку ХХ століття», – розповіла вона Укрінформу. 

Нідерланди близькі українцям не лише намальованими Ван Гогом соняшниками і навчанням там свого часу Івана Мазепи у школі гармашів, а й потужною сучасною допомогою у протидії російському нацистському агресору. Нині українці у цій країні мають змогу почути рідною мовою про унікальні експозиції у чотирьох провідних музеях. 

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Нідерландах Олександр Карасевич коментує Укрінформу: «Нідерланди є країною музеїв. Мільйони людей приїздять сюди щорічно. Коли вони заходять в один із найвідоміших Музей Ван Гога і бачать поряд з англійською, французькою, іспанською, китайською й українську мову, то бачать і державу Україна на мапі світу. Тобто, впроваджуючи аудіогіди, ми просуваємо Україну у глобальному світі». 

Олександр Карасевич додає: «Нам не треба забувати, що українська мова – це мова для українців. Ми створюємо аудіогіди тепер, на жаль, не для наших туристів, а для декількох мільйонів українців, які знайшли вимушений прихисток в Європі і світі від повномасштабної російської агресії. Серед них понад 100 тисяч українців, які перебувають у Нідерландах». 

На запитання, чи складно було вести перемовини про запровадження аудіогідів, посол Олександр Карасевич дипломатично відповідає: «Це непросто». І конкретизує: «Ми хочемо запровадити аудіогіди українською у топових музеях. Взаємодія не відбувається миттєво: звернувся з пропозицією – відразу всі підтримали. Аудіогід у Музеї Ван Гога – це була тривала і копітка робота команди. Перший етап – вийти на партнерську згоду, почати процес; до цього були залучені багато людей як у Нідерландах, так і в Україні».

Мовознавець Юрій Лисенко (Юрко Позаяк), який долучився до створення аудіогіда для Музею Ван Гога, коментує Укрінформу: «Я зробив лише маленьку частину великої спільної справи – відредагував переклад, який зробила Ірина Коваль. Запровадження україномовних аудіогідів – це не тільки піклування про понад 100 тисяч наших біженців. Це, на мою думку, і прояв солідарності Нідерландів з українським народом. І хочу відзначити внесок нашого посольства. Реалізація проєкту – це результат його кількарічної наполегливої роботи».

Про важливість запровадження за кордоном музейних аудіогідів державною мовою України для взаємин між країнами говорить вже те, що така інформація з’являється на офіційних сайтах представницьких органів і перших осіб. На вебсторінці королівської родини Нідерландів у травні минулого року повідомляли, що королева Максима та перша леді України Олена Зеленська онлайн презентували україномовні аудіогід та постійно доступний відеотур у Національному музеї в Амстердамі – Рейксмузеї (Rijksmuseum), де серед чисельних експонатів є картини Рембрандта і Вермера. Відвідують його щорічно більш як 2 млн осіб. 

НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, ФІНЛЯНДІЯ… 

Із цьогорічних найбільш помітних нових місць появи аудіогідів українською мовою – Меморіальний музей миру міста Хіросіма. Він є нагадуванням для мільйона відвідувачів щорічно про близьку межу між життям та винищенням людства, а ще – про можливість відновлення навіть після найжахливішої трагедії.

Українською мовою звучить історія країни в Австрії, Німеччині, Італії, Болгарії, Азербайджані, Литві й багатьох інших країнах. Доступні аудіорозповіді державною мовою України у Колізеї у Римі, Бельведері та галереї Альбертіна у Відні, палаці-музеї Шарлоттенбург у Берліні, Меморіальному комплексі історії Голокосту «Яд Вашем» в Єрусалимі...

«Нашим аудіогідом користувалася в Бундестазі минулого року, – розповідає Укрінформу біженка, киянка Оксана Тукалевська, нині – вчителька у німецькій школі. – Коли везли на екскурсію наших українських дітей (клас), то були налаштовані брати німецько- та англійськомовні аудіогіди та перекладати. Просто не знали, що є україномовні. І мене охопила гордість, коли вся наша група – більш як 20 дітей – замовляли гіди нашою державною мовою. По-перше, приємно чути рідну мову. По-друге, наявність аудіогіда  українською мовою позиціює країну як ту, що заслуговує на повагу; як країну, яку хочуть чути і з якою діляться своєю культурою та історією, – це діалог взаємоповаги. Врешті-решт, це допомога нам пізнавати більше. Радує й те, що нарешті за кордоном припинили сприймати всю територію колишнього СРСР цілісно російськомовною. Маленький прапорець аудіогіда працює як культурна дипломатія».

