Без державних коштів, але зі снігом улітку
Пасажири, які вирушали зі столичного залізничного вокзалу одним теплим днем наприкінці вересня, могли несподівано потрапити в новорічну ніч – у Червоному залі очікування на другому поверсі стояла велика урочисто вбрана ялинка, мерехтіли гірлянди, а присутні в приміщенні були в засніженому зимовому одязі. Нічого дивного! Просто там знімали фінальну сцену фільму «Потяг у 31 грудня», який вийде у національний прокат на Новий рік і таки подарує глядачам трішки дива.
Ми побували на знімальному майданчику й готові розповісти подробиці про зворушливу комедію, що вийде на великі екрани 1 січня 2025 року і обіцяє стати гарним поштовхом до створення традиційного новорічного кіно, яке полюбить та дивитиметься не одне покоління українців.
ФІЛЬМ БУЛО СТВОРЕНО БЕЗ ЗАЛУЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ, БЕЗ ПІДТРИМКИ ФОНДІВ ТА ГРАНТІВ
Одразу зауважимо – фільм було створено без залучення державних коштів, без підтримки фондів та грантів, усі виробничі витрати покрили спонсори та приватні інвестори, а також безпосередньо виробник стрічки – компанія FILM.UA Group (у кейсі якої такі суперкасові стрічки як «Конотопська відьма», «Мавка. Лісова пісня», «Велика прогулянка», «Скажене весілля» та інші). В умовах обмеженого через війну державного фінансування кіногалузі це вкрай важливий момент, який показує, що, коли є бажання і спільні зусилля, розвиток нашої кіноіндустрії не зупиняється.
Оскільки фільм розповідає про пригоди українців, які вирушили в подорож потягом напередодні Нового року, то його стратегічним партнером стала «Укрзалізниця». Тобто, він ще й своєрідна присвята тим, хто залізно перевозить і рятує українців з перших днів війни та повертає додому.
«Без «Укрзалізниці» фільм би не стався. При цьому вона теж не витратила на «Потяг у 31 грудня» жодної копійки, більше того, ми за все платили: і за оренду вагонів, і за оренду приміщення. І так повинно бути, це державне підприємство! Все має свою ціну і ми цю ціну платимо», – наголосив співпродюсер фільму Юрій Горбунов.
На його переконання, дуже важливо, що під час війни не припиняє роботу і розвивається вся кіноіндустрія – актори знімаються, сценаристи, режисери, гримери, костюмери працюють, створюються робочі місця: «Бо інакше з яких коштів люди будуть донатити, якщо вони не будуть отримувати зарплати? Наша змінальна група (без масовки) – це понад 100 людей, які платять податки. До того ж, це елемент нашого ментального здоров’я – українці повинні 1 січня піти в кінотеатри. І знову ж таки, це теж частина нашої економіки: кінотеатри, квитки, зарплати, податки».
Команда не називає точну цифру бюджету фільму, але запевняє, що це звичайний стандартний бюджет для української комедії, який не є занадто маленьким чи великим.
Режисером фільму виступив Олег Борщевський («DZIDZIO Контрабас», «Скажені сусіди. Нові історії»). Автори сценарію: Микола Куцик, Ярослав Стень, Богдан Гациляк, Кирило Тимченко («Скажене весілля», «Скажені сусіди», «Останній москаль»). У фільмі знялися відомі українські актори: Станіслав Боклан, Катерина Кузнецова, Артемій Єгоров, Влад Нікітюк, Лілія Ребрик, Юрій Горбунов, Андрій Ісаєнко, Лілія Цвелікова, Володимир Ніколаєнко, Дмитро Павко, Анастасія Іванюк, Аліна Коваленко, Анна Кузіна.
МИ ХОЧЕМО, ЩОБ В УКРАЇНІ НАРЕШТІ З’ЯВИЛОСЯ СВОЄ ПРОФЕСІЙНЕ НОВОРІЧНЕ КІНО – СОШЕНКО
За словами співпродюсерки та авторки ідеї Зої Сошенко їхня історія – про шлях. І буквально, і фігурально. Про те, як дорога додому об’єднує людей. Про те, якими різними можуть бути пасажири одного купе, і якими схожими вони можуть бути у своїх мріях та цінностях.
«Нам не вистачає світла в темряві, і хочеться, щоб цієї новорічної ночі ми повірили у дива. Ми хочемо, щоб в Україні нарешті з’явилося своє професійне новорічне кіно і віримо, що українці полюблять наш фільм і будуть дивитися не один рік», – впевнена пані Зоя.
Ідея фільму народилася у неї в розмові з колегою – продюсеркою Іриною Костюк (яка є супервізоркою стрічки), тому що сьогодні «Укрзалізниця» стала частиною життя кожного. Адже до повномасштабної війни багато людей не так масово подорожували потягом цілими родинами – з дітьми, похилими родичами, котами та собаками.
«Кожного разу, їдучи потягом я думала: Боже, які цікаві українці, які долі... Коли подорожуєш 6-12 годин, то попутник з купе, іноді може стати потім другом, бо ми, українці, дуже любимо спілкуватися, дружити, ми відкриті. І сьогодні «Укрзалізниця» так чи інакше – це частина нашого життя. Кожен, хто буде дивитися цей фільм, неодмінно скаже: «О, у мене була така історія, о, я теж з таким їхав, у мене теж були такі курйози!»», – говорить співпродюсерка комедії «Потяг у 31 грудня».
ЦЕ СПРАВДІ ЧЕЛЕНДЖ – СТВОРИТИ ВІДЧУТТЯ 31-ГО ГРУДНЯ, КОЛИ НА ВУЛИЦІ ПІД ТРИДЦЯТЬ ГРАДУСІВ ТЕПЛА
Майже весь знімальний процес відбувався влітку, зйомки стартували 28 серпня і завершуються у вересні. Де взяли сніг?
«Це справді був великий челендж – створити відчуття 31-го грудня, коли на вулиці під тридцять градусів тепла», – з посмішкою відповідає пані Сошенко.
Звісно, є компанії, які виробляють штучний сніг і його замовляли навіть декілька видів: сніг, який падає з неба, сніг для одягу людей, коли вони заходили з вулиці в тепло і він «танув», сніг, яким засніжують будівлі, фасади чи вікна потягу. Над видами з вікна окремо працювала команда художників, аби передати іній чи морозні візерунки на склі – тобто створити атмосферу засніженої грудневої доби, щоб глядач занурився в це й повірив.
Вона зізналася, що, крім снігу, для команди викликом стало ще й те, як взагалі знімати в потязі, адже вони не мали досвіду зйомок повного метра майже цілковито тільки у вагоні.
«Це подорож довжиною в шість годин. І ми хвилювалися, як зняти це в купе? Чи не буде затісно, чи треба буде його якось розбудовувати, чи робити купе якимся специфічним? А також ще й передати рух, бо потяг весь час їде і за вікном має бути щоразу щось нове. Тобто, ми маємо передати і світло, і темряву, і сніг, і прожектори вздовж колії. Це була велика робота всієї команди, ми дуже ретельно все пропрацьовували. Але, коли ви будете дивитися, ви повірите, що все насправді – потяг їде, і їде саме вночі 31 грудня!», – запевнила Зоя Сошенко.
МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЦЕ САМЕ ТА ПРИГОДА, В ЯКУ ХОЧА Б РАЗ ХОТІВ БИ ПОТРАПИТИ КОЖЕН – БОКЛАН
Тепер ближче до сюжету. Потяг їде за маршрутом Київ-Львів. Головний герой – провідник «Укрзалізниці» Микола Іванович (роль виконує Станіслав Боклан), який 31 грудня вирушає у свій останній службовий рейс, після чого має вийти на пенсію, до якої він ще не зовсім готовий. Чоловік планує спокійно зустріти Новий рік, оскільки вважає, що традиційно в цей період потяги порожні. Однак цього разу все сталося не зовсім так, як гадалося… Тієї особливої ночі у вагоні зустрінеться дуже строката компанія: наречена-втікачка, подружжя на межі розлучення, гіперактивна вагітна та бухгалтер-інтроверт, з яким важко порозумітися. Історія набере цікавих обертів, коли потяг несподівано зупиниться серед поля, і випадкові попутники змушені будуть познайомитися ближче.
Як говорить про свою нову кінороботу виконавець головної ролі, це життєва ситуація, яку хотілось би переказувати щороку своїм друзям з усмішкою на обличчі.
«Наша історія відбувається в нічному експресі сполученням Київ-Львів напередодні Нового року. Мені здається, це саме та пригода, в яку хоча б раз хотів би потрапити кожен. Бо хоч би скільки нам років було, ми всі віримо у казки та дива», – говорить Станіслав Боклан.
ЦВЕЛІКОВА: КОЛИ СТІЛЬКИ ТЕМРЯВИ ДОВКОЛА – ВСЕ ЧАСТІШЕ ХОЧЕТЬСЯ ЗВЕРТАТИ ОЧІ ДО СВІТЛА
Героїня актриси театру і кіно Лілії Цвелікової («Коза Ностра. Мама їде», «Найкращі вихідні», «Бурштинові копи»), за словами виконавиці, миле сонечко на сьомому місяці вагітності. Вона сідає в потяг, сподіваючись на довгоочікувану зустріч із коханим, але всесвіту, звісно, видніше, стосовно… правильного часу до всіх запланованих (і не дуже запланованих) зустрічей.
«Не хочу розкривати всіх деталей, але я її побачила такою – світлою, тендітною, але разом із тим, неймовірно сильною дівчинкою, якій видався шанс різко подорослішати за одну новорічну ніч. Дякуючи дівчатам – художницям по костюму – моя героїня навіть виглядає відповідно: миленьке, кругленьке, помаранчеве сонечко», – поділилася пані Лілія.
Актриса впевнена, що зараз, як і завжди, важливо створювати добре сімейне кіно для українців.
«Вибачте, а в який із часів це раптом стало неважливо? В який момент добро перестало бути актуальною темою, а сімейні цінності вийшли з моди? Мені здається, навпаки, коли стільки темряви довкола – все частіше хочеться звертати очі до світла, мружитись, посміхаючись йому, і поглинати його кожною клітинкою», – говорить актриса.
КОСТЮМЕРАМ НЕ ДОВОДИЛОСЯ ЗАПАРЮВАТИСЯ, ВІЙСЬКОВА ФОРМА НА МЕНІ І Я ГОТОВИЙ ОДРАЗУ ЗАЙТИ В КАДР – ДЕВІЗОРОВ
Актор театру і кіно Максим Девізоров («Номери», «Найкращі вихідні», «Мирний-21», «Перші ластівки», «Дільничний із ДВРЗ») прибув на зйомку фінальної сцени на вокзалі просто з війська, трохи втомлений, але задоволений, що хоч і ненадовго, але залучений у рідну акторську стихію.
Розповів, що ця роль для нього є особливою з багатьох причин. По-перше, це його повернення на великий екран після 2,5 року поза професією. І він радий, що саме таку казку вони зможуть розповісти українським глядачам. «Це дуже щемлива історія, про важливе. І хоч мене буде не багато в цьому фільмі, але все ж свій вклад я зроблю. Мій герой – військовослужбовець, тому костюмерам не доводилося запарюватися, військова форма на мені і я готовий одразу зайти в кадр», – розповів актор.
Команда розраховує, що цільова аудиторія фільму не матиме жодних вікових обмежень і буде цікава і маленьким, і дорослим – у стрічці немає ні вбивств, ні зброї, ні вибухів, хоча тема війни проходить наскрізно в контексті доль людей, які так чи інакше в ній сьогодні живуть.
«Люди трішки переповнені цим, тому що війна скрізь навколо нас. Все наше життя – це війна. Тому ми більше хотіли показати якісь життєві історії. У нас дві лінії військових – молода пара, яким дали відпустку з фронту на Новий рік, щоб вони відсвяткували весілля. А також військовий – чоловік однієї з наших героїнь. Вона чекає на дитинку і їде до Львова, щоб там побачитися з коханим, якого ненадовго відпустили з війська, та порадувати, хто у них буде: дівчинка чи хлопчик. Тобто, ми показуємо сьогодення, те, що з нами відбувається, в тому числі й про втрати, про біль, про страх. Воно все там є на фоні життя героїв. Але в цілому акцент на добре, позитивне, комедійне, на сім’ю, на новорічні дива», – розповіла Зоя Сошенко.
ФІЛЬМ СТВОРЮВАЛИ З ЛЮБОВ’Ю, З ВІРОЮ В ПЕРЕМОГУ І В ТЕ, ЩО ВСІ НАШІ ХЛОПЦІ ПОВЕРНУТЬСЯ – НІКОЛАЄНКО
Герой актора Володимира Ніколаєнка («Останній москаль», «Догори дриґом», «Великі Вуйки») – бухгалтер-інтроверт, який спочатку вирізнявся серед активних сусідів по вагону, але зрештою, своєю поведінкою, пунктуальністю та педантичністю створив додаткову історію про те, що все в житті змінюється. І навіть якщо людина має якість не дуже добрі якості, то в новорічну ніч може стати зовсім іншою.
«Це стрічка про кохання, мрії, життя, про створення стосунків. Нам цього всього зараз не вистачає – позитиву, світлості, гармонії. Щоб люди почули одне одного, розуміли, що не можна бути, наприклад, черствим чи злим, бо згодом це позначиться на інших, і всі зробляться такими... А от новорічна ніч дає надію, що все неодмінно зміниться на краще», – поділився Ніколаєнко.
Він додав, що команда створювала фільм з любов’ю, з вірою в перемогу і в те, що всі наші хлопці повернуться.
«Я розумію, можна подумати, що це занадто сьогоднішня історія, і чи буде вона цікава через 3 роки? Але в пам’яті людей війна зберігатиметься, на жаль, довго. У нас вже ціле покоління росте на тому, що вона триває 10 років, і це вже відбиток на нас усіх. Тому все, що зараз закладається в це кіно, повинно змінити людей і давати надію, що Україна витримає, виживе, а народження дитинки на яку чекають наші герої – символ того, що у нас попереду велике щасливе майбутнє», – говорить актор.
КІНО НА СЬОГОДНІ – ЦЕ НЕ ПРОСТО ІНДУСТРІЯ, А СТВОРЕННЯ КОНТЕНТУ, ЯКИЙ Є ЧАСТИНОЮ НАШОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ
Керівник телевізійного бізнесу 1+1 media Максим Кривицький запевнив, що «Потяг у 31 грудня» отримає підтримку від медіахолдингу для того, щоб якнайбільше глядачів побачили фільм на великих екранах, а згодом і в етері телеканалу «1+1 Україна».
«Ми регулярно вивчаємо потреби аудиторії. І бачимо, що сьогодні глядачам потрібен такий теплий, добрий контент, потрібні слова підтримки. І я сподіваюся, що це протримає нас до самої перемоги. Кіно на сьогодні – це не просто індустрія чи виробництво, а це можливість створювати контент, який є частиною нашої самоідентичності. Це потужна зброя, і таких проєктів має бути якнайбільше на всіх українських ресурсах», – наголосив Кривицький.
Такі кінострічки зараз справді надзвичайно важливі, зокрема, й для ментального здоров’я українців. Люди виснажені й хочуть бодай інколи відпочивати, щоб хоча б на півтори години, поки триває кіносеанс, поринути в якусь казку, на хвилину повірити в якесь диво, в те, що світло в кінці тунелю є. Тому команда впевнена, що попит на їхнє кіно буде, і дуже великий.
А поки глядачі чекають на зустріч з новорічним потягом, наповненим цікавими пасажирами, долі яких переплітаються в добру й місцями дуже кумедну історію, продюсери фільму вже думають над його продовженням, плануючи «Потяг у 31 грудня-2», а після нашої перемоги та поновлення авіасполучення – вже й про «Літак у 31 грудня».
Любов Базів. Київ
