У Києві нещодавно презентували книгу «Спадщина. Miras. The heritage», присвячену кримськотатарським культурі і традиціям. У виданні представлена колекція ювелірного мистецтва, вишивки та побуту кримських татар XIX – початку XX століття, що зберігається у Скарбниці Національного музею історії України.
Про найцікавіші експонати кримськотатарської культурної спадщини в інтерв’ю кореспондентці Укрінформу розповіла голова кримськотатарської громадської організації «Алєм» Есма Аджієва.
БАГАТО ЕКСПОНАТІВ – ІЗ МУЗЕЇВ ЯЛТИ І СІМФЕРОПОЛЯ
- Пані Есмо, як виникла ідея створити книгу «Спадщина. Miras. The heritage»?
- 31 жовтня 2022 року, через вісім місяців після початку повномасштабної війни Росії проти України, ми разом із колегами зі Скарбниці Національного музею історії України відкрили виставку «MİRAS. СПАДЩИНА». Вона експонується й досі. Для мене це – не просто проєкт, це особливий момент у моєму житті. Я відчуваю гордість, що ми змогли втілити цей задум у такі складні часи, хвилювання через усі труднощі, які довелося подолати, і величезну відповідальність за збереження і представлення кримськотатарської спадщини. Ми хотіли через експонати показати спадщину кримських татар як живе явище, з безперервними традиціями, які й нині є невід'ємним складником життя нашого народу. Це – не лише історія, але й частина сьогодення, що робить нас самобутніми.
В європейських країнах переглядається концепція побудови виставкових просторів та підходів до представлення предметів корінних народів. Ми прагнули створити виставку, яка деколонізує музейний простір, активно залучаючи носіїв традиційної культури до переосмислення постколоніальної спадщини. Українці та кримські татари в цьому процесі об’єднані спільним прагненням подолати негативні наративи, що виникли внаслідок колонізації Криму в імперські та радянські часи.
Кураторами цієї виставки виступили фахівець у музейній справі Олексій Савченко, та я як носій культури корінного народу. Протягом останніх десяти років я системно досліджую, документую та популяризую нематеріальну культурну спадщину кримських татар, що стало важливим складником нашої спільної роботи над цією виставкою.
Видання «Спадщина. Miras. The heritage» – продовження виставкового проєкту «MİRAS.СПАДЩИНА». Колекція, представлена в книзі, містить знакові предмети, пов'язані з діячами кримськотатарського відродження 1920–1930-х років, які сприяли створенню та діяльності першого кримськотатарського національного музею в Бахчисараї. Особливу цінність каталогу надає той факт, що багато з представлених експонатів – із музеїв Ялти та Сімферополя.
СЕНСИ, ЩО ОБʼЄДНУЮТЬ
- Скільки часу працювали над каталогом?
- Робота тривала майже два роки. Обсяг – 256 сторінок. Каталог видано трьома мовами: українською, кримськотатарською та англійською. Виставковий проєкт та видання «MİRAS. Спадщина» вдалося реалізувати в рамках проєкту «Сенси, що об’єднують», який реалізується за підтримки Швейцарії. Партнерами виставки стали Національний музей декоративного мистецтва України, у колекції якого зберігаються витончені зразки кримськотатарської вишивки, а також Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського. До речі, до її зібрання належить рукописне тлумачення Корану, переписане в XIX столітті в знаменитому Зинджирли-медресе у Криму (найстаріша збережена будівля навчального закладу в Україні).
Тексти до видання підготовлено українською, кримськотатарською та англійською мовами. Завдяки цьому спадщину кримськотатарського народу можна пізнати ще й рідною мовою носіїв культури. Кримськотатарські слова в українських текстах транслітеруються, що полегшує сприйняття оригінальної фонетики для українського читача. Фотографії, якими проілюстроване видання, походять із родинних архівів наших партнерів і друзів: вони дбайливо зберігали цей сімейний скарб попри війни та депортацію 1944 року.
- Як збирали експонати для виставки «MIRAS. Спадщина»?
- Основу виставки становить колекція кримськотатарських артефактів, що зберігаються в Національному музеї історії України та його філії – Скарбниці. Збір експонатів розпочався ще з довоєнних колекцій Київського історичного музею, а в 1950–1960-х роках музеї Криму передали численні цінні предмети, які стали частиною виставки. Усе це було б неможливим без внеску видатних представників кримськотатарської культури початку XX століття, які з ентузіазмом працювали над створенням першого кримськотатарського музею в Бахчисараї.
Ольга Матарикіна
Фото: Володимир Тарасов