Культурна дипломатія: світ аплодує Україні

Гасло «культура не на часі» у період повномасштабної війни – це маніпуляція і провокація. Бо концерти, виставки і кіно у надскладний час відстоювання українцями незалежності зі зброєю в руках підсилюють самоідентифікацію й усвідомлення себе нацією з багатьма здобутками. А безперебійний експорт мистецьких проєктів найвищого ґатунку та спільні проєкти з іноземними виконавцями доводять, що культурна дипломатія є одним із чинників національної безпеки.

Укрінформ зібрав інформацію про українські найрезонансніші мистецькі проєкти за кордоном. Хоча кожна така подія за понад два роки із загалом без перебільшення багатьох тисяч проєктів, масштабних  і локальних,  – уже стала вагомою сторінкою презентації нашої країни за кордоном, розповіддю про російсько-українську війну та  розвінчуванням брехливих пропагандистських міфів країни-агресорки про нас.

Тільки Міністерство закордонних справ України з партнерами за період із 2022 року провели понад 1780 проєктів. Які мали найбільший резонанс?

УКРАЇНСЬКИЙ АРТ-МОДЕРНІЗМ У ЛОНДОНІ І ВІДНІ,  МУЗИКА – У НЬЮ-ЙОРКУ

Назвемо кілька найяскравіших унікальних проєктів останнього часу, які голосно заявили про Україну у світі як країну із глибокою, багатогранною, закоріненою у віки  й одночасно модерновою самобутньою культурою.

Вже другий рік подорожує європейськими містами масштабний виставковий проєкт «В епіцентрі бурі: український модернізм 1900-1930-х років», організатором від нашої країни якого є Національний художній музей України. У цій «мандрівній» виставці  представлені роботи Олександри Екстер, Анатоля Петрицького та Казимира Малевича – художників, імена яких Росія й донині намагається привласнювати собі. А також Михайла й Тимофія Бойчуків, Віктора Пальмова, Івана Падалки, Василя Седляра, Давида Бурлюка, Василя Єрмілова, інших.

Всього 69 творів українських художників з великим успіхом уже експонували в Мадриді у музеї Тиссена-Борнемісса, знаменитому віденському Бельведері, Ludwig Museum у Кельні, у Королівському музеї образотворчих мистецтв Бельгії у Брюсселі. Майже до середини жовтня виставку показуватимуть у Великій Британії. Для українського мистецтва там надали зали Королівської академії мистецтв у Лондоні на Пікаділі. Тривалість кожного показу – 2-3 місяці. Все за рахунок приймаючих сторін.

«У Відні до проєкту, присвяченому українському модернізму, був доданий ще один, де український модерн представили такими відомими художниками як брати Кричевські, Олександр Мурашко, Іван Мʼясоєдов, Олена Кульчицька, Всеволод Максимович, Михайло Сапожніков, – коментує генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець.  – Після Відня українській модерн перемістився до Братислави, а модернізм – до Лондону. Після показу у столиці Словаччини на наш мистецький проєкт очікують у Болгарії».

Тим часом у  знаменитому Карнеґі-холі в Нью-Йорку наприкінці квітня тріумфально виступив Національний ансамбль солістів «Київська камерата», який очолює відома скрипалька Богдана Півненко. Унікальність цього концерту в тому, що звучала музика виключно українських композиторів, троє з яких були присутні:  Золтан Алмаші (він же і виконавець), Вікторія Польова та Олександр Щетинський.  Ще американська публіка слухала твори Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Олександра Козаренка і Володимира Зубицького.

Формувала програму канадійсько-американська диригентка з українським корінням Кері-Лінн Вілсон. Знана у світі мисткиня за повномасштабний період російсько-української війни тричі виступала у Львові, доїхала диригувати концертом у Київ і побувала на батьківщині своїх предків у Чернівцях.

«Концерт виключно української музики оркестру «Київська камерата» у Карнеґі-холі стверджує, що Україна існує, незважаючи на дуже велике бажання ворога розчинити нашу культуру в російській і загалом знищити нашу незалежну державу, – каже Богдана Півненко, в.о. генерального директора – художнього керівника Національного ансамблю солістів «Київська камерата». – Такі мистецькі події нагадують світу, що Україна – європейська країна з могутньою культурою, руйнуючи пропагандистські наративи країни-агресорки».

Кері-Лінн Вілсон активно почала демонструвати підтримку України після 24 лютого 2022 року, організувавши Ukrainian Freedom Orchestra (Український Оркестр Свободи). Уже в липні й серпні цей збірний колектив здійснив великий тур Європою та Америкою на підтримку України. Засновниками та безпосередніми організаторами турне стали Метрополітен-опера (США) та Польська національна опера. Концерти відбувалися і в 2023 році. Проходили у таких провідних залах, як BBC Proms і Barbican у Лондоні, Concertgebouw в Амстердамі, Ельбська філармонія Гамбурга, Лінкольн-центр у Нью-Йорку та Центр Кеннеді в Вашингтоні.

Нині готується третій тур Ukrainian Freedom Orchestra. У липні-серпні оркестр українських музикантів під керівництвом  Кері-Лінн Вілсон виступатиме у Польщі, Франції, Великій Британії та США.

ДИВИСЬ УКРАЇНСЬКЕ: ПРО МАРІУПОЛЬ І МИТЦІВ, ЯКІ СТАЛИ ЗАХИСНИКАМИ

Іноземці знайомляться з історією та культурою України, із сучасною російсько-українською війною через документальне кіно та музейні артефакти. Цього року стрічка народженого у Харкові режисера Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» про жорстоке знищення українського приазовського міста здобула «Оскар» у номінації «Найкращий документальний фільм» знаменитої премії Американської академії кіномистецтва. 

Мстислав Чернов, журналіст видання Associated Press, разом з колегами Євгеном Малолєткою та Василісою Степаненко – єдині міжнародні медійники, які були в Маріуполі й у надскладних умовах змогли відзняти 30 годин страшних подій. Фільм «20 днів у Маріуполі» був представлений на кількох престижних фестивалях класу А й отримав ключові кіновідзнаки: зокрема, приз глядацьких симпатій на кінофестивалі Sundance, а також престижну нагороду BAFTA. Все це значно розширило глядацьку аудиторію кіноісторії про сучасну війну в Україні.

Особлива місія проєкту «Культура vs війна», який представляє серію документальних портретів митців, які стали військовослужбовцями: гурту «Антитіла», Сергія Михальчука, Ахтема Сеітаблаєва, Тараса Компаніченка, Сергія Жадана, а також цивільних фотографів Костянтина та Влади Ліберових, які знімають біля лінії фронту.

«Коли нас вивели з передової, перед нами поставили декілька задач. Окрім акумулювання ресурсів на потреби ЗСУ, було ще одне важливе завдання – комунікація зі світовими ЗМІ. Інформування іноземців про боротьбу українців проти окупантів, про злочини московитів, про те, що війна потребує ресурсів і зброї. Тож всюди де можливо, говоримо про це, звертаємо увагу, підіймаємо тему України всюди, де це доречно, – зазначив нещодавно у Великій Британії лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя у межах туру «Культура vs війна». – Краплина до краплини дає результат, а враховуючи те, скільки іноземців приходять до нас на івенти, скільки коштів вдається зібрати, це надихає працювати ще інтенсивніше».

Премʼєрний показ у Раді Європи в Страсбурзі 21 березня цього року повнометражного документального фільму «Культура vs війна» -однойменного  проєкту – став 120 заходом за кордоном цієї кіноініціативи, яку Асоціація «Дивись українське!» започаткувала у квітні 2022-го задля донесення правди про війну РФ проти України через історії знаних митців.

Лише за останній місяць провели серію івентів у 12-ти містах Великої Британії з гуртом «Антитіла» та кобзарем Тарасом Компаніченком, а в Стразбурзі у Франції – із музикантом Сергієм Фоменком.

Всього заходи проєкту «Культура vs війна», на які не витрачено жодної державної копійки, за підтримки Міністерства закордонних справ України уже відбулися у 81 місті 36-ти країн світу. Як правило, це комплексні події: покази документальних фільмів, фотовиставки, презентація арт-буку, що містить близько 100 авторських фото «з війни» Сергія Михальчука та Костянтина і Влади Ліберових. Контент   створено Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – Дивись українське!» за підтримки, зокрема, Європейського Союзу European Union in Ukraine.

«Загалом наша асоціація від 24 лютого 2022 року провела 206 подій у 83 містах 38 країн світу, – уточняє керівник  «Дивись українське!», продюсер Андрій Різоль. – Здебільшого наші події сфокусовані на політиках, військових, впливових міжнародних форумах й інституціях, медіа та тих, хто може впливати на підтримку України у світі. І після кожної такої акції я все більше переконуюсь, наскільки це важливо! Культурна дипломатія є дуже вагомим та ефективним інструментом у підсиленні світової підтримки України, і цей інструмент потрібно використовувати максимально».

ВІРУСНИЙ ФЛЕШМОБ ДОПОМІГ ДОСТАВИТИ ТАНКИ LEOPARD

Повномасштабна війна Росії проти України вкотре довела, що культурна дипломатія є одним із чинників національної безпеки, акцентують у Міністерстві закордонних справ України. І констатують, що велика частина проєктів, які реалізує МЗС за сприяння партнерів, доносить іноземцям інформацію про передумови та обставини російсько-української війни, спростовуючи упередження, стереотипи та російську дезінформацію.

МЗС України з партнерами за період 2022-2024 (перший квартал) років організували за кордоном понад 1780 проєктів, йдеться в офіційній відповіді Укрінформу. У перший рік повномасштабного нападу – 905, у 2023 році – 815.

Серед найрезонансніших виокремлюють «Щедрик», «Засвіти Україну» («#LightUpUkraine») та «Звільніть леопардів» («#FreeTheLeopards»). Тільки ця трійка лідерів донесла мільйонам іноземців інформацію про жорстоку війну Росії в Україні й мотивувала діяти – звичайних людей, іменитих зірок і політиків, які врешті-решт ухвалюють необхідні для нашої країни рішення, що допомагають перемагати рашизм.

За інформацією МЗС України, 111 мільйонів мешканців планети охопив флешмоб «#FreeTheLeopards». Ним привертали увагу до проблеми з передачею Україні німецьких танків Leopard 2 і показували урядам Європи, що ситуація вимагає якнайшвидшого  «звільнення леопардів». Бо засідання Контактної групи з оборони України у форматі Рамштайн 20 січня 2023 року так і не завершилося позитивним вердиктом щодо надання Україні німецьких танків Leopard 2, хоча перемовини тривали багато місяців перед тим. Нагадаємо, серед усіх країн, які були присутні на зустрічі, лише Німеччина не підтримала рішення, що спровокувало хвилю дискусій і протестів.

Тоді леопардовий принт зробила трендовим у «#FreeTheLeopards» участь таких зірок, як німецький дизайнер Франк Петер Вільде і багатьох українських: Джамали, Володимира Кличка та інших. А вже 25 січня німецький уряд узгодив передачу Україні танків Leopard.

І м’яка сила цілеспрямованої активності українських митців  у соціальних мережах цьому також посприяла.

ПІДТРИМКА ПЕРЕМАГАЄ ПІТЬМУ, В ЯКУ РОСІЯ НАМАГАЄТЬСЯ НАС ЗАНУРИТИ

Нині, коли однією з геноцидних практик РФ все виразнішим стає нищення української енергосистеми, згадуються занурення у темряву осені 2022-го – початку зими 2023 року й міжнародна кампанія  «Засвіти Україну» – «#LightUpUkraine». Тоді 21 грудня о 20:00 як знак солідарності з українським народом найвідоміші локації по всьому світу вимкнули світло. Затемнені стояли Римський Колізей та Сіднейська опера, будівлі інституцій ЄС в Брюселі, парламенту Шотландії в Единбургу, мерії Парижа та Порто, головні різдвяні ялинки Нью-Йорка біля Рокфеллерського центру та Лондона на Трафальгарській площі, а також у Празі, Ризі, Софії, Вроцлаві, Турку, Вільнюсі, знаменита телевежа Торонто.

Загалом тоді світло вимкнули у 62 локаціях у 19 країнах світу. Цим досягали мети зібрати 10 мільйонів доларів через платформу UNITED24 для закупівлі 1000 генераторів для українських лікарень. Амбасадорами акції стали, зокрема, відомий історик Тімоті Снайдер, астронавт Скотт Келлі та актор Лієв Шрайбер. До організації тоді долучилася також міжнародна депутатська коаліція United for Ukraine.

«ЩЕДРИК» УТВЕРДЖУЄ УКРАЇНУ ЗА КОРДОНОМ ПОНАД 100 РОКІВ

Унікальним прикладом того, як українська культура заявляє про себе світові, є знаменитий «Щедрик» композитора Миколи Леонтовича. Цією колядкою зачаровував іноземців на кількох континентах понад 100 років тому хор Української Народної Республіки, яким керував Олександр Кошиць. Цю українську мелодію світ вже добре знає з англійським текстом як «Колядку дзвонів»  – Carol of the Bells, яка  звучить у десятках найвідоміших іноземних фільмів, зокрема, в  голлівудській кіноісторії «Один вдома».  

МЗС України нагадує, що проєкт «Щедрик» або Carol for Charity –  організований спільно Міністерством закордонних справ України та командою креативної агенції Saatchi & Saatchi Ukraine – отримав низку найпрестижніших міжнародних відзнак та нагород. Зокрема,   «Срібного лева» у категорії Radio & Audio (Not-for-profit / Charity / Government), нагороду на міжнародному фестивалі креативності The One Show - у категорії Interactive & Mobile Craft: Audio Craft, а також відзнаки Lia Awards, KIAF, Golden Drum, MAD Stars.

Проєкт Carol for the Charity («Колядка для благодійності») створив однойменний текст англійською, який доповнили  вкрапленнями сучасних обставин російсько-української війни.  Колядку виконав Тарас Тополя з гурту «Антитіла»,  хор імені Григорія Верьовки та дитячий фольклорний ансамбль «Зернятко». Твір пролунав на 22 радіостанціях в 11 країнах. Коляда отримала більше 1 мільйона прослуховувань на стрімінгових платформах та 110 мільйонів користувачів, повідомляє МЗС України.

Нагадаємо, сторіччя північноамериканської прем’єри «Щедрика»  (запис можна подивитися на сайті Українського інституту) зібрало знакових та іменитих виконавців і кілька тисяч глядачів у знаменитому Карнегі-Голлі у Нью-Йорку, звідки він і починав свій стрімкий лет у 1922 році. Капела Олександра Кошиця була створена з ініціативи уряду УНР та відряджена ​​за кордон для промоції української незалежності в Європі та Америці та протидії російській пропаганді. Тур з 1919 року відбувався під егідою Міністерства освіти і мистецтва та Міністерства закордонних справ УНР і продовжувався навіть тоді, коли незалежна держава не змогла утриматися під ударом більшовиків. Лише в Північній Америці вони дали понад 200 концертів у великих залах та університетах. Усього – понад 600.

Точних цифр щодо кількості  українських проєктів за кордоном за повномасштабний період російсько-української війни не існує з тієї простої причини, що офіційні органи складають звітність лише щодо подій, на які витрачаються кошти держбюджету; до того ж кожна інституція фіксує проєкти своєї ділянки роботи. А промоція України через культуру в інших країнах дуже часто відбувається силами  громадських об’єднань і доброчинних фондів. І кожна найменша ініціатива знайомить світ із сучасним та минулим України з вірою, що в нашої держави є гідне майбутнє.

Валентина Самченко, Київ

Фото Руслана Канюки та надані Національним художнім музеєм України, Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – Дивись українське!», Богданою Півненко