Започатковано ініціативу україномовних аудіогідів у провідних музеях світу ще у 2018-му пілотним проєктом Українського інституту в Національному музеї у Варшаві. Навіть на сайті закладу тепер кожен бажаючий може прослухати десятки 2-4-хвилинних записів українською мовою про Галерею старовинного мистецтва, об’єкти з колекцій родин Радзивіллів, Потоцьких та Чарторийських, живопис з собору у Фарасі…

Для сучасного Музею історії польських євреїв Polin за підтримки Посольства України у Республіці Польща створювали аудіогід п’ять років тому. Уже тоді у цій сусідній країні перебували понад 1 млн українців. Тисячі відвідали музейний заклад з інтерактивними зонами, де демонструють реконструйовану синагогу із заворожуючими настінними розписами – пам'ятку дерев'яної архітектури XVII століття із селища Гвіздець на Івано-Франківщині (за 20 км від Коломиї). 

У березні нинішнього року у Polin відбулася презентація сімейного аудіогіда українською мовою. Він призначений для дітей 6-12 років і їхніх дорослих супроводжуючих. Це своєрідний аудіоспектакль-подорож експозицією музею, яка зацікавить юних слухачів. 

Як правило, аудіогіди різними мовами кожного музею ретранслюють слухачам один і той же зміст про експонати та події. Стараннями Товариства українців у Фінляндії у Фінському музеї фотографії з прив’язкою до однієї світлини в аудіогіді з’явилася оригінальна розповідь про зірку української театральної сцени Марію Заньковецьку, 170-ліття з дня народження якої відзначатимемо цьогоріч. Реалізували проєкт за грант Спілки музеїв Фінляндії (Museoliitto).  

Марія Хлистова, яку всі згодом знатимуть як Заньковецьку, дружина капітана третьої роти Свеаборзької фортечної артилерії, прожила у Фінляндії трохи більше як рік – з приблизно серпня 1881 року по жовтень 1882 року. Актриса  знищила практично все, що нагадувало їй про невдалий шлюб, включно з документами фінського періоду. Залишився один лист та одна фотографія. 

«У лютому 2023 року до нашої організації, Товариства українців у Фінляндії, звернувся Фінський музей фотографії: допомогти з контентом до майбутнього українськомовного гіда, а також з поширенням інформації серед українців», – коментує Укрінформу Наталя Терамае, координаторка культурних проєктів ГО «Товариство українців у Фінляндії». 

Аудіогід мав відтворити деякі епізоди з історії мистецтва фотографії у Фінляндії. «Знайомлячись з постійною виставкою «Шукаю», я звернула увагу на фотовізитівки, що були популярні у ХІХ-XX століттях. І запропонувала музею додати до аудіогіда історію Марії Заньковецької у Гельсінкі, бо збереглася така її візитівка початку 1880-х, зроблена у салоні піонера фінської фотографії Даніеля Нюбліна, – розповіла Наталя Терамае. – Наші переговори щодо можливості такого ходу тривали кілька місяців. Я дякую за підтримку Музею театрального, музичного і кіномистецтва України  та особисто зберігачці Тетяні Руденко за те, що оперативно надали копію світлини».

Аудіогід для постійної виставки Фінського музею фотографії Etsin («Шукаю») доступний відвідувачам у приміщенні старого Кабельного заводу в Гельсінкі. Записи фінською та українською мовами також можна прослухати на Spotify та інших популярних подкаст-сервісах. Записи українською доступні за посиланням.

Крок за кроком робимо впізнаваними українську мову та історію у світі. Головне – не зупинятися.

Валентина Самченко, Київ

Фото Офісу Президента України, музею «Полін», студії Jaksomedia, Валентини Самченко.

Перше фото: M. Jaźwiecki / Muzeum Historii Żydów Polskich